Новини

Print This Post

 

Права, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинні бути ефективними на практиці і в дійсності. Відтак, можуть знадобитися позитивні кроки для того, щоб забезпечити повагу до цього принципу.

На цей принцип, часто використовуваний Європейським судом з прав людини, під час свого виступу на семінарі «Успішне звернення до ЄСПЛ: від теорії до практики» звернув увагу голова ВКДКА, президент Спілки адвокатів України Олександр Дроздов. Його доповідь була присвячена актуальним питанням застосування Європейським судом з прав людини статті 6 Конвенції.

Аспекти застосування принципу ефективності прав на практиці і в дійсності О.Дроздов проілюстрував на прикладі низки справ, що розглядалися ЄСПЛ.

Так, у справі Vamvakas v. Greece (2015) апеляційний суд не провів розслідування відсутності призначеного адвоката у касаційному слуханні. ЄСПЛ встановив, що касаційний суд повинен був вивчити причини непоясненої відсутності адвоката, враховуючи, що обставини дозволяли припускати, що адвокат явно не виконував свої професійні обов’язки. Відсутність будь-яких обґрунтувань для неявки адвоката мала спонукати суд відкласти слухання.

У рішенні за справою Daud v. Portugal ЄСПЛ зазначив, що «з незалежності юридичної професії від держави випливає, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим і його адвокатом, незалежно від того, чи був адвокат призначений в рамках системи правової допомоги, або був найнятий приватним чином … відповідно до ст. 6 § 3 (с). Компетентні національні органи зобов’язані втрутитися, тільки якщо несумлінне виконання призначеним адвокатом своїх обов’язків, пов’язаних із забезпеченням ефективного представництва, очевидно або доведено до їх відома будь-яким іншим способом».

Справа A.T. v. Luxembourg (2015) стосувалася допиту заявника під вартою за відсутності адвоката і відмови в наданні адвокату доступу до матеріалів справи перед першим допитом слідчим суддею. Беручи до уваги той факт, що національне законодавство не передбачає присутності адвоката на цьому етапі, що означає автоматичне позбавлення заявника права на допомогу адвоката, ЄСПЛ встановив порушення.

ЄСПЛ провів відмінність між доступом адвоката до матеріалів справи, з одного боку, і контактами між заявником і адвокатом, з іншого боку. Так, на думку ЄСПЛ, якщо національна влада вважає, що в конкретній справі для інтересів правосуддя буде краще, якщо обвинуваченому не буде надано доступ до матеріалів справи до допиту слідчим суддею, ст. 6 не може використовуватися для того, щоб вимагати повного доступу на цьому етапі розгляду. Разом із тим, ЄСПЛ встановив, що в Люксембурзі особи, які постають перед слідчим суддею, не мають можливості конфіденційно спілкуватися з адвокатом до допиту. У цій справі, адвокат заявника був призначений вранці того ж дня, коли проводився допит, і немає ніяких переконливих доказів того, що заявник мав можливість ефективно поспілкуватися з адвокатом.

Також у зв’язку із темою доповіді О.Дроздовим було детально розглянуто правові позиції ЄСПЛ у справах Боєц проти України, Михайлова проти України, Даштан проти Туреччини, Матановіч проти Хорватії, Раманаускас проти Литви.

Семінар «Успішне звернення до ЄСПЛ: від теорії до практики» організований Європейським Центром правового співробітництва (СECJ) у співпраці з Радою Європи, проходить у Страсбурзі (Франція) 9 -13 квітня 2018 року. Лекторами виступають судді і юристи Європейського суду з прав людини, а також запрошені експерти.

Програма охоплює дослідження ключових питань, пов’язаних із зверненням до ЄСПЛ, зокрема: критерії прийнятності; організація роботи ЄСПЛ на прикладі українських справ; застосування правових позицій ЄСПЛ при доказуванні в українському кримінальному та цивільному судочинстві; застосування ЄСПЛ тимчасових заходів у справах, пов’язаних з видворенням або екстрадицією.

П’ятиденний курс включає в себе також участь у відкритому слуханні справи в суді, практичні заняття в групах з розгляду гіпотетичних ситуацій та ігровий судовий процес.