РІШЕННЯ № VІ/14-735
20 квітня 2012 року м. Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерської А.О., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Батрина В.В., Будько Н.Г., Большакова Є.В., Ісакова М.Г., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Дембіцького В.О., Павлишина Б.Я., Дем’яненко Т.Б., Берещенко К.Л., Маруди С.Р., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М., Скукіса В.Ф. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, –
ВСТАНОВИЛА:
До дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся громадянин ОСОБА_1. зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає, що адвокат ОСОБА_2 грубо порушила Закон України «Про адвокатуру» та Правила адвокатської етики, а також Закон України «Про інформацію» та просив Донецьку обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Постановою голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2011 року відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2
Не погоджуючись із постановою голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, заявник ОСОБА_1. звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
У своїй скарзі ОСОБА_1. зазначає, що винесена постанова голови дисциплінарної палати є безпідставною та необґрунтованою, тому просить скасувати постанову голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_2 та прийняти нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Павлишина Б.Я., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга громадянина ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У своїй скарзі громадянин ОСОБА_1. зазначає, що у вересні 2011 року адвокат ОСОБА_2 направила на ім’я начальника Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації скаргу щодо перевірки законності перебування заявника на лікуванні у кардіологічному відділенні Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця», а також для проведення перевірки діяльності посадових осіб Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця».
Із листа начальника ДП «Придніпровська залізниця» від 22 вересня 2011 року № Н-21/1220 вбачається, що скарга адвоката ОСОБА_2 була розглянута по суті, а також на неї була дана мотивована відповідь. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про адвокатуру» адвокати, зокрема, складають заяви, скарги та інші документи правового характеру. А відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» при здійсненні професійної діяльності адвокат має право, зокрема, представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги.
Заявник ОСОБА_1. вказує на те, що у своїй скарзі адвокат ОСОБА_2 посилається на завідомо неправдиву інформацію про те, що в період перебування на лікуванні його неодноразово бачили на робочому місці. Проте, у своїй скарзі ОСОБА_1. сам суперечить своїм доводам, оскільки зазначає, що факту своєї присутності на робочому місці не заперечує.
Що ж стосується скарги заявника на те, що адвокатом при направленні скарги були порушені вимоги законодавства України про інформацію, а саме щодо конфіденційності інформації про стан здоров’я особи, то слід зазначити, що у своїй скарзі, поданій на прохання довірителя, ОСОБА_2 не запитувала інформації про діагноз ОСОБА_1 чи будь-якої іншої детальної інформації про стан його здоров’я, а лише просила перевірити законність його перебування на стаціонарному лікуванні, а також мотивованість дій посадових осіб лікувального закладу.
Крім того, подання адвокатом скарги не могло вплинути на дії лікаря, що проводив лікування ОСОБА_1, а саме на його рішення про відмову в подальшому лікуванні вказаного пацієнта, оскільки відповідно до ч.3 ст. 34 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачений лише один випадок, коли лікар має право відмовитись від подальшого лікування пацієнта, а саме тоді, коли останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення, але він ніяк не пов’язаний із скаргою.
Таким чином, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що висновок, викладений в постанові голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 є цілком обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10,10-1, 20-23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу громадянина ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
2. Постанову голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності – залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заявника.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький