РІШЕННЯ № Х-020/2017
31 жовтня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Одновола В.К., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О. та Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «______» ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 19.05.2017 про застосування до адвоката ОСОБА_ дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга директора Товариства з обмеженою відповідальністю «______» ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 19.05.2017 про застосування до адвоката ОСОБА_дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Скаржник, посилаючись на те, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Донецької області застосовано відносно адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, вважає це дуже слабкою мірою відповідальності, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування скарги ОСОБА_ вказує на те, що дії адвоката ОСОБА_ є відверто протизаконними. По суті адвокат ОСОБА_ позбавив ТОВ «______» права на доступ до правосуддя та права на можливість оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що призвело до величезних збитків, які вимушено нести підприємство. Вважає, що адвокат ОСОБА_ порушив всі пункти норми ч.2 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зазначає, що згідно ч.2 ст.11 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
До того ж, ч.2 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
На думку скаржника вищевказані норми безперечно було порушено адвокатом ОСОБА_.
Разом з тим, скарга директора Товариства з обмеженою відповідальністю «______» ОСОБА_ подана 26.07.2017, тобто після спливу тридцятиденного терміну. Отже, строк оскарження, встановлений ч.3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником пропущено. Він просить поновити пропущений строк, так як лист про наявність недоліків поданої вчасно скарги від 27.06.2017 він отримав тільки 21.07.2017.
Враховуючи, що строк подання скарги пропущено з поважних причин, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури поновлює строк на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 19.05.2017.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_ вказує на те, що між ним, директором ТОВ «______», та адвокатом ОСОБА_ було укладено договір про надання правової допомоги від 15.01.2014. Згідно з даним договором адвокат взяв на себе зобов’язання повного правового супроводу судових спорів ТОВ «______» з Головним управлінням Державного земельного агентства України в Запорізькій області стосовно неправомірної передачі в оренду земельної ділянки іншій особі, в той час, коли вказана земельна ділянка на законних підставах знаходилася в користуванні на правах оренди у ТОВ «_______».
В подальшому, 20.02.2014 адвокат ОСОБА_ подав до Гуляйпільського районного суду Запорізької області позовну заяву від імені ТОВ «______» до Головного управління Державного земельного агентства України в Запорізькій області про визнання договору оренди недійсним.
Вже 22.04.2014 адвокат ОСОБА_ повідомив, що до суду необхідно подати заяву про залишення позовної заяви без розгляду з тієї причини, що ним невірно обраний спосіб захисту і вказаний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22.04.2014 позовну заяву ТОВ «______» залишено без розгляду.
Лише 01.10.2014 адвокат ОСОБА_ подав в інтересах ТОВ «______» адміністративний позов до Запорізького окружного адміністративного суду.
Надалі, упродовж чотирьох місяців адвокат ОСОБА_ повідомляв скаржнику, що він сумлінно ходить в усі судові засідання та представляє інтереси ТОВ «______».
Тільки коли на початку лютого 2015 року скаржник звернувся за правовою допомогою до іншого фахівця в галузі права, то дізнався, що поданий 01.10.2014 адвокатом ОСОБА_ позов ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2014 було залишено без руху та надавався строк для усунення недоліків. Оскільки недоліки виправлено не було, позовну заяву повернуто скаржнику без розгляду. Ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду адвокат ОСОБА_ отримав особисто та скаржнику її не передавав.
Внаслідок цього шестимісячний строк звернення до адміністративного суду було пропущено.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чундак М.В., розглянувши, доводи скарги та перевіривши їх матеріалами провадження, які надійшли з КДКА Донецької області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №___, видане 11.02.2009 Донецькою обласною КДКА, а його робоче місце знаходиться за адресою: ____________.
Тобто розгляд скарги ОСОБА_ було здійснено належною КДКА регіону у відповідності до вимог, передбачених ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Членом дисциплінарної палати КДКА Донецької області ОСОБА_ проведено перевірку відносно адвоката ОСОБА_ та складено за її результатами довідку від 20.04.2017. Проте цю перевірку проведено з неповним з’ясуванням усіх важливих обставин справи.
Так, адвокату ОСОБА_ листом від 13.03.2017 пропонувалось надати письмові пояснення по суті скарги.
Згідно протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 30.03.2017 член дисциплінарної палати ОСОБА_ пояснила, що адвокат ОСОБА_ в телефонному режимі повідомив, що отримав копію звернення та просить продовжити перевірку до 17.04.2017 і надати йому можливість вирішити питання з заявником без розгляду скарги по суті викладених в ній обставин. Проте письмові пояснення адвокат ОСОБА_ так і не надав.
В матеріалах справи міститься лист від імені адвоката ОСОБА_, надісланий 18 травня 2017 року на електронну адресу дисциплінарної палати КДКА Донецької області з адреси електронної пошти __________ про те, що ОСОБА_ просить зупинити провадження в дисциплінарній справі та надати строк для врегулювання конфлікту в добровільному порядку.
Даний лист було враховано дисциплінарною палатою КДКА регіону при прийнятті оскаржуваного рішення. Однак в матеріалах дисциплінарної справи відсутні відомості, що адреса електронної пошти __________ належить саме адвокату ОСОБА_.
Крім того, не дотримано вимоги в оформленні даної заяви у відповідності до ст.5, 6 та ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». А тому дана заява не повинна була прийматись ДП КДКА Донецької області до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
ДП КДКА Донецької області в оскаржуваному рішенні посилається на те, що адвокат ОСОБА_ отримав від клієнта гонорар у значній сумі – 21200 доларів США, але не виконав доручення належним чином.
В матеріалах справи містяться розписки адвоката ОСОБА_, викладені російською мовою про те, що він взяв у борг грошові кошти від ОСОБА_ в сумі 3300 грн, які зобов’язувався повернути до 25.04.2015, та в сумі 21200 доларів США, які зобов’язувався повернути до 23.05.2016.
Тобто дані розписки свідчать про те, що адвокат ОСОБА_ взяв кошти, які зобов’язувався повернути, всупереч ст. 31 Правил адвокатської етики від 17.11.2012, згідно з якою адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його провадженні, договорів майнового характеру, окрім договорів про засоби забезпечення зобов’язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення.
ДП КДКА Донецької області безпідставно прийняла дані розписки про зобов’язання повернути кошти за розписки про отримання гонорару.
Крім цього, п.4 Договору про надання правової допомоги від 15.01.2014 визначено розмір гонорару, який складає 3000 (три тисячі) грн.
ВКДКА вбачає наявність порушення адвокатом ОСОБА_ ст. 31 Правил адвокатської етики, але, враховуючи, що згідно п.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, дисциплінарне провадження в цій частині підлягає закриттю.
Також, в матеріалах справи міститься ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 по справі №808/6322/14 про повернення позовної заяви ТОВ «______» та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №808/938/15, якою відмовлено ТОВ «______» у задоволенні апеляційної скарги.
В ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/938/15 від 18.06.2015 вказано, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року позов залишено без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Також суд зазначив, що апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та не прийняв до уваги те, що внаслідок залиття нежитлових приміщень позивачем було втрачено частину документації та у зв’язку з її відновленням позивач не мав можливості звернутися до суду своєчасно. Також в ухвалі зазначено, що в матеріалах справи містяться копії ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області (головуючий – суддя ОСОБА_) про повернення заяви ТОВ «______» про забезпечення позову від 21.02.2014 по справі № 315/214/14-ц за позовом ТОВ «______» до ОСОБА_, Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про визнання договору оренди землі недійсним, ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області (головуючий – суддя ОСОБА_) від 05.03.2014 по аналогічній справі про відкриття провадження за позовом ТОВ «______» до ОСОБА_, Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про визнання договору оренди землі недійсним, ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області (головуючий – суддя ОСОБА_) від 22.04.2014 по цій же справі про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ «______» до ОСОБА_, Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про визнання договору оренди землі недійсним. Тобто доводи скаржника про те, що він пропустив строк звернення до суду, відповідають дійсності.
Згідно з договором від 15.01.2014 адвокат ОСОБА_ зобов’язувався представляти права та законні інтерес клієнта в суді у справі за позовом ТОВ «______» про захист права власності. Жодних документів, які свідчили б про належне виконання умов договору про надання правової допомоги, адвокатом ______ не надано.
Згідно вищевказаних ухвал є очевидним, що строк звернення до суду було пропущено та ТОВ «______» зверталось до різних судів та позовні заяви залишались без розгляду.
В матеріалах дисциплінарної справи міститься розписка адвоката ОСОБА_ від 23.12.2015 про те, що він зобов’язується надавати юридичні послуги ТОВ «______» по визнанню договору оренди недійсним. Орієнтований строк виконання зобов’язання становить шість місяців та у випадку невиконання своїх зобов’язань ТОВ «______» має право ініціювати звернення до дисциплінарної комісії адвокатів.
Згідно п.п.4 п.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
- договір про надання правової допомоги;
- довіреність;
- ордер;
- доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У відповідності зі ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
- надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
- якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Тобто зі змісту розписки та її назви не вбачається, що вона є саме договором про надання правової допомоги.
Крім цього право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката регламентується ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не може обмежуватись змістом наданої розписки.
Згідно п.1.2 договору про надання правової допомоги від 15.01.2014 адвокат ОСОБА_ зобов’язувався представляти права та законні інтерес клієнта в суді у справі за позовом ТОВ «______» про захист права власності.
Згідно п.1.4 даного договору клієнт доручає також адвокату скласти необхідні документи для звернення до суду, оскаржувати судові рішення до апеляційних та касаційних інстанцій.
Згідно п.3.1. даного договору цей договір діє до вступу у законну силу рішення суду по справі.
З наданих скаржником ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 по справі №808/6322/14 про повернення позовної заяви ТОВ «______» та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №808/938/15 не вбачається, що позовну заяву чи апеляційну скаргу подавав адвокат ОСОБА_ в інтересах ТОВ «______». Інших доказів на підтвердження своїх доводів заявником не надано.
Крім того в матеріалах справи відсутнє остаточне рішення по суті вирішення спору ТОВ «______». Оскільки договір про надання правової допомоги від 15.01.2014 діє до винесення рішення у справі за позовом ТОВ «______» про захист права власності, а таке рішення у матеріалах дисциплінарної справи відсутнє, то даний договір досі продовжує свою дію.
Все вищевказане свідчить про те, що умови договору про надання правової допомоги від 15.01.2014 адвокат ОСОБА_ не виконав, що як вірно встановила ДП КДКА Донецької області, є дисциплінарним порушенням.
Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як зазначено в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/938/15 від 18.06.2015, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року позов залишено без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Судом апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «______» відмовлено. Рішення суду набрало законної сили. Докази подання касаційної скарги не надано.
Спір ТОВ «______» по суті судом не вирішено, так як позовну заяву залишено без розгляду.
Таким чином ВКДКА погоджується з доводами скаржника про те, що застосоване відносно адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці не відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
ВКДКА враховано, що по суті адвокат ОСОБА_ неналежним чином виконав умови договору про надання правової допомоги від 15.01.2014, позбавив ТОВ «______» права на доступ до правосуддя, що призвело до величезних збитків, які вимушено нести підприємство.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «______» ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 19 травня 2017 року про застосування до адвоката ОСОБА_ дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким застосувати до адвоката ОСОБА_ дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев’ять місяців.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська