РІШЕННЯ № VІ/16-833
6 липня 2012 року м. Луцьк
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Єзерської А.О., Ізовітової Л.П., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 та на постанову голови дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України зі скаргою на постанову голови дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Скаржниця з постановою голови дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 не згідна, оскільки, вважають, що адвокатом ОСОБА_2. були здійснені суттєві порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики, а також інших актів діючого законодавства України. У зв’язку з цим, у своїй скарзі ОСОБА_1. просить переглянути постанову голови Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та повернути їй гроші, сплачені в якості гонорару адвокатові ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Павлишина Б.Я., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.
У своїй скарзі громадянки ОСОБА_1. зазначає, що 24 жовтня 2011 року вона уклала договір про правову допомогу з адвокатом ОСОБА_2. та сплатила гонорар в сумі 2 500 грн., відповідно до зазначеного договору. У відповідності із вказаним договором ОСОБА_2. був зобов’язаний здійснювати представництво її інтересів як потерпілої у справі проти її сусіда ОСОБА_3., якого вона звинувачує у здійсненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.129, ст.356 Кримінального кодексу України, та з яким у неї склались неприязні стосунки, у результаті чого, як вона стверджує, з боку сусіда ОСОБА_3. їй були спричинені тілесні ушкодження.
Однак, як вважає скаржниця, адвокат ОСОБА_2. не повністю виконав покладені на нього завдання, не в повній мірі захистив її інтереси, не з’являвся у судові засідання, у результаті чого, як вона вказує у своїй скарзі, суд виніс рішення не на її користь. Тому посилаючись на те, що вона пенсіонерка, а пенсія її складає 792 грн., скаржниця вимагає, щоб адвокат повернув їй суму сплаченого гонорару. Окрім того, що адвокат ОСОБА_2. не здійснював представництва інтересів ОСОБА_1. в суді, він також обізвав скаржницю і вигнав її з кабінету, коли остання звернулась до нього для отримання консультації. Ці твердження не були спростовані самим адвокатом ОСОБА_2.
Аналогічні вимоги пред’являє до адвоката ОСОБА_2 також ОСОБА_4., оскільки вона також сплатила гонорар в сумі 1 000 грн., однак адвокатом не було написано обумовлених позовних заяв. Отже, скаржниця вважає, що вказаний гонорар в сумі 1 000 грн. адвокат ОСОБА_2. не відпрацював і ця сума підлягає поверненню повністю. Проте позиція скаржниці не підтверджена жодними доказами.
Як встановлено матеріалами перевірки дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат ОСОБА_2. у своєму поясненні зазначив, що по справі ОСОБА_1. ним було підготовлено сім процесуальних документів, а також, надано консультації. У результаті його роботи прокурор Заводського району міста Миколаєва порушив кримінальну справу в порядку приватного обвинувачення, а адміністрація Заводського району міста Миколаєва подала позов про знесення самочинно побудованих ОСОБА_3. споруд. Тому адвокат вважає, що його робота пов’язана з представництвом інтересів ОСОБА_1. виконана відповідно до норм діючого законодавства.
Що ж стосується скарги ОСОБА_4., то адвокат ОСОБА_2. стверджує, що в нього з нею не виникало жодних відносин по наданню правової допомоги.
У своїх поясненнях відносно вказаних скарг адвокат ОСОБА_2., не маючи жодних на те підстав, висловив припущення по наявність у скаржниці ОСОБА_1. симптомів такого захворювання як параноя, не підтверджене жодними доказами. Відповідно до ст.ст.11, 13 Правил адвокатської етики адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах, а також, дбаючи про престиж звання адвоката, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не може погодитись з постановою голови дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 та відсутності в діях адвоката порушень чинного законодавства України.
За таких обставин, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1. підлягає до часткового задоволення.
У частині повернення сплаченого адвокатові гонорару, відповідно до ст.12 Закону України «Про адвокатуру», якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору – за рішенням суду.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 101, 20-231 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу громадянки ОСОБА_1 – задовольнити частково.
2. Постанову голови дисциплінарної палати Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 – скасувати.
3. Матеріали справи направити до Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на новий розгляд, у зв’язку із тим, що строк повноважень Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скінчився.
4. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржницю.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький