РОЗ’ЯСНЕННЯ
Про надання роз’яснення на запит адвоката Сторожука О.В.
26 березня 2010 року м.Хмельницький
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
Рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
від 26 березня 2010 року № V/18-358
До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надійшло звернення адвоката Сторожука О.В. відносно надання роз’яснення з питань правомірності вилучення адвокатського досьє керівником адвокатського об’єднання. Як видно з доданих матеріалів адвокат тривалий час працював в адвокатському об’єднанні «Українська іноземна юридична колегія», з якого його було виключено 24.07.2007 року. В порядку п.17 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури для розгляду та надання обґрунтованих висновків витребувані статутні документи цієї колегії.
Всього на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури поставлено 6 питань:
1. Чи не є порушенням деонтологічного принципу конфіденційності факт вилучення адвокатського досьє керівником адвокатського об’єднання у адвоката?
2. Чи не є порушенням з боку керівника адвокатського об’єднання засадничих деонтологічних положень взаємин між адвокатами факт його спілкування з клієнтом, справа якого перебуває в провадженні певного адвоката цього об’єднання з приводу виконання ним доручення без згоди адвоката і не за ініціативою клієнта?
3. Чи не є порушенням головного принципу адвокатської етики – незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав та обов’язків – намагання керівника адвокатського об’єднання давати вказівки адвокату стосовно змісту, форми, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав та обов’язків, якщо вони суперечать власній правовій позиції адвоката щодо оптимального варіанта виконання доручення клієнта, узгодженого з останнім?
4. Чи не є факт волюнтаристського припинення проваджень адвоката по веденню справи клієнта без згоди адвоката та клієнта порушенням одного з основних деонтологічних принципів здійснення адвокатської діяльності – свободи клієнта на вибір адвоката?
5. Чи не є порушенням принципів адвокатської етики спроби керівника адвокатського об’єднання впливати на правову позицію адвоката в конкретній справі та давати обов’язкові до виконання адвокатом вказівки по справам, що знаходяться в провадженні адвоката?
6. За яких умов етично-можливою є заміна адвокатським об’єднанням адвоката, котрого об’єднання призначило для надання правової допомоги клієнту?
Виходячи з того, що поставлені адвокатом Сторожуком О.В. питання, безпосередньо пов’язані з виключенням його з членів «Укрінюрколегії» і вилученням в зв’язку з цим адвокатських досьє, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що в такому випадку крім загальних норм законодавства України про адвокатуру та норм міжнародного права (Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів, Кодексу поведінки європейських адвокатів) необхідно керуватись також вимогами наданих статутних документів адвокатського об’єднання «Укрінюрколегія».
При цьому обґрунтованість та законність виключення адвоката, відповідність вимог статуту адвокатського об’єднання положенням діючого законодавства повинні вирішуватись виключно в судовому порядку.
Розглянувши ці питання, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури на підставі п.10-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, вважає за необхідне роз’яснити наступне.
1. Стосовно питання щодо наявності порушення деонтологічного принципу конфіденційності при вилученні адвокатського досьє керівником адвокатського об’єднання у адвоката.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про адвокатуру», професійні права, честь та гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.
Статтею 9 Закону України «Про адвокатуру» передбачено, що адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з яких громадянин або юридична особа звертались до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст.9 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої від клієнта, а також про клієнта (зокрема, щодо його особи), або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Принцип конфіденційності, як найголовнішій в діяльності адвоката, також визначений у Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів.
Зміст цього принципу полягає у тому, що клієнт розповідає адвокатові речі, про які він не розповість іншим – найінтимніші особисті деталі або найцінніші комерційні таємниці – та що адвокат отримує від клієнта інформацію на основі конфіденційності. Без переконання щодо конфіденційності не може бути довіри. Хартія наголошує на подвійному характері цього принципу – дотримання конфіденційності є не лише обов’язком адвоката, це водночас основне право клієнта як людини. Правила „професійного привілею правника” забороняють, щоб спілкування між адвокатом та клієнтом використовувалося проти клієнта. У деяких юрисдикціях вважається, що право на конфіденційність належить лише клієнтові, у той час як у інших юрисдикціях „професійна таємниця” може також вимагати щоб адвокат тримав у таємниці від свого клієнта інформацію, отриману на основі конфіденційності під час спілкування з адвокатом іншої сторони. Принцип конфіденційності охоплює всі ці споріднені поняття – професійний привілей правника, конфіденційність та професійна таємниця. Обов’язок адвоката перед клієнтом залишається навіть після того, як адвокат припинив діяльність.
Відповідно до ч.6 ст.9 Правил адвокатської етики, розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
Адвокат зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його провадженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.
Виходячи з вказаних вимог Правил адвокатської етики, вбачається, що вилучення адвокатського досьє у адвоката, який працює з клієнтами самостійно на підставі угоди про надання правової допомоги керівником адвокатського об’єднання суперечить фундаментальному принципу здійснення адвокатської діяльності, а саме принципу конфіденційності, і є порушенням приведених вище положень Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики та Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів.
Разом з тим, виходячи з вимог наданого на запит статуту адвокатського об’єднання «Українська іноземна юридична колегія» (п.п.1.3, 2.1.1, 2.2.5), угода про надання правової допомоги з клієнтом укладається безпосередньо з цим адвокатським об`єднанням, а не з окремим адвокатом як членом цього об’єднання. В цьому випадку у відповідності з вимогами Правил адвокатської етики (ст.9), які поширюються і на адвокатське об`єднання, саме таке адвокатське об`єднання зобов’язане забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну таємницю, котрі розумно виключали б доступ до них інших осіб.
Таким чином, в конкретних відносинах адвоката Сторожука О. В. та адвокатського об’єднання «Укрінюрколегія», у відповідності з вимогами статуту об’єднання, порушення деонтологічного принципу конфіденційності при вилученні адвокатського досьє у цьому випадку не виявляється.
2. Стосовно питання 2: «Чи не є порушенням з боку керівника адвокатського об’єднання засадничих деонтологічних положень взаємин між адвокатами факт його спілкування з клієнтом, справа якого перебуває в провадженні певного адвоката цього об’єднання з приводу виконання ним доручення без згоди адвоката і не за ініціативою клієнта?».
Відносини між адвокатами, у відповідності зі ст.64 Правил адвокатської етики повинні будуватись на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії, дотриманні професійних прав адвокатів, слідування всім основним принципам адвокатської етики.
Відповідно до ст.65 Правил адвокатської етики адвокат не повинен допускати по відношенню до іншого адвоката спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу виконуваного ним доручення.
Вказана норма Правил адвокатської етики сприяє засадничому принципу незалежності здійснення адвокатської діяльності та максимальній незалежності адвоката у виконанні ним своїх професійних прав та обов’язків, що передбачає свободу від будь-якого впливу або втручання в його діяльність, в тому числі з боку керівника адвокатського об’єднання.
Розкриваючи зміст принципу незалежності адвоката, Хартія основоположних принципів діяльності європейських адвокатів наголошує, що адвокат має бути вільним – політично, економічно та інтелектуально – у здійсненні своєї діяльності щодо консультування та представлення клієнта. Це означає, що адвокат має бути незалежним від держави та інших владних інтересів і не повинен допускати, щоб його незалежність була скомпрометована незаконним впливом з боку ділових партнерів. Адвокат має також залишатися вільним від свого клієнта для того, щоб мати довіру третіх сторін та судів. Справді без цієї незалежності від клієнта не може бути гарантії якісної роботи адвоката. Членство адвоката у вільній професії та повноваження, що випливають із цього членства, допомагають підтримувати незалежність, а адвокатські об’єднання мають відігравати важливу роль у тому, щоб допомагати гарантувати незалежність адвоката. Вважається, що саморегулювання адвокатської професії є необхідною передумовою незалежності окремого адвоката.
Проте, зважаючи на ту обставину, що стороною в угоді про надання правової допомоги з клієнтом є саме адвокатське об`єднання «Українська іноземна юридична колегія», яке і відповідає за наслідки роботи по справі і конфіденційність наданої клієнтом інформації, вбачається, що спілкування керівника адвокатського об`єднання з клієнтом, представництво якого здійснює об`єднання, не може вважатись порушенням засадничих деонтологічних положень.
3. Стосовно питання 3: «Чи не є порушенням головного принципу адвокатської етики – незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав та обов’язків – намагання керівника адвокатського об’єднання давати вказівки адвокату стосовно змісту, форми, методів послідовності і часу здійснення його професійних прав та обов’язків, якщо вони суперечать власній правовій позиції адвоката щодо оптимального варіанта виконання доручення клієнта, узгодженого з останнім?».
Відповідно до частин 1, 6 ст.5 Правил адвокатської етики, специфіка цілей та завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності, максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав та обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема, з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.
Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватись вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.
Більш того, відповідно до частини 2 ст.5 Правил адвокатської етики з метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність.
Адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити суду, державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта і перешкоджають належному наданню йому правової допомоги.
Адже, відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваг інтересів клієнта перед своїми власними інтересами, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.
Разом з тим, враховуючи специфіку адвокатської діяльності адвокатського об`єднання «Українська іноземна юридична колегія», втручання керівника адвокатського об’єднання, який представляє інтереси об`єднання у відносинах з клієнтом та є стороною угоди, в процес надання адвокатом правової допомоги клієнту не може вважатись істотним порушенням незалежності адвоката у використанні своїх професійних прав та обов’язків.
При цьому, в наданні юридичної допомоги з представництва інтересів клієнта адвокатське об`єднання та адвокат, який за дорученням колегії здійснює представництво клієнта, повинні діяти цілеспрямовано та єдино задля досягнення єдиного правового результату.
4. Стосовно питання 4: «Чи не є факт волюнтаристського припинення проваджень адвоката по веденню справи клієнта без згоди адвоката та клієнта порушенням одного з основних деонтологічних принципів здійснення адвокатської діяльності – свободи клієнта на вибір адвоката?».
Це питання сформульовано некоректно, визначення «волюнтаристського» не приймається і відповідь на нього визначається без посилань на конкретну ситуацію, а тільки виходячи з норм Закону України «Про адвокатуру» та Правил адвокатської етики.
Припинення відносин між конкретним адвокатом адвокатського об’єднання і клієнтом обумовлено у Правилах адвокатської етики низкою умов, передбачених ст.45 Правил адвокатської етики.
Зокрема, при виникненні обставин, які є підставами для розірвання угоди, пов’язаних з конкретним адвокатом, котрого об’єднання призначило для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об’єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.
Заміна адвоката та припинення проваджень адвоката по веденню справи клієнта в адвокатському об’єднанні регулюється також положеннями Статуту такого об’єднання.
5. Стосовно питання 5: «Чи не є порушенням принципів адвокатської етики спроби керівника адвокатського об’єднання впливати на правову позицію адвоката в конкретній справі та давати обов’язкові до виконання адвокатом вказівки по справам, що знаходяться в провадженні адвоката?».
Частково відповідь на це питання викладена в роз`ясненні на питання 2.
Разом з тим, якщо адвокат здійснює свою діяльність індивідуально, то, відповідно до частини 6 ст.5 Правил адвокатської етики, він не повинен при виконанні доручення клієнта керуватись вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.
Питання співвідношення професійних обов’язків адвокатів – членів адвокатського об’єднання з обов’язками, пов’язаними з членством в такому об’єднанні регулюються також ст.76 Правил адвокатської етики та статутом відповідного об’єднання.
Відповідно до ст.76 Правил адвокатської етики, для адвоката, який є членом адвокатського об’єднання, професійні обов’язки перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, правил адвокатської етики, угод про надання правової допомоги, повинні мати домінуюче значення по відношенню до обов’язків адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об’єднання.
Керівник адвокатського об’єднання, яке є стороною угоди про надання правової допомоги з клієнтом та несе відповідальність за її результати, має передбачену статутом об`єднання можливість впливати на правову позицію адвоката в конкретній справі та давати обов’язкові до виконання адвокатом вказівки по справам, що знаходяться в провадженні адвоката, однак для адвоката при представництві інтересів клієнта домінуюче значення повинні мати інтереси клієнта.
У випадку наявності у адвоката достатніх підстав вважати, що на нього чиниться незаконний вплив іншого адвоката, в тому числі і керівника адвокатського об’єднання, адвокат, на якого цей вплив здійснюється, може скористатись допустимими формами реагування в формі звернень (заяв, скарг) в органи адвокатури, які наділені дисциплінарними повноваженнями по відношенню до адвокатів, а також використати інші форми захисту прав та законних інтересів, передбачених чинним законодавством України.
6. Стосовно питання 6: «За яких умов етично-можливою є заміна адвокатським об’єднанням адвоката, котрого об’єднання призначило для надання правової допомоги клієнту?».
Етично-можлива заміна адвокатським об’єднанням адвоката, котрого об’єднання призначило для надання правової допомоги клієнту повинна відбуватись з дотриманням положень ст.45 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 року, протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VІ, та з урахуванням інших положень законодавства України про адвокатуру.
Вказані вимоги передбачають, що в разі, якщо стороною в угоді з клієнтом про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання, то при виникненні певних обставин, які є підставами для розірвання угоди та пов’язаних із заміною адвоката, адвокатське об’єднання повинне вжити заходів для такої заміни за згодою клієнта та при чіткому дотриманні Правил адвокатської етики.
При цьому, підстави для розірвання угоди про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом чи адвокатом та адвокатським об’єднанням передбачені ст.ст.40, 41, 42, 43 Правил адвокатської етики, а також, в даному випадку, вимогами статуту адвокатського об’єднання «Укрінюрколегія».
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький