- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

РІШЕННЯ № VІ/16-822 Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні справу громадянки ОСОБА_1 на рішення голови дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Єременко А.Б. від 10 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2

РІШЕННЯ № VІ/16822


 


         6 липня 2012 року                                                                                м. Луцьк


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Єзерської А.О., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу громадянки ОСОБА_1 на рішення голови дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Єременко А.Б. від 10 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, –


 


ВСТАНОВИЛА:


 


            До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на рішення голови дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Єременко А.Б. від 10 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження  відносно адвоката ОСОБА_2., у зв’язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.


            24 квітня 2012 року на запит голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І. Севастопольська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури направила  матеріали справи за скаргою ОСОБА_1. для розгляду Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури по суті.


            Скаржниця та її син – ОСОБА_3. направляли письмові скарги та звернення схожі за змістом із вимогами до Прокуратури Балаклавського району міста Севастополя 25 вересня 2009 року, до Вищої Ради Юстиції 28 жовтня 2010 року, до Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України 26 вересня 2011 року, до Вищої кваліфікаційної комісії Суддів України 26 вересня 2011року, до ГУ МВС в Автономній Республіці Крим 04 листопада 2011 року, 11 грудня 2011 року та до дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19 січня 2012 року.


            Зі змісту скарг доданих до матеріалів справи випливає, що син скаржниці – ОСОБА_3. засуджений за злочин по ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України з покаранням у вигляді трьох років позбавлення волі, а відповідно до ст.ст.75, 76 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробним терміном на два роки. Захисником ОСОБА_3. по даній справі був призначений адвокат ОСОБА_2.


            Зі скарги ОСОБА_1. до Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стало відомо, що з 02 вересня 2011 року її син знаходився у психіатричній лікарні № 5 міста Сімферополя на стаціонарному лікуванні. 15 вересня 2011 року головний лікар повідомив ОСОБА_3., що у призначених йому ліках відбулися зміни та зробив ін’єкцію невідомого йому препарату. Після цього, лікар повідомив, що обрана ОСОБА_3. підписка про невиїзд замінена судом на взяття під варту. Пізніше, співробітники Балаклавської міліції міста Севастополя доставили його до Балаклавського районного суду, де відбулося судове засідання. У даному судовому засіданні ОСОБА_3. не визнав свою вину у скоєнні злочину. Суддя ОСОБА_4. перенесла засідання на 14 жовтня 2011 року.


            12 жовтня 2011 року у ОСОБА_3. піднявся артеріальний тиск, що спричинило серцевий напад. За словами скаржниці, суддя перенесла призначене судове засідання з 14.10.2011 року на 13.10.2011 року, через побоювання, що підсудний не доживе до наступної доби.


            Скаржниця стверджує, що ОСОБА_3. під час даного судового засідання почував себе погано, не міг контролювати свої дії та абсолютно не пам’ятає, що коїлось. Призначений ОСОБА_3. адвокат ОСОБА_2. повідомив його, що якщо у цьому судовому засіданні він свою вину визнає у повній мірі, то буде амністований. ОСОБА_3. так і вчинив, але амністований не був. Адвокат ОСОБА_2. продовжував стверджувати, що у апеляційній інстанції суд обов’язково призначить амністію, тому ОСОБА_3. 28 жовтня 2011 року подав до Апеляційного суду міста Севастополя  скаргу на постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя.


            03 листопада 2011 року суддя ОСОБА_4. листом повідомила ОСОБА_3., що його злочин кваліфікується як тяжкий, а тому під амністію згідно Закону України «Про амністію 2011року» не підпадає.


            Таким чином, з численних скарг та доповнень до них від ОСОБА_1. та ОСОБА_3. вбачається, що вони звинувачують адвоката ОСОБА_2. у «непрофесійності». За словами скаржниці адвокат не оскаржив незаконний арешт її сина з 15 червня 2011 року по 14 жовтня 2011 року та ввів його в оману хибними обіцянками застосування амністії, що і спричинило засудження ОСОБА_3. за злочин, який, за словам ОСОБА_1., він не скоював. Скаржниця стверджує, що адвокат ОСОБА_2. порушив положення Конституції України та ст.ст.7, 15 Закону України «Про адвокатуру» та просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення його свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.


            Адвокат ОСОБА_2. пояснив, що між ОСОБА_1. та ним ніякого договору про надання адвокатських послуг укладено не було. Жодних претензій щодо роботи адвоката ОСОБА_3. йому особисто не виражав ні в усній ні в письмовій формі. Усі обставини, що описує ОСОБА_1., у своїх скаргах, не відповідають дійсності.


Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Герасько Л.Ю., перевіривши матеріали справи, вивчивши матеріали справи, доводи скаржниці ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України констатує, що ОСОБА_1. та ОСОБА_3. основні претензії мають  до досудового слідства та судді Балаклавського районного суду міста Севастополя ОСОБА_4. Твердження про те, що адвокат ОСОБА_2. надав  неякісну консультацію з приводу можливості застосування по відношенню до ОСОБА_3. амністії не підтверджено документальними доказами, тому по відношенню до цього факту підлягає застосуванню  п.2  ст. 80 Правил адвокатської етики, який наголошує, що щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. Окрім того, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається,  що особисто ОСОБА_3., зі скаргами з приводу здійснення його захисту адвокатом ОСОБА_2. до Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України не звертався.  


            Щодо незаконного, на думку скаржниці, арешту ОСОБА_3., зазначаємо, що згідно матеріалів справи 11 березня 2011 року через неявку у судове засідання суддя Балаклавського районного суду ОСОБА_4. винесла постанову про оголошення ОСОБА_3. у розшук та заміну запобіжного заходу – підписки про невиїзд на арешт, тому він був взятий під варту 15 вересня 2011 року. Таким чином, ОСОБА_3. був взятий під варту згідно встановленої Законом процедури. Питання необхідності оскарження даного рішення не може бути оцінене Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, оскільки стосується тактики захисту котра виробляється спільно адвокатом та його підзахисним, та залежить від матеріалів кримінальної справи, які Комісії в повній мірі невідомі.


            Згідно п.10 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення.


            У результаті розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може ухвалити рішення про залишення рішення палати без змін, а скаргу без задоволення (ст.20 Положення).


            Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті міністрів України, перевіривши доводи суб’єкта оскарження, вважає, що підстав для скасування рішення голови дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Єременко А.Б. від 10 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_2. немає, як і підстав для прийняття справи до свого провадження і розгляду її по суті.


 


            На підставі вищевикладеного, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.15, 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.п.10, 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –


 


                                                                       ВИРІШИЛА:


 


1. Скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.


2. Рішення голови дисциплінарної палати Севастопольської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Єременко А.Б. від 10 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 – залишити без змін.


3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржницю.


4.  Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.


 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                             В.І. Висоцький