РІШЕННЯ № ІХ-016/2018 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 14.06.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-016/2018

28 вересня 2018 року
м. Мукачево

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 14.06.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката ОСОБА_

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 14.06.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката ОСОБА_

У скарзі ОСОБА_ (далі – скаржниця), не погоджуючись з вищевказаним рішенням через м’якість дисциплінарного стягнення, вважає, що адвокат заслуговує на позбавлення права займатись адвокатською діяльністю, просить переглянути справу та надати відповідну правову справедливу оцінку діям адвоката.

На обґрунтування своєї позиції скаржниця зазначає, що адвокат використав свій статус всупереч її прав, свобод та законних інтересів, а саме отримав у відповідь на адвокатський запит, поданий начебто в її інтересах, персональні дані скаржниці, які носять конфіденційний характер, отже заслуговує на позбавлення права займатися адвокатською діяльністю.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О.І., розглянувши доводи скарги, матеріали справи, що надійшли з КДКА Вінницької області, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Приймаючи до уваги доводи скаржниці та з урахуванням вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (зі змінами) (далі – Положення), пропущений скаржницею строк із зверненням зі скаргою на рішення є таким, що відбувся за поважних причин, а тому скаргу ОСОБА_ прийнято до розгляду.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № _ від _, виданого Вінницькою обласною КДКА. Адреса робочого місця є наступною: _

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката ОСОБА_ здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 28.03.2018 до КДКА Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_ на дії адвоката ОСОБА_ щодо підробки 2 ордерів та адвокатських запитів, отримання персональних даних скаржниці без її згоди.

Скаржниця посилалась на наступні обставини: 29.11.2017 вона звернулась до Вінницького міського суду у цивільній справі. Надалі, 31.01.2018 у якості представника протилежної сторони ОСОБА_ з’явився адвокат ОСОБА_ та звернувся до суду з клопотанням про витребування документів з Департаменту соціальної політики та податкової інспекції, які стосувалися скаржниці, однак суд йому відмовив. Після цього, як вважає скаржниця, адвокат ОСОБА_ підробив документи про те, що він нібито представляє інтереси скаржниці та отримав відомості про доходи, майновий стан, отримання житлових субсидій ОСОБА_, які в подальшому надав суду.

У своєму поясненні адвокат ОСОБА_. зазначив, що заперечує проти доводів скарги та вказує, що не мав жодних намірів порушити права ОСОБА_. та вчиняти будь-які дії всупереч вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Запити до відповідних органів були подані ним не з метою отримати персональні дані ОСОБА_., а з метою отримати докази про обізнаність ОСОБА_ щодо належності квартири його довірительки ОСОБА_ та надати суду об’єктивні докази про неправдивість тверджень ОСОБА_ щодо отримання нею такої інформації в листопаді 2017 року.

Надалі 23 січня 2018 року він уклав з ОСОБА_ договір про надання правової допомоги. Згідно з вказаним договором він взяв на себе зобов’язання здійснювати представництво інтересів ОСОБА_ в судах під час розгляду справи №_ за заявою ОСОБА_,ОСОБА_,ОСОБА_,ОСОБА_ про скасування рішення третейського суду, яким було визнано дійсним договір дарування квартири між його довірителькою ОСОБА_ та ОСОБА_ – батьком довірительки і чоловіком заявниці.

У зв’язку з відмовою суду у цій справі витребувати необхідні йому документи, адвокат вирішив звернутись до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та Департаменту соціальної політики з адвокатськими запитами.

Адвокат пояснив, що хворів на пневмонію з 29.01.2018, погано себе почував, а тому звернувся до працівника АО _ ОСОБА_ з проханням надати йому допомогу в підготовці адвокатських запитів та документів, необхідних для подання запитів. ОСОБА_ підготувала необхідні документи, проте підписуючи запити і ордери він у зв’язку з поганим самопочуттям та повною довірою ОСОБА_ не звернув увагу на те, в чиїх інтересах вони були виписані.

Лише в судовому засіданні 28.02.2018 він дізнався, що в запитах та ордерах було вказано про те, що він здійснює представництво ОСОБА_, а не ОСОБА_

В адвокатських запитах та ордерах про надання правової допомоги було помилково внесено відомості про надання ним правничої допомоги ОСОБА_, а не ОСОБА_. Вказана помилка була допущена внаслідок того, що в силу досить важкого стану здоров’я та обмеженості строків до наступного судового засідання він не мав можливості та достатньо часу самостійно підготувати відповідні запити, в зв’язку з чим був вимушений звернутися за допомогою в підготовці відповідних документів до працівника адвокатського об’єднання, в складі якого працює.

Додатково адвокат ОСОБА_ зазначає, що податкові декларації та відомості про отримання житлової субсидії не є інформацією, що носить конфіденційний характер.

Членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області ОСОБА_ проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі, за результатом якої складено довідку.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 19 квітня 2018 року було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_

За результатами розгляду скарги та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Вінницької області 14.06.2018 прийшла до висновків про наявність в діях адвоката ОСОБА_ складу дисциплінарного проступку та прийняла рішення притягнути його до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

При цьому дисциплінарна палата КДКА Вінницької області виходила з того, що порушення, відображені у скарзі, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду та аналізу матеріалів справи.

З ОСОБА_ адвокатом ОСОБА_ договір про надання правничої допомоги не укладався, однак адвокатські запити та ордер безпідставно містять інформацію про те, що адвокат ОСОБА_ звертається із запитами у зв’язку з веденням справи ОСОБА_. Діючи в інтересах своєї клієнтки, адвокат склав запити та направив їх у відповідні організації 01 лютого 2018 року. Вказані адвокатські запити підписано керівником АО _ і скріплено печаткою об’єднання.

В адвокатських запитах адвокат ОСОБА_ посилається на ведення справи в інтересах ОСОБА_ До кожного адвокатського запиту долучено ордер серії ВН № та його ксерокопію про надання адвокатом ОСОБА_. правничих послуг ОСОБА_ В ордерах, долучених до адвокатських запитів, вказано, що правнича допомога надається ОСОБА_ на підставі договору б/н від 21 січня 2018 року. Копії отриманих документів відповідно до cт. 83 ч.9 ЦПК України 14 лютого 2018 року було направлено адвокатом ОСОБА_ з листом на адресу ОСОБА_,ОСОБА_,ОСОБА_ в якому вказав, що ці документи будуть подані ним до Вінницького міського суду як представником ОСОБА_ по справі про скасування рішення третейського суду (справа № _). В цей же день вказані документи були надані суду.

Стаття 7 Правил адвокатської етики забороняє адвокату у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству.

Статтею 25 Правил адвокатської етики передбачена необхідність дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта, забороняється використовувати незаконні та неетичні засоби та категорично забороняється використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат складає присягу у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності,незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки, бути вірним присязі.

Статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську і діяльність» визначено, що адвокатський запит – це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування,посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання доплатної правової допомоги.

Відповідно до приписів статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи),уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Дисциплінарна палата КДКА Вінницької області обґрунтовано вважає, що адвокат ОСОБА_ допустив неуважність під час підписання ордерів та направлення запитів стосовно громадянки ОСОБА_., не звернув увагу на те, що у зазначених документах його вказано як адвоката, який представляє її інтереси.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області в діях адвоката ОСОБА_. було встановлено та підтверджено вчинення останнім дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме неналежне виконання своїх професійних обов’язків та порушення правил адвокатської етики.

Дисциплінарна палата КДКА Вінницької області в повній мірі дослідила обставини справи та об’єктивно дала оцінку діям адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Пунктами 2, 3, 5 ч. 2 статті 34 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є порушення присяги адвоката, правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Частина 1 ст. 35 Закону передбачає, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з п. 53 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1)повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до п.54 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Ст. 67 Правил адвокатської етики визначає, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення; щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості; адвокат несе особисту відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що вказаних дій адвокат ОСОБА_ не вчиняв, не доведено умислу адвоката ОСОБА_ на вчинення дисциплінарного проступку.

Із документів, що наявні у матеріалах дисциплінарної справи, вбачається, що адвокат раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, відсутні будь-які інші скарги, за період багаторічної роботи в адвокатурі характеризується позитивно, наявні чисельні подяки та заохочення, адвокат постійно підвищує свою кваліфікацію, всі ці дані обґрунтовано враховані дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_ – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 14.06.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката ОСОБА_ – залишити без змін.
  3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
  4. Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська