РІШЕННЯ № Х – 016/2017
30 жовтня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О. та Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області № Д/11 від 15.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА :
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області № Д/11 від 15.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ .
ОСОБА_ вважає вказане рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області помилковим, винесеним без врахування обставин, викладених ним у скарзі, та без об’єктивного аналізу його пояснень, які вказують на порушення адвокатом ОСОБА_ п.п. 2.4, 2.5 ч. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики, та просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області № Д/11 від 15.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення адвокатської етики.
Крім того, ОСОБА_ подано заяву про поновлення строку на оскарження вказаного рішення КДКА, посилаючись на те, що недоліки скарги, поданої 31.05.2017 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ним усунуто.
Терміни оскарження рішення, визначені ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником порушено. Проте Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає за можливе розглянути скаргу враховуючи заяву скаржника про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., перевіривши доводи скаржника та матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли із КДКА Івано-Франківської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від ______року, видане Івано-Франківською обласною КДКА, його робоче місце знаходиться за адресою: ______________.
Таким чином, скарга розглянута належною КДКА відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
До дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області 24.04.2017 надійшла скарга ОСОБА_ , в якій зазначено, що адвокат ОСОБА_ , який є представником протилежної сторони – позивача ОСОБА_ у справі № 344/6767/14-ц про припинення права власності на частку в спільному майні, порушив багато з наведених ним статей 25, 43 Правил адвокатської етики, з проханням притягнути адвоката ОСОБА_ до відповідальності за порушення адвокатської етики.
На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_ посилається на позовну заяву, складену і підписану адвокатом ОСОБА_ як представником ОСОБА_ , яка обґрунтована тим, що ОСОБА_ є власницею 262/300 частин домоволодіння по вул. ______ в м. Івано-Франківську, а ОСОБА_ належить лише 38/300 частин цього домоволодіння, та яка містить вимогу про припинення права власності ОСОБА_ на 38/300 частини та про визнання за Демко І.В. права власності на цю частину. Зазначає, що в цій позовній заяві ОСОБА_ подає суду завідомо неправдиві докази та свідомо бере участь в їх формуванні, робить свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи, посилається в суді на завідомо неправдиві, завідомо викривлені фактичні обставини, що завідомо не стосуються предмету спору, подає докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими.
Зі скарги ОСОБА_ вбачається, що рішенням Івано-Франківського народного суду від 16.04.1979 (справа № 2-229/1979) позов ОСОБА_ до ОСОБА_ про розподіл майна було задоволено. Разом з тим, в резолютивній частині цього рішення допущено описку в написанні ініціалів сторін при зазначенні їх ідеальної долі, таким чином було переплутано частки поділеного майна. Внаслідок цього ідеальна доля ОСОБА_ , якому була присуджена більша частина спірного домоволодіння і з якого цим же рішенням стягнуто на користь ОСОБА_ 302 крб.50 коп. компенсації за різницю вартості долей, фактично складала 62/100, а ОСОБА_ – 38/100, тоді як, переплутавши ініціали, в рішенні помилково зазначено, що ідеальна доля ОСОБА_ становить 62/100, а ОСОБА_ – 38/100. В свою чергу це призвело до помилкової зміни часток в правовстановлюючих документах, а в подальшому на неправильне визначення частки ОСОБА_ , другої дружини ОСОБА_ , в подальшому ОСОБА_ , та яку він потім успадкував.
Зазначає, що адвокату ОСОБА_ та ОСОБА_ було достеменно відомо про те, що ОСОБА_ за вказаним рішенням суду від 16.04.1979 було присуджено більшу і дорожчу частину будинку та про те, що за рішенням Івано-Франківського народного суду у справі № 2-584/1991 від 23.07.1991 ОСОБА_ (друга дружина ОСОБА_ ) набула право власності на всю частку майна, що належало ОСОБА_ , яку в свою чергу успадкував він, тому не було жодних підстав для написання неправдивої позовної заяви. Вважає, що ОСОБА_ безпідставно за допомогою суду здійснює рейдерський захват його частини будинковолодіння та зазначає, що жодної спільної сумісної власності між ОСОБА_ та ОСОБА_ не існує та не існувало. А згідно з договором про розподіл частини спадкового майна від 01.12.2004, посвідченого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_ успадкувала другу частину житлового будинку, жилою площею 23 кв.м, яка була присуджена судом від 16.04.1979 її матері ОСОБА_ (ОСОБА_ ).
В своєму поясненні адвокат ОСОБА_ зазначив, що представляє інтереси ОСОБА_ на підставі довіреності від 23.02.2016, іншим представником є її чоловік ОСОБА_ ОСОБА_ вже втрете звертається до КДКА Івано-Франківської області зі скаргою. Як і дві попередні, ця скарга містить у собі власну оцінку скаржником обставин спору між ОСОБА_ та ОСОБА_ , які скаржник через свого представника постійно наводить у різних судових засіданнях. Щодо перших двох скарг є рішення дисциплінарної палати КДКА від 14.06.2013 № 21 та від 04.12.2013 №46, якими відмовлено в порушенні дисциплінарної справи. Спори між сторонами тривають близько 10 років. На цей час Івано-Франківським міським судом розглядаються позови ОСОБА_ до ОСОБА_ про припинення права власності на частку в спільному майні, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Також цим судом розглядалось шість заяв ОСОБА_ про виправлення описки в рішенні народного суду м. Івано-Франківська від 16.04.1979, в задоволенні яких йому було відмовлено. Крім того, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглядаються три касаційні скарги ОСОБА_ щодо зупинення провадження у справі, щодо відновлення втраченого судового провадження та щодо скасування державного акту на право власності на землю (за нововиявленими обставинами).
Що стосується його позиції у справах, як представника, то вона повністю відповідає позиції ОСОБА_ і її другого представника ОСОБА_. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у само обмові клієнта. Статтею 23 Закону встановлено, що професійні права, чести і гідність адвоката гарантується та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняється ототожнення адвоката з клієнтом. Таким чином, надаючи правову допомогу ОСОБА_ , він діяв весь час виключно в інтересах довірительки.
З ОСОБА_ ніколи не спілкувався і жодного разу не бачив його. Спілкувався з його представником – ОСОБА_ – виключно в судовому засіданні в межах, наданих ЦПК України і з дозволу суду, даючи пояснення, ставлячи питання і надаючи відповіді. Будь-якими стосунками з Іванюками не пов’язаний. Твердження ОСОБА_ про те, що він успадкував після смерті ОСОБА_ квартиру № 1 по вул. ______ в м. Івано-Франківську суперечить існуючим документам самого ОСОБА_ , а саме, свідоцтву про право на спадщину за заповітом від 05.03.2012. Насправді згідно зі свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 05.03.2012 ОСОБА_ є власником 38/300 частин цього домоволодіння, про що скаржник умовчує.
Не відповідають дійсності і твердження скаржника щодо його стосунків з ОСОБА_. Останній не є його товаришем чи другом. План пропонованого розподілу земельної ділянки виготовлений ним, оскільки саме він здійснював зйомку всієї земельної ділянки. Друга сторона не позбавлена права надати до суду будь-який інший варіант розподілу земельної ділянки, виготовлений будь-якою землевпорядною організацією. Також у судових провадженнях і у цій скарзі ОСОБА_ вдається до маніпуляцій, користуючись тим, що у двох дружин ОСОБА_ були однакові імена та по-батькові (ОСОБА_ ), а також у шлюбі з ним і прізвище (ОСОБА_ ). Вся правова позиція по справі, яку займає ОСОБА_ , він, як її представник, а також другий представник ОСОБА_ , обґрунтовується виключно існуючими дійсними документами та рішеннями судів, а не припущеннями чи вільним трактуванням змісту документів і судових рішень.
Вважає, що скарга ОСОБА_ не містить жодних ознак дисциплінарного проступку з його боку і подана виключно з метою чинення на нього, як представника ОСОБА_ , психологічного тиску та можливості усунення від представництва її інтересів у справах. Всі обставини, викладені у скарзі, є надуманими і не відповідають дійсності.
Із заяви ОСОБА_ вбачається, що її представник ОСОБА_ на виконання наданої нею довіреності вчиняє всі дії виключно в її інтересах та за її попередньою згодою. Правова позиція по кожній справі виробляється спільно нею та її представниками ОСОБА_ та ОСОБА_ За весь час представництва ОСОБА_ її інтересів, а саме, з 2007 року, будь-яких претензій у неї до нього ніколи не виникало. Всі подані від її імені документи представником ОСОБА_ відповідають її волі та її інтересам, погоджені нею. Вважає, що скарга ОСОБА_ є необґрунтованою, викладені в ній обставини не відповідають дійсності і спрямована на те, щоб усунути її представника ОСОБА_ від представництва її інтересів, а також опосередковано вплинути на неї щодо її позиції у спорах з ОСОБА_.
На момент проведення перевірки за скаргою ОСОБА_ , докази, подані представником ОСОБА_ в інтересах ОСОБА_ в зазначених цивільних справах не визнані судом неналежними чи недопустимими.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.05.2017 у задоволенні заяви ОСОБА_ про виправлення описки в рішенні народного суду м. Івано-Франківська від 16.04.1979 відмовлено.
Правовстановлюючі документи щодо права на частку у домоволодінні по вул. Токарська, 5 в м. Івано-Франківську на момент подання їх до суду представником ОСОБА_ були чинними, а тому доводи скаржника ОСОБА_ , що в позовних заявах ОСОБА_ подає суду завідомо неправдиві докази та свідомо бере участь в їх формуванні, є необґрунтованими.
За результатом розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області 15.05.2017 прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ за відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ст. ст. 25,43, 46 Правил адвокатської етики.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частини 1 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що при проведенні перевірки по скарзі ОСОБА_ та її розгляді дисциплінарною палатою КДКА регіону було дотримано вимоги статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідних положень, передбачених Регламентом КДКА регіону, та Положенням про порядок розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 із змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.07.2015, від 13.11.2015 та від 11.06.2016.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА :
- Скаргу ОСОБА_ залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області № Д/11 від 15.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ залишити без змін
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська