РІШЕННЯ № VІ/9–341
21 жовтня 2011 року м. Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерської А.О., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Батрина В.В., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Ісакова М.Г., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Маргулян К.Г., Міщенка В.В., Габрука М.А., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Емца С.І., Прокопчука В.О., Пільгуя М.О., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М., – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 червня 2011 року про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск його до здачі кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право заняття на адвокатською діяльністю.
Рішенням атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 травня 2011 року він був допущений до здачі кваліфікаційних іспитів.
В ході іспитів ОСОБА_1 лише зачитував свої відповіді із написаного тексту. Головою атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури йому неодноразово пропонувалось викладати матеріал в усній формі. Однак, спілкуючись усно, ОСОБА_1 не зміг дати відповіді на жодне із поставлених запитань білета. Не надав він відповіді і на додаткові запитання членів атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. В зв’язку з цим атестаційна палата Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури одноголосно прийняла рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (протокол засідання атестаційної палати від 23-30 травня 2011 року).
Скаржник стверджує, що письмові роботи ним складені в повному обсязі у відповідності із завданнями білету, без жодних зауважень. При цьому посилається на рецензію члена палати.
Щодо відповідей на питання усного білету, заявник стверджує, що при складанні екзамену, могла датись відзнаки перевтома через безсонні ночі та переживання у зв’язку з хворобою 5-ти місячної доньки. До скарги додав медичні документи, що свідчать про те, що ОСОБА_2 в період з 08 червня 2011 по 10 червня 2011 року хворіла на гострий бронхіт, з 12 червня 2011 року по 16 червня 2011 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в зв’язку з цим захворюванням.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Вербу М.І., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а рішення атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 червня 2011 року не підлягає скасуванню із наступних підстав.
Згідно п.3 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 01 жовтня 1999 року № 6/2 (надалі – Порядок) заявник повинен виявити добрі знання з усіх питань, включених до білета з усного іспиту, та скласти правові документи, зазначені у білеті з письмового іспиту.
П.9 вказаного Порядку визначає, що усна відповідь зараховується у випадку, коли заявник задовільно відповів на всі питання білета. Тільки за таких умов атестаційна палата може дійти до висновку про вміння заявника практично застосувати теоретичні знання. І навпаки, відсутність таких навичок і теоретичних знань дозволяє відмовити у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як слідує із протоколу засідання атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23-30 травня 2011року заявник не надав відповідей на жодне запитання білета при здачі усного іспиту, більш того, не відповів на додаткові запитання членів атестаційної палати, що давало підстави вважати, що ОСОБА_1 не має достатніх теоретичних і практичних знань для успішної роботи адвокатом.
Крім того, доводи заявника про хвилювання в наслідок хвороби доньки не можуть буди прийняті до уваги, так як згідно з медичними документами лікування дитини було завершене до 17 червня 2011 року, а до здачі іспиту пройшов значний проміжок часу. Крім того, заявник не ставив до відома членів атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про наявність обставин, що перешкоджали успішній здачі іспиту і успішно відповів на всі запитання письмового білета.
За таких умов Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що рішення атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 червня 2011 року про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 10-1, 20 – 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
2. Рішення атестаційної палати Вінницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 червня 2011 року про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 – залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І.Висоцький