Публікації в ЗМІ

Print This Post
ВКДКА-критерії-оцінки-на-іспиті

ДО 125 Й БІЛЬШЕ

Кваліфпалата має обґрунтовувати критерії, застосовані під час оцінки завдань адвокатського іспиту

Іван СЛОБОДЯН, Закон і Бізнес 49 (1399) 42 08.12—14.12.2018

Визначаючи рівень знань кандидата в адвокати, кваліфікаційна палата має обґрунтувати застосовані критерії оцінки. Інакше правник фактично позбавляється можливості оскаржити незадовільний для нього результат.

Дві складові успіху

Звичайна, на перший погляд, скарга від правника, якому кваліфпалата КДКА регіону відмовила у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, спричинила майже двогодинну дискусію під час останнього засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Нагадаємо: відповідно до порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів (рішення Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270) наразі кваліфіспит складається з двох окремих частин: письмової та усної. Під час першої частини правник відповідно до екзаменаційного білета має підготувати у формі процесуальних документів 3 завдання з різних галузей права, а також за фабулою справи скласти висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги.

Для складання письмового іспиту кандидатам дають чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати або КДКА. Оцінки за кожне із чотирьох письмових завдань ставлять двоє членів кваліфікаційної палати й голова КДКА за шкалою від незадовільно (0 балів) до відмінно (26—30).

Аби перейти до наступного етапу, за письмову роботу юрист має набрати середній бал, не менший за 80. Він вираховується як середньоарифметичне число від сумарно виставленої кількості оцінок.

Під час усного іспиту правник має дати відповіді на 15 запитань, зазначених в екзаменаційному білеті. На цьому етапі перевіряються знання законодавства та судової практики. Відповіді оцінює кожен член КП, котрий бере участь у засіданні: від 0 до 4 балів за кожне з питань. Тут також вираховується середній бал (середньоарифметичне число всіх оцінок). Мінімальний рівень успішного складання усного іспиту визначено на рівні 45 балів.

Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала в сумі 125 балів і більше, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний екзамен.

З критеріями й без

Отже, кандидат в адвокати, який отримав мінімально необхідний середній бал за письмову роботу та провалив усну частину іспиту, поставив перед вищою комісією питання щодо обґрунтованості оцінок, виставлених йому кваліфпалатою в обох частинах. І, можливо, вперше за всю історію розгляду питань щодо справедливості оцінювання робіт і відповідей здобувачів свідоцтв ВКДКА довелося глибоко зануритись у проблему застосування критеріїв.

Скаржник наполягав, що критерії, викладені в п.15 порядку, фактично не розглядалися, жодного аналізу правильності нарахування балів у документах, що складаються за результатами оцінювання, наведено не було. Тому підтвердити чи спростувати об’єктивність оцінювання кандидата КДКА регіону було практично неможливо. А це, як зауважив голова ВКДКА Олександр Дроздов, фактично позбавляє здобувачів можливості реального оскарження результатів іспиту.

Критерії оцінювання рівня знань за письмовими завданнями докладно виписані в порядку. Наприклад, аби отримати оцінку «задовільно», підготовлений на іспиті процесуальний документ має відповідати визначеній законом формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Разом з тим письмове завдання може містити недоліки:

  • зміст свідчить про прогалини в знаннях з відповідного питання або ж про неправильне розуміння окремих аспектів поставленого питання;
  • відповідь узагалі не містить указівок на джерела правового регулювання або має лише загальні посилання на них;
  • складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу;
  • у роботі багато грубих орфографічних помилок.

«Довго не мудруючи, члени КП банально відтворюють ці критерії в підсумковому документі. Але в чому саме полягають помилки в конкретній відповіді претендента — залишається за процесуальною формою, — зазначив О.Дроздов. — Ще гіршою є ситуація з усними іспитами. Тут не тільки немає критеріїв, а й у разі відсутності письмових нотаток, складених під час підготовки до відповіді, довести свою правоту взагалі нереально. І ця прогалина наразі жодним чином не може бути заповнена, крім як унесенням змін до існуючого порядку».

Чекаємо змін

З відповідною ініціативою ВКДКА вирішила звернутися до РАУ, яка може розглянути це питання вже на найближчому засіданні. Зокрема, буде запропоновано зобов’язати кваліфікаційні палати аргументувати застосування того чи іншого критерію та обґрунтовувати виявлені недоліки під час оцінювання письмових робіт.

Також за зразком виставлення балів у письмових роботах мають бути вироблені критерії оцінювання усних відповідей. Їх застосування до претендентів також доведеться обґрунтовувати в кожному випадку. А щоб посилити позиції кандидатів у відстоюванні власних інтересів під час оскарження рішень КП у ВКДКА або суді, регіональні комісії зобов’яжуть додавати до справи чернетки та тези, які правники складали під час підготовки. Сьогодні це питання взагалі не врегульоване.

За наявною інформацією, чергове засідання ради має відбутися 12—13 грудня поточного року.