РІШЕННЯ № II-003/2013
18 січня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Шестака В.С., Петренка В.М., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 19 вересня 2005 року про скасування рішення про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 19 вересня 2005 року, яким було анульовано його свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Перевіркою скарги було з’ясовано, що рішенням № 56 від 22 березня 2004 року атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області ОСОБА_1, за результатами складання іспитів, було видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 19 вересня 2005 року, за результатами розгляду протесту прокуратури Кіровоградської області від 31.08.2005 року, КДКА Кіровоградської області було прийняте рішення про:
1. Задоволення протесту прокуратури;
2. Скасування рішення атестаційної палати КДКА Кіровоградської області № 56 від 22.03.2004 року;
3. Анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_1.
Підставою задоволення протесту було встановлення прокурорською перевіркою факту наявності судимості у ОСОБА_1, який 6.03.2003 року вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова був засуджений до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки за ст. 152 ч.1 КК України.
Звертаючись до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА лише 12 грудня 2012 року, ОСОБА_1. вказує, що дізнався про існування оскаржуваного рішення лише 15 серпня 2012 року, оскільки саме в цей день отримав його копію. За твердженням ОСОБА_1, 10 вересня 2012 року він подав скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України і його скарга була зареєстрована 14.09.2012 року за вх. № 1877, проте, у зв’язку з відсутністю його скарги у ВКДКА, він був вимушений подати повторну скаргу. У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення КДКА Кіровоградської області від 19 серпня 2005 року як незаконне посилаючись на те, що згідно ст.88 КК України він не має судимостей взагалі, оскільки за вироком суду він не був позбавлений волі, у подальшому був звільнений від покарання, а тому станом на дату складання іспитів не міг вважатись особою, яка має судимість.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2, пояснення скаржника ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписом ч.2 ст.2 Закону України «Про адвокатуру» (який діяв на час виникнення оскаржуваних обставин), адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
6 лютого 2003 року ОСОБА_1 було засуджено вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.152 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.. 75 КК України з призначенням 3 – річного строку випробування.
13 квітня 2004 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво № 93 про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №56 від 22 березня 2004 року.
На засіданні ВКДКА ОСОБА_1 пояснив, що не надав до КДКА дані про засудження, оскільки законом не було передбачено надання таких документів.
09 лютого 2006 року постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова засуджений ОСОБА_1 був звільнений від подальшого відбування покарання, призначеного вироком суду у зв’язку із позитивною поведінкою засудженого протягом строку випробування.
У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до ст..75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасовано з інших підстав, передбачених законом.
Таким чином, ОСОБА_1 станом на дату прийняття рішення КДКА Кіровоградської області про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю був особою, яка має судимість, і у такій ситуації задоволення протесту прокурора Кіровоградської області від 31.08.2005 року щодо усунення порушень вимог Закону України «Про адвокатуру» було правильним.
За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає підстав для скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 19 вересня 2005 року, яким скасовано рішення атестаційної палати КДКА Кіровоградської області №56 від 22.03.2004 року про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та анульовано свідоцтво №56 від 22.03.2004 року, видане ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 19 вересня 2005 року про скасування рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та анулювання свідоцтва ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю – без змін.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити скаржника.
3. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова ВКДКА Загарія В.М.
Секретар ВКДКА Піх І.Б.