РІШЕННЯ № VІ/16–821
6 липня 2012 року м. Луцьк
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Єзерської А.О., Ізовітової Л.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2012 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України надійшла скарга старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1. на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2012 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2., у зв’язку із відсутністю в діях адвоката порушень положень Закону України «Про адвокатуру» та інших нормативних актів.
26 квітня 2012 року, на запит голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І. з Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, надійшла копія дисциплінарної справи по скарзі ОСОБА_1.
Зі змісту письмових звернень старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1., а саме: рапорту, направленого 21 вересня 2011 року начальнику СУ ГУМВС України в м. Києві Василишену В.В., скарги від 20 жовтня 2011 року до дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та скарги від 28 березня 2012 року до голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів Висоцького В.І. на дії адвоката ОСОБА_2., який надавав правову допомогу у кримінальній справі № 04-26098 свідку ОСОБА_3. Скаржник вважає, що в діях адвоката ОСОБА_2. були порушення вимог ст.ст.48, 85-1 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики та просить Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України притягнути адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності з цих підстав, а рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2012 року скасувати.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1. у скарзі зазначає, що адвокат ОСОБА_2. 6 вересня 2011 року під час допиту свідка ОСОБА_3. був допущений ним, на прохання свідка, для надання правової допомоги. Під час допиту адвокатом в порушення вимог ст.ст.48, 85-1 Кримінально-процесуального кодексу України, без дозволу слідчого, було використано науково-технічний засіб для фіксації вказаної слідчої дії. При цьому, адвокат ОСОБА_2. не звертався до нього з клопотанням про проведення звукозапису допиту свідка ОСОБА_3., у порядку, встановленому ст.85-1 Кримінально-процесуального кодексу України, та не отримував відповідного дозволу слідчого. Крім того, адвокат не повідомляв слідчого про факт застосування звукозапису під час допиту. Дані дії адвоката ОСОБА_2. слідчий вважає такими, що можуть призвести до розголошення таємниці досудового слідства.
Вказані обставини, зазначає скаржник, і стали підставами для звернення до дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з поданням про притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.
24 жовтня 2011 року голова дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2.
31 січня 2012 року дисциплінарна палата Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури дану справу закрила, мотивуючи своє рішення відсутністю порушень адвокатом ОСОБА_2. вимог Закону України «Про адвокатуру» та інших нормативних актів. У рішенні також вказано, що звукозапис допиту був застосований свідком саме тому, що слідчий відверто порушив його право на захист.
ОСОБА_1. з такими висновками дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не погоджується і в своїй скарзі до голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України Висоцького В.І. від 28 березня 2012 року посилається на результати перевірки слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві та прокуратурою міста Києва і вказує, що 06 вересня 2011 року при проведенні допиту свідка ОСОБА_3. його права на захист та інші права жодним чином порушено не було, про факт порушення прав підзахисного адвоката ОСОБА_2. у протоколі допиту зазначено не було та про факт застосування звукозапису допиту слідчого повідомлено не було.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Герасько Л.Ю., перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи скаржника та матеріали дисциплінарної справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що підстав для задоволення скарги немає.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2. не був допущений до участі у справі в якості захисника, а тільки надавав правову допомогу свідку під час його допиту.
Як вбачається із ч.1 ст.48 Кримінально-процесуального кодексу України захисник зобов’язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.
Права і обов’язки захисника виникають з моменту допуску його до участі у справі.
Таким чином, правовий статус захисника підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, який визначається ст.48 Кримінально-процесуального кодексу України не є тотожнім з правовим статусом особи, що надає правову допомогу свідку під час його допиту.
За вказаних обставин, твердження старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1. про порушення адвокатом ОСОБА_2. вимог ст.48 Кримінально-процесуального кодексу України не ґрунтується на законі.
Зміст ст.85-1 Кримінально-процесуального кодексу України свідчить, про те, що нею врегульовано порядок застосування звукозапису при провадженні досудового слідства, який проводиться за ініціативою слідчого, чи після розв’язаного слідчим клопотання учасників процесу про фіксування слідчої дії засобами звукозапису. Однак, дана норма права не врегульовує процедуру фіксації слідчої дії засобами звукозапису одним з учасників без складання протоколу про застосування звукозапису.
Матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що звукозапис допиту проводився самим свідком ОСОБА_3., після того, як для нього стало очевидним порушення слідчим його прав як свідка та з метою забезпечення доказів порушення права при зверненні до прокурора. Яких-небудь об’єктивних доказів того, що запис проводився адвокатом ОСОБА_2. скаржник не надав.
Доказів і мотивів розголошення слідчої таємниці свідком та адвокатом ОСОБА_2. скаржником не наведено. Надання запису слідчої дії прокурору, в процедурі оскарження дій слідчого, не є фактом розголошення слідчої таємниці.
З письмового пояснення адвоката ОСОБА_2. поданого до дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 08 грудня 2011 року вбачається, що кримінальна справа № 04 – 26098, зазначена у листі ст. слідчого ОСОБА_1. до свідка ОСОБА_3., порушена за ознаками ч.2, ст.15, ст.194, ст.309, ч.2 ст.122, ч.1 ст.194, ч.1 ст.263, ст.296 Кримінального кодексу України, а фактично свідка допитували щодо питань його діяльності як співробітника ПАТ Банк «Контракт». На усний запит про роз’яснення причин допиту свідка з питань, що стосуються його особисто, та не мають відношення до розслідуваної справи, ОСОБА_1. відреагував відмовою та рекомендував, у разі незгоди, оскаржити дії слідчого органу до органів прокуратури чи керівництва ГУ МВС України в м. Києві. У прийнятті письмового запита адвоката ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про отримання інформації, у зв’язку з чим та по якій справі допитується свідок, всупереч положенням ст.6 Закону України «Про адвокату», було відмовлено.
Адвокат ОСОБА_2. у своєму поясненні вказує, що такими діями ст. слідчий ОСОБА_1. порушив конституційне право ОСОБА_3. на захист та правову допомогу, яке вказане у ст.59 Конституції України, позбавив його конституційного права на мовчання, що передбачене ст.63 Конституції України та п.6 ч.1 ст. 69-1 Кримінально-процесуального кодексу України.
При цьому, ОСОБА_3., без відома адвоката ОСОБА_2., вбачаючи у діях слідчого порушення його законних прав та за неможливості іншим чином зафіксувати факт таких порушень з боку співробітника органів внутрішніх справ, увімкнув звуко-записуючу функцію мобільного телефону та зафіксував допит. По закінченню допиту ОСОБА_3. повідомив адвоката ОСОБА_2. про проведену фіксацію. Саме цей аудіо-запис адвокат ОСОБА_2. додав до скарги на дії старшого слідчого ОСОБА_1. Іншим чином, окрім прикріплення звукозапису до матеріалів скарги до Прокуратури м. Києва, аудіо-запис не використовувався, стороннім особам для ознайомлення не передавався, отже жодних передумов для розголошення таємниці слідства ні адвокатом ні його підзахисним створено не було.
У письмовому поясненні адвокат ОСОБА_2. посилається на положення ч.4 ст.21 Закону України «Про інформацію», згідно якого відомості про порушення прав та свобод людини та громадянина (зокрема, порушення конституційних прав на захист мовчання) не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом, тому вважає обставини справи, викладені у скаргах старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1. такими, що не відповідають дійсності.
Вивчивши матеріали справи, доводи скаржника ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України констатує, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1. не наведено переконливих доказів того, що адвокат ОСОБА_2., надаючи правову допомогу свідку ОСОБА_3. порушив вимоги ст.ст. 48, 85-1 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про адвокатуру», а, отже, не наведено доказів порушення адвокатом Правил адвокатської етики, що могли б бути підставами для притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно п.10 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення.
У результаті розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може ухвалити рішення про залишення рішення палати без змін, а скаргу без задоволення (ст.20 Положення).
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, перевіривши доводи суб’єкта оскарження, вважає, що підстав для скасування рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2012 року, як і підстав для притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності немає.
На підставі вищевикладеного, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.15, 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.п.10, 20 Положення Про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури», –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу старшого слідчого в особливо важливих справ слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2012 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 – залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА .
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький