РІШЕННЯ № ХІІ-002/2016
16 грудня 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Жукова С.В., Мельченка В.І., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Котлевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л, Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 15.07.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 15.07.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржниця не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати, вважає його незаконним, та необґрунтованим тому як, на її думку, в діях адвоката ОСОБА_, в дійсності є ознаки дисциплінарного проступку, а саме те, що адвокат ОСОБА_ допустив порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики при виконанні функцій її захисту в кримінальному провадженні, на що дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області не звернула належної уваги при перевірці її первинної скарги, а тому і прийшла до невірного висновку.
В обґрунтування доводів наведених у скарзі, ОСОБА_ послалась на те, що адвокатом на було виконано вимог, передбачених ч. 1 ст. 47 КПК України та п.п.3, 5 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також ст. 11 Правил адвокатської етики, що виразилось в його відмові від її захисту на стадії повторного апеляційного оскарження вироку місцевого суду, про що скаржниця просила адвоката і що останній гарантував вчинити, але не виконав внаслідок чого настали для неї негативні наслідки у вигляді незаконного засудження до значної суми штрафу.
Згідно відомостей внесених до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № ___ від _____ року, видане Івано-Франківською обласною КДКА та його робочим місцем є __________________.
Тобто, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА у відповідності до вимог, передбачених ч.3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Термін на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначений ч.3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржницею не пропущений.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Івано-Франківської області, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Петренка В.М., пояснення ОСОБА_, вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів перевірки ДП КДКА регіону, 17 червня 2016 року ОСОБА_звернулась зі скаргою на незаконні дії адвоката ОСОБА_, яку було зареєстровано у КДКА регіону за вх.№17, а головою ДП КДКА ОСОБА_ передано для проведення перевірки члену палати ОСОБА_
У своїй скарзі ОСОБА_ вказувала на те, що у зв’язку з відкриттям відносно неї кримінального провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ст. 203-2 ч. 1 КК України та необхідністю свого захисту, у вересні місяці 2013 року, вона звернулась до адвоката ОСОБА_ якого їй рекомендували знайомі, як хорошого фахівця. Адвокат, прийняв її пропозицію та погодився представляти її інтереси в кримінальній справі, однак письмового договору адвокатом з нею не було укладено. З 15.09.2013 року адвокат приймав участь у розгляді кримінальної справи, що підтверджено його ордером. Оскільки вона в юридичних питаннях була недостатньо підготовленою, тому повністю довірилась адвокату і виконувала беззастережно всі його рекомендації. При зустрічах адвокат запевнив її проте, що підготує необхідні процесуальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) та буде контролювати хід розгляду справи в її інтересах.
Але коли, 10.09.2015року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, було безпідставно визнано її винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 127 000 грн., тобто злочину, якого в дійсності вона не вчиняла і тому вини своєї не визнавала, адвокат зобов’язався підготувати і подати апеляційну скаргу, але цього не вчинив. І це при тому, що на неодноразові її телефонні дзвінки, адвокат ОСОБА_ запевняв, що контролює процес апеляційного оскарження і зобов’язувався повідомити їй про час розгляду скарги в апеляційному суді.
Натомість,18 травня 2016 року, їй стало відомо, що апеляційну скаргу адвокат не підготував і не подав до суду, а тому вирок міськрайонного суду вступив у законну силу та суд вказаний суд викликав її для вирішення питання про розстрочку сплати нею присудженого штрафу.
Тому ОСОБА_ вважаючи, що такі негативні обставини для неї склались, тільки через неналежне ставлення адвоката ОСОБА_ до виконання своїх обов’язків її захисника у процесі судовому розгляду, який не відстоював та не захищав належним чином її законні прав і інтереси, незважаючи на те, що отримав від неї гонорар у сумі 15000 грн., тому просила притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності. Окремо наголошувала у своїх доводах на те, що адвокатом ОСОБА_ не оформлявся з нею договору на її захист, рівно як і припинення між ними цих правових відносин, що на її думку, є підставами для притягнення адвоката до відповідальності.
Просила провести перевірку неналежності дій адвоката ОСОБА_ та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
29 червня 2016 року, адвокат надав письмове пояснення, в яких заперечує викладених у скарзі ОСОБА_обставин. Зокрема зазначив, що вважає скаргу ОСОБА_ безпідставною та стверджував проте, що він з 15.09.2013 року належним чином здійснював захист ОСОБА_ у кримінальній справі по обвинуваченню за ч. 1 ст. 203-2 КК України. А після проголошення Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 10.09.2015 року вироку, згідно якого підзахисну ОСОБА_ було визнано винною у вчиненні вказаного вище злочину та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 127 000 грн., він повідомив ОСОБА_, що його можливості по її захисту вичерпані, з чим остання погодилась і тому було припинено їхні договірні відносини. В травні 2016 року ОСОБА_ повідомила йому проте, що її викликають до суду, на що він пояснив ймовірну причину, яка мала бути пов’язана з виконання вироку. Більше вони не спілкувався у тій справі. При цьому адвокат підтвердив, те, що в дійсності письмового договору з ОСОБА_ ним не оформлялось, а захист провадився скаржниці на підставі виписаного ним ордера про надання юридичної допомоги. А також наголошував на тому, що на досудовому слідстві він не здійснював захисту ОСОБА_ і разом з тим, вона свою вину у інкримінованому злочині визнавала в повному обсязі. До свого письмового пояснення адвокат ОСОБА_ долучив копії вироку суду від 13.03.2014 року, апеляційної скарги прокурора від 11.04.2014 p.., ухвали апеляційного суду від 26.05.2014 p. та вироку місцевого суду від 10.09.2015 р.
З матеріалів перевірки убачається, що адвокат ОСОБА_ з 15.09.2013 року надавав правову допомогу та здійснювався захист інтересів обвинуваченої ОСОБА_ у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Вироком Коломийського міськрайонного судом Івано-Франківської області від 13.03.2014 року дії ОСОБА_ перекваліфіковано та змінено обвинувачення зі ст. 203-2 ч.І КК України на ст. 190 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.05.2014 року, вказаний вище вирок суду від 13.03.2014 р. було скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, 10.09.2015 року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_ визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 127 000 грн.
В апеляційному порядку вказаний вирок не оскаржувався та вступив у законну силу.
За висновками проведеної перевірки, факти, які викладені у скарзі ОСОБА_ визнано такими, що частково підтвердилися. Зокрема про те, що між нею та адвокатом ОСОБА_ не укладався письмовий договір про надання правової допомоги в кримінальній справі. Це не заперечував і сам адвокат ОСОБА_ у поданих поясненнях .
Натомість незважаючи на те, що згідно вимог передбачених ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області прийшла до неправильного висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, а відповідно і безпідставно винесла постанову про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо останнього.
Адже згідно до ч. 1 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги має укладатись в письмовій формі.
І лише, відповідно до ч. 2 статті 27 вказаного вище Закону, договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
- надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
- якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.
Таким чином, слід визнати, що адвокат ОСОБА_ в порушення вимог статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 14 Правил адвокатської етики не уклав з клієнтом ОСОБА_ письмового договору про надання правової допомоги, що є правовою підставою для порушення відносно нього дисциплінарної справи та притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно п.п. 3, 5 ,7 ч. 2 статті 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Невиконання адвокатом зазначених вимог Закону слід вважати, що привело до порушення прав та законних інтересів скаржниці ОСОБА_ , на що вказала остання в своїй скарзі
З огляду на викладене вище, ВКДКА вважає, що дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області в своєму рішенні від 15 липня 2016року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, надала не правильну оцінку доводам викладеним у скарзі ОСОБА_, які знайшли своє підтвердження при перевірці, а тому безпідставно прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 15.07.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 15.07.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ скасувати.
- Прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_і направити її для розгляду до КДКА Івано-Франківської області.
- Секретарю ВКДКА повідомити про прийняте рішення заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко