РІШЕННЯ № V/19-378
23 квітня 2010 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника Голови комісії – Єзерської А.О., членів комісії: Антипченка В.К., Афанащенка С.І., Батченка А.Н., Прокопчука В.О., Варфоломеєвої Т.В., Верби М.І., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Дембіцького В.О., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Шкути Ю.В., Полонського Ю.М., Ромаданової Г.Г. (в.о. секретаря комісії), Сергеєвої С.А., Скукіса В.Ф., Соботника В.Й., Ященко Н.В., – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою Жилінського Олександра Вікторовича на рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Жилінський О.В. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури зі скаргою на рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
В своїй скарзі Жилінський О.В. вважає необ’єктивною оцінку власних знань з боку членів атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, посилається на несвоєчасне надання регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури програми складання кваліфікаційних іспитів, а також на неналежне оформлення копії рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Вербу М.І., доводи Жилінського О.В., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга Жилінського О.В. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіркою встановлено, що 03.02.2009 року атестаційною палатою Чернігівської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було прийнято рішення про незадовільне складення Жилінським О.В. письмового іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури своїм рішенням № V/12-199 від 22.05.2009 року скасувала рішення атестаційної палати Чернігівської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дозволила Жилінському О.В. подати документи, передбачені Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Порядком складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури для отримання допуску до складання кваліфікаційних іспитів для одержання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, до Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
29 жовтня 2009 року атестаційна палата Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури допустила Жилінського О.В. до складання іспитів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з витягу протоколу засідання атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 року та відповідного рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 року, Жилінський О.В. після успішного складання письмового іспиту та роз’яснення йому Головуючим права відводу членам атестаційної палати, приступив до усного іспиту, але повно та без зауважень відповів лише на п’ять з п’ятнадцяти питань усного білету № 1, зокрема: №№ 1, 7, 9, 11, 15. На інші десять питань білету скаржник дав невірні та неповні відповіді, що свідчить про недостатній рівень підготовки скаржника. Відповіді Жилінського О.В. на питання білету № 1 та додаткові питання членів атестаційної палати детально відображені в протоколі, та спростовують твердження скаржника про те, що йому надали можливість відповісти лише на 7 перших питань, не дослухавши до кінця кожної відповіді.
Відповідно до п.1.3 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 01.10.1999 року № 6/2, із змінами і доповненнями, внесеними згідно із протоколами Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 17.08.2001 року № 6/3, від 23.04.2004 року № 4/3-2, від 27.10.2005 року № 4/15-2, від 02.02.2007 року № 4/28.-1.8, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 13 лютого 2009 року № V/10-166, заявник повинен виявити добрі знання з усіх питань, включених до білета з усного іспиту, розв’язати практичні завдання і скласти правові документи, зазначені у білеті з письмового іспиту. Пункт 4.4 зазначеного Порядку визначає, що усна відповідь зараховується, якщо Заявник задовільно відповів на всі питання білету.
Рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 року, яким Жилінському О.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, підписане дев’ятьма з одинадцяти членів палати, що свідчить про наявність кворуму та відсутність недоліків в оформленні рішення.
На виконання п.24 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, копія рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 року надіслана Жилінському О.В. Крім того, йому надано копію витягу з протоколу засідання атестаційної палати від 29.10.2009 року.
Посилання Жилінського О.В. на порушення п.2.5 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури не є істотним порушенням вимог чинного законодавства про адвокатуру в даному випадку, оскільки невчасна видача Програми не могла жодним чином вплинути на прийняте атестаційною палатою рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке було прийнято лише на підставі оцінки наявних у заявника знань теоретичного та практичного характеру.
Пунктом 2.5 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, з останніми змінами, внесеними до нього рішенням від 13 лютого 2009 року № V/10-166, дійсно передбачена необхідність видачі заявнику під розписку Програми складання кваліфікаційних іспитів, затвердженої Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, з умовою, щоб на підготовку до іспиту Заявник мав не менше 30 діб.
Однак, враховуючи ту обставину, що вказана Програма є невід’ємною частиною Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, а питання кваліфікаційного іспиту, розміщені в ній, є загальнодоступними та розміщеними на численних сайтах в мережі Internet, у тому числі на сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури – vkka.gov.ua, посилання скаржника на порушення його права відносно ознайомлення з Програмою є необґрунтованим та таким, що не може слугувати підставою для скасування результатів вже складених скаржником іспитів.
Вважаючи неможливою підготовку до складання кваліфікаційних іспитів без Програми, скаржник мав поставити це питання перед атестаційною палатою до складання іспитів та мав можливість скласти іспити пізніше.
Допущене атестаційною палатою порушення щодо видачі заявнику Програми складання кваліфікаційних іспитів не є таким, яке тягне за собою скасування підставного по суті рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 10-1, 20 – 23-1 Положення про Вищу
кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу Жилінського Олександра Вікторовича на рішення атестаційної палати Полтавської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року про відмову у видачі йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю залишити без задоволення, а рішення атестаційної палати – без змін.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.
3. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький