РІШЕННЯ № V/17-315
19 лютого 2010 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника Голови комісії – Єзерської А.О., секретаря комісії – Ковбасінської Г.В., членів комісії: Антипченка В.К., Афанащенка С.І., Башенка С.В., Бивалькевича В.П., Варфоломеєвої Т.В., Дубовика М.І., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Гордєєва Л.А., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Панасенко Т.П., Яроша І.І., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Воротінцевої Т.П., Соботника В.Й., Ященко Н.В., – розглянувши у відкритому засіданні проект Указу Президента України «Про деякі заходи щодо вдосконалення роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури», розроблений Асоціацією правників України та надісланий Секретаріатом Президента України (вих.№ 02-02/392 від 12.02.2010 року) на адресу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури для отримання її позиції з цього приводу, заслухавши доповідача – Голову Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Висоцького В.І., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Варфоломеєву Т.В., Ковбасінську Г.В., Єзерську А.О., Луцюка П.С., Міщенка В.В., Павлишина Б.Я., Мультяна В.В., – та Голову Чернігівської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Авраменка Г.М., вивчивши пропозиції Спілки адвокатів України, Асоціації адвокатів України, регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.10, 10-1, 20 – 22 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не підтримує проект Указу Президента України «Про деякі заходи щодо вдосконалення роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, розроблений Асоціацією правників України, виходячи з наступного:
– подібна ініціатива Асоціації правників України, з точки зору Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, не має нічого спільного з інтересами адвокатури України. Документ підготовлений на низькому загальноосвітньому та професійному рівні, без правильного застосування норм законодавчої техніки і достатнього юридичного обґрунтування;
– внесення відповідних змін до діючого Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що затверджене Указом Президента України № 155/93 від 5 травня 1993 року, на підставі Указу Президента України не можливе з 01.01.2006 року, оскільки такі дії будуть грубо протирічити:
А) положенням статей 94 та 106 діючої Конституції України, відповідно до яких глава держави не має права регулювати подібні відносини за допомогою видання указів Президента України;
Б) положенням статті 3 Закону України «Про адвокатуру», відповідно до якої «діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об’єднань»;
На підтвердження цих аргументів Вища кваліфікаційна комісія адвокатури звертає увагу Секретаріату Президента України на практику розгляду подібних звернень, наприклад у 2006 році, коли клопотання Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури четвертого скликання Сафулька С.Ф. про внесення відповідних змін до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури залишилось без задоволення з причин, що вказані в п.п.А та Б;
– На сьогодні в Україні існує необхідність в прийнятті нового Закону «Про адвокатуру», яка переслідує цілі реформування як законодавства про адвокатуру, так і інституту адвокатури в цілому. Таке реформування після прийняття нового Закону України «Про адвокатуру» повинне статись і з текстом Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано 4 законопроекти про внесення змін, або прийняття нового Закону про адвокатуру (автори: народні депутати України Ю.Мірошниченко, А.Портнов, С.Власенко та інші), які передбачають внесення змін та доповнень до статей Закону України «Про адвокатуру», в частині створення та діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Зважаючи на цю обставину, а також на те, що ні один із законопроектів «Про адвокатуру» Верховною Радою України до цього часу не розглянутий, внесення змін та доповнень до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Указом Президента України є передчасним та таким, що вступає в протиріччя з новелами законопроектів, які повинні бути розглянуті Верховною Радою України;
– Тези, які викладені в пояснювальній записці: «існуючий порядок обрання адвокатів до складу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури є вкрай недосконалим, що має наслідком «довічне» та «спадкове» перебування у складі та керівництві кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури тих самих осіб протягом більше ніж десять років» і «обрання членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури від адвокатури відбувається келійно, без жодних вимог до кворуму зборів адвокатів (на практиці кворум складає фактична явка адвокатів, яка зазвичай не перевищує 10-15% адвокатів відповідної адміністративно-територіальної одиниці)», – є такими що не відповідають існуючим реаліям та представляють суб’єктивну позицію Асоціації правників України, яка за участю своїх окремих членів, задіявши медійний ресурс (газета «Юридична практика»), вже тривалий час веде брудну наклепницьку кампанію проти адвокатури та органів адвокатського самоврядування. Можливо, така «позиція» Асоціації правників України продиктована тим, що ця громадська організація, яка об’єднує в своїх рядах аж 161 адвоката, (в Україні тільки діючих адвокатів 25 000), а також суддів, міліціонерів та прокурорів не сприймається більшістю адвокатів України. Але фактично Асоціація правників України (її Президент Коннов С.В.) оголосила війну органам адвокатського самоврядування, в тому числі і кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури, дійшовши до хворобливих пропозицій про «люстрацію» КДКА, ВККА ті іншого.
Таким чином, регулювання деяких питань діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури Асоціації правників України потрібно тільки як привід в цій війні, а не для вирішення питань адвокатури.
Виходячи з вищевикладеного, констатуємо, що наразі Асоціація правників України, таким нецивілізованим способом, не погоджуючи ці зміни будь з ким, має намір використати можливості Президента України для задоволення своїх вузьких корпоративних інтересів.
2. Про конкретні зміни та доповнення:
а) Про внесення змін до абзацу 2 пункту 7 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в частині пояснення поняття «альтернативність».
Ця пропозиція є недолугою та нікчемною, оскільки всі розуміють, що означає поняття «альтернативність виборів», крім авторів Указу;
б) Про нову редакцію абзацу 4 пункту 7 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Пропозиція викласти цей пункт в новій редакції, згідно до якої «Члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії,голова комісії і голови палат можуть переобиратися за ці посади не раніш ніж через три роки після закінчення повноважень.», протирічить діючому пункту 4 Положення, оскільки вводить заборону для членів комісії, яка не передбачена Законом України «Про адвокатуру». Крім того, при наявності заборони в Законі для голів комісій та голів атестаційних палат обіймати ці посади більше ніж два строки підряд, ця пропозиція є алогічною та нікчемною;
в) Пропозиція нової редакції абзацу 1 пункту 11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури також є юридично безграмотною та такою, що грубо протирічить не тільки діючому Закону України «Про адвокатуру», але і вводить положення, які повинні регулюватись тільки Законом.
Діюче законодавство про адвокатуру не передбачає наявності жодних кворумів при проведенні таких зборів, або права якоїсь частини адвокатів виступати з ініціативою скликання таких зборів, оскільки передбачає строк повноважень комісії в три роки. Після витоку повноважень відповідно до Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури проходить формування нового складу комісії. Таким чином, в Законі чітко визначений порядок формування нового складу комісії, а тому немає потреби щось врегульовувати додаткового за допомогою Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Крім того, так звані доповнення в цій частині виключають для адвокатів передбачену Законом можливість проводити обрання представників до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на конференціях адвокатів, що також свідчить про те, що автори проекту нічого не розумують в питаннях адвокатури.
Вказівка в проекті Указу, що загальні збори з обрання нового складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури проводяться у місті, де знаходиться відповідна комісія, також є нікчемною.
г) Про внесення змін до абзацу 3 пункту 11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Знову присутня спроба розшифрувати поняття «альтернативність», що викликає подив. А пропозиція про те, що обраним вважається кандидат, за якого подано більше голосів учасників зборів, але не менш ніж половина голосів учасників зборів, є абсурдною. В діючому пункті 11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури чітко визначено, хто вважається обраним (при наявності більше половини голосів учасників зборів (конференції), а тому пропозиція нової редакції цього пункту положення є недолугою спробою переписати діючий.
Відповідно до діючого законодавства, рішень органів адвокатського самоврядування, більш детально порядок проведення загальних зборів адвокатів з обрання нового складу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури виписаний у відповідних рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький