РІШЕННЯ № І-047/2018
31 січня 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 20 від 31 жовтня 2017 року, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ (далі – скаржниця) на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 20 від 31 жовтня 2017 року, яким скаржниці було відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
Оскаржуване рішення КДКА Черкаської області 02.11.2017 направлено скаржниці рекомендованим листом згідно з даними з роздруківки з сайту «Укрпошта», скаржницею отримано 03.11.2017.
Відповідно до роздруківки з сайту «Укрпошта» скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було направлено 30.11.2017, а отримано 05.12.2017, що свідчить про подання скарги у передбачені приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строки.
Скаржниця зазначає наступне:
— КДКА Черкаської області неправильно встановила дані про наявність у неї стажу в галузі права, в результаті чого прийшла до помилкового висновку про відсутність необхідного стажу для набуття права на заняття адвокатською діяльністю;
— На думку скаржниці, висновки КДКА Черкаської області щодо наявності у неї юридичного стажу для набуття права на заняття адвокатською діяльністю лише з 26.09.2016, що складає станом на 31.10.2017 один рік, один місяць та п’ять днів, що є недостатнім при встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність мінімальному дворічному стажу, — є помилковими, не відповідають інформації, зазначеній у трудовій книжці скаржниці, а саме: відповідно до запису № 7 у її трудовій книжці вона була переведена на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України 10 вересня 2015 року (наказ № 143-к від 08.09.2015, а не 01.09.2016, як зазначено в оскаржуваному рішенні. 26 вересня 2016 року її було переведено на посаду викладача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України;
— Відповідно до п.6 підпункту п’ятого Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих, або післядипломних навчальних закладах;
— Посада асистента відноситься до категорії науково-педагогічних працівників, що підтверджується контрактом, укладеним з нею, про її прийняття на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства. Зазначає, що у відповідності до класифікатора професій ДК 003:2010 посада «асистент» відноситься до категорії «2.Професіонали — 23.Викладачі — 2310 — Викладачі університетів та вищих навчальних закладів 2310.2 Інші викладачі університетів та вищих навчальних закладів — 20199 Асистент»;
— Наявність у неї стажу в галузі права потрібно відраховувати від 10.09.2015, з дати призначення її на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Скаржницею 24.10.2017 до КДКА Черкаської області подано заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про складення іспиту.
Серед інших документів, передбачених Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту, та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (зі змінами і доповненнями) (далі – Порядок), скаржницею на підтвердження стажу роботи в галузі права було надано засвідчену Київським університетом права НАН України копію трудової книжки.
У відповідності до запису під № 4 в трудовій книжці скаржниці серії АЕ № 596293, остання 28.04.2015 була прийнята на посаду асистента кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін на умовах контракту, під номером 5 міститься запис про продовження дії контракту до 31.08.2016, під номером 6 міститься запис про продовження терміну дії контракту до 31.08.2017.
У відповідності до запису № 07 в трудовій книжці від 17.05.2017, «запис за № 6 недійсний. Переведена на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства на умовах контракту з 10 вересня 2015 року, наказ № 143-к від 08.09.2015 року».
Відповідно до запису № 08 в трудовій книжці скаржниці від 01.09.2016, який йде безпосередньо за записом № 07 від 17.05.2017, «продовжено термін дії контракту до 31.08.2017 року (наказ № 100-к від 31.08.2016 року)».
Під № 09 в трудовій книжці скаржниці міститься запис від 26.09.2016 «перевести на посаду викладача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства на умовах контракту з 26 вересня 2016 року до 31.08.2017 року, наказ № 126/1 від 26.09.2016 р.».
Копії сторінок трудової книжки з аналогічними записами долучено скаржницею і до скарги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
31 жовтня 2017 року КДКА Черкаської області було прийняте оскаржуване рішення № 20 про відмову ОСОБА_ у допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
В обґрунтування наведеного вище рішення КДКА Черкаської області зазначено, що ст.6 ч.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність однією з вимог до осіб, які можуть бути адвокатами, передбачено наявність стажу роботи в галузі права не менше двох років. Відповідно до п.6 Порядку, до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих, або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої освіти за спеціальністю правознавство /правоохоронна діяльність/міжнародне право.
З поданих ОСОБА_ документів вбачається, що диплом про вищу юридичну юридичну освіту нею був отриманий 01.03.2013, в період з 01.12.2012 по 27.04.2015 вона працювала на посаді старшого лаборанта кафедри філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права. З 28 квітня 2015 року ОСОБА_ прийнята на посаду асистента кафедри філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету права, а з 01.09.2016 ОСОБА_ переведено на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства. В подальшому, 26.09.2016 ОСОБА_ переведено на посаду викладача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права, на якій вона працює по теперішній час.
На думку КДКА Черкаської області, наведене вище свідчить про наявність у ОСОБА_ необхідного юридичного стажу для заняття адвокатською діяльністю лише з 26.09.2016, що складає станом на 31 жовтня 2017 року один рік один місяць та п’ять днів, що є недостатнім при встановленому законом мінімальному необхідному дворічному стажу.
У відповідності до правових норм ст.6 ч.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення
кваліфікаційного іспиту, визначені розділом 2 Порядку.
Зі змісту частини шостої Розділу 2 Порядку вбачається, що до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах за кваліфікаційними вимогами, які потребують
наявності виключно повної вищої освіти за спеціальністю правознавство/правоохоронна діяльність/міжнародне право.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Ради адвокатів України, яка міститься в Рішенні № 106 від 25 вересня 2015 року.
Як вбачається з наданої скаржницею до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури копії контракту №72/15-к від 10.09.2015, укладеного між Київським університетом права НАН України («Роботодавець») та ОСОБА_ («Працівник»), скаржниця була прийнята на посаду асистента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України. Зазначений контракт не містить кваліфікаційних вимог до «Працівника» щодо наявності повної вищої освіти за спеціальностями правознавство/правоохоронна діяльність/міжнародне право.
В наданій скаржницею до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури посадовій інструкції викладача (асистента) кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства теж не містить такої кваліфікаційної вимоги до асистента, як повна вища освіта за спеціальностями правознавство/правоохоронна діяльність/міжнародне право, в розділі 2 цієї інструкції лише зазначено, що «викладачем (асистентом) призначається особа, що має освіту за профілем кафедри…».
У відповідності до класифікатора професій ДК 003:2010, на який посилається скаржниця, у додатку А (обов’язковому) «Показчик професійних назв робіт за кодами професій» під кодом КП 2310.2, за кодом ЗКППТР 20199 в графі професійна назва роботи зазначений «асистент». Під цим же кодом КП 2310.2 в графі «професійна назва роботи», в інших рядках зазначені «богослов» та «викладач вищого навчального закладу». Наведене не дає підстав для ототожнення посад асистента та викладача вищого навчального закладу.
У відповідності до п.2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (зі змінами), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
П.2.5. Інструкції передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). П.2.10 Цієї Інструкції, встановлено наступне: «у розділі “Відомості про роботу”, “Відомості про нагородження”, “Відомості про заохочення” трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: “Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)” і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки».
Отже, під час прийняття оскаржуваного рішення КДКА Черкаської області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України для відповідних правовідносин.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 20 від 31 жовтня 2017 року, — залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали кваліфікаційної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
31.01.2018