РІШЕННЯ № ІІ-003/2018
28 лютого 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого О.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу громадянина ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17.11.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ (надалі за текстом – Скаржник) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17.11.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржник вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 17.11.2017 є незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування своєї скарги вказує на те, що 16.03.2015 між ним та адвокатом ОСОБА_ укладено Угоду про надання правової допомоги №_____ (далі – Угода 1), предметом якої є надання правової допомоги у врегулюванні спірних відносин з ПАТ «__________» (ПАТ «_____») за договором банківського вкладу шляхом «дроблення» суми вкладу через укладення договорів дарування грошових коштів (часток депозиту) та включення обдаровуваних до переліку осіб на виплату Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Вказує на те, що адвокат запевнив його у 99% ймовірності вирішення справи на його користь, а тому 18.03.2015 скаржник передав адвокату ОСОБА_ в якості гонорару ___ грн, що підтверджується розпискою, а 19.03.2015 – ___ грн. без розписки. Зазначає, що адвокатом складено та подано до Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву, за якою відкрито провадження у цивільній справі №__________. На судові засідання по даній цивільній справі адвокат ОСОБА_ з’явився тільки 09.10.2015. На всі інші судові засідання (11.02.2016 та 29.03.2016) адвокат не з’явився. Рішенням суду від 29.03.2016 відмовлено у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що до подачі позову до суду адвокатові були відомі обставини, що слугували підставою для відмови в задоволенні судом позову.
Крім цього вказує, що 18.06.2015 між ним та адвокатом ОСОБА_ укладено угоду про надання правової допомоги №_____ (далі – Угода 2), за умовами якої адвокат зобов’язався надати правову допомогу у врегулюванні спірних відносин з ПАТ «_____ «_____» за договорами банківського вкладу №_____ від 20.10.2014 та №_____ від 15.12.2014 шляхом включення до Реєстру кредиторів ПАТ КБ «_____а». Вказує, що за умовами п. 4.1. Угоди-2 сума гонорару, що підлягає сплаті адвокату за надані послуги, становить ___ грн, які сплачені скаржником двома частинами, що підтверджується платіжними вимогами №_____ від 19.06.2015 та №_____ від 11.12.2015.
Посилається на те, що, узгоджуючи умови співпраці з адвокатом ОСОБА_, обговорювали можливість компенсації витрат на правову допомогу. Адвокат запевнив, що суд відшкодовує такі витрати. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2015 частково задоволено позовні вимоги до ПАТ КБ «_____» та включено ОСОБА_ до реєстру кредиторів. Разом з цим, в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу було відмовлено додатковим рішенням цього ж суду від 09.12.2015.
Вказує, що 15.12.2015, не виконавши належним чином зобов’язання за жодною з укладених Угод, адвокат повідомив скаржника електронним листом на поштовому сервісі mail.ru про припинення будь-якої співпраці.
Вважає, що розірвання адвокатом угоди в односторонньому порядку, не відповідає положенням укладених Угод про надання правової допомоги (Угода-1, Угода-2), зокрема пунктам 9.2. та 9.3., так як жодна із підстав передбачена даними пунктами не мала місця у їхніх відносинах, оскільки скаржником (довірителем,) не вчинялись дії, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію адвоката (повіреного) і дані обставини не знаходять свого підтвердження. У відповідності до абз.4 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ним жодним чином не було вчинено дій, які б ганьбили честь, гідність та ділову репутацію адвоката ОСОБА_, а відповідно у нього не було законних підстав для одностороннього розірвання Угоди.
Скаржник вважає, що письмова заява (електронний лист від 15.12.2015) та фактична відмова адвоката ОСОБА_ від виконання зобов’язань за укладеними угодами (Угода-1, Угода-2) свідчать про одностороннє розірвання угоди з клієнтом без належних на те підстав, що є грубим порушенням п.4 ч.2 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Вказує на те, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17 листопада 2017 року не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки дисциплінарна палата КДКА регіону прийшла до висновку, що розірвання угоди про надання правової допомоги №_____ від 16.03.2015 в односторонньому порядку адвокатом ОСОБА_ суперечить вимогам та є порушенням п.4 ч.2 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльністю» ст.33 Правил адвокатської етики, тобто знайшло своє часткове підтвердження про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, однак в силу ч.3 ст.34, ч.2 ст.35 Закону достатніх підстав для порушення дисциплінарної справи не вбачається.
Скаржник вважає, що Законом не встановлено обов’язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження. Питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії розгляду дисциплінарної справи та закінчується стадією прийняття рішення у справі, а тому констатуючи доведеність порушення адвокатом п.4 ч.2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.33 Правил адвокатської етики, ДП КДКА Житомирської області невірно відмовила у порушенні дисциплінарної справи, посилаючись на ч.3 ст.34, ч.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльністю».
ОСОБА_ просить рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17.11.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ скасувати, матеріали справи направити до КДКА Житомирської області для нового розгляду.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Усманова М.А., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Житомирської області, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
З витягу з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва від 19.06.2014 №___, виданого Радою адвокатів міста Києва. Адресою робочого місця є: _______________.
Листом від 20.04.2017 КДКА м. Києва повідомила про те, що засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва протягом тривалого часу не мають належного кворуму, що унеможливлює приймати відповідні рішення при реалізації повноважень. Тому подальший розгляд скарги було доручено КДКА Житомирської області.
Як вбачається з наданих матеріалів, за результатами перевірки членом дисциплінарної палати Житомирської області Гончаруком С.П. складено довідку із підсумковим висновком про те, що факти щодо порушень збоку адвоката ОСОБА_ знайшли часткове підтвердження щодо вчинення дисциплінарного проступку, однак рекомендовано відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
При наданні пояснень адвокат ОСОБА_ вказав, що не відмовлявся від надання клієнту ОСОБА_ правової допомоги та не позбавляв його можливості отримати необхідну правову допомогу, а ініціював дострокове розірвання укладених угод про надання правової допомоги у зв’язку з вчиненням ОСОБА_ відносно нього дій, що ганьблять його честь, гідність і ділову репутацію. Також вказував, що скаржник не виражав заперечень проти одностороннього розірвання угод та наприкінці грудня 2015 року попросив повернути йому документи і відповідно адвокат не міг продовжувати надання йому правової допомоги. Крім цього, зазначив, що пройшов строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17.11.2017 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Встановлено, що 16.03.2015 між скаржником та адвокатом ОСОБА_ укладено Угоду про надання правової допомоги №_____, предметом якої є надання правової допомоги у врегулюванні спірних відносин з ПАТ «_____» (ПАТ «______») за договором банківського вкладу шляхом «дроблення» суми вкладу через укладення договорів дарування грошових коштів (часток депозиту) та включення обдаровуваних до переліку осіб на виплату Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім цього, 18.06.2015 між скаржником та адвокатом ОСОБА_ укладено угоду про надання правової допомоги №_____, за умовами якої адвокат зобов’язався надати правову допомогу у врегулюванні спірних відносин з ПАТ «______ «___» за договорами банківського вкладу №_____ від 20.10.2014 та №_____ від 15.12.2014 шляхом включення до Реєстру кредиторів ПАТ КБ «_____».
Відповідно до укладених угод адвокатом ОСОБА_ в інтересах скаржника подано позовні заяви до Шевченківського районного суду м. Києва та окружного адміністративного суду м. Києва.
06 листопада 2015 року рішенням окружного адміністративного суду м. Києва частково задоволено позовні вимоги до ПАТ КБ «_____» та включено ОСОБА_ до реєстру кредиторів. Разом з цим, в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу відмовлено додатковим рішенням цього ж суду від 09.12.2015.
14 грудня 2015 року адвокат ОСОБА_ зі своєї електронної пошти (__________) направив клієнту ОСОБА_ на його електронну пошту (__________) листа, в якому аргументував відмову суду в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу небажанням повертати гроші з бюджету та вказав, що можна подати апеляційну скаргу, однак поставив питання «чи вартує гра свічок». Цього ж дня, скаржник направив на електронну пошту адвоката листа з текстом, в якому зазначив: «Чи вартує гра свічок, потрібно було до подачі позову вказувати, а не розказувати казки, що суд повертає витрати на правову допомогу. Тоді я б знайшов менш брехливого юриста. Ви навіть елементарно річ не зробили, не представили суду акт виконаних робіт, в якому б вказали, що потратили 41 годину на виконання цієї роботи. Подавайте апеляцію за свій рахунок».
Фрази, що були вжиті скаржником у листі, адвокат сприйняв на свій рахунок як такі, що ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію. Зокрема, у відповідь в електронному листі адвокат ОСОБА_ написав: «Суди витрати повертають. Можу показати рішення. що стосується акту і розрахунку то це не більше ніж вигадка судді. Дякую за звинувачення в брехливості. Я себе достатньо уважаю, що б на цьому звинуваченні припинити з Вами будь-яку співпрацю».
З листа надісланого електронною поштою 25.02.2016 вбачається, що скаржник просить адвоката ОСОБА_ повернути ___ гривень у зв’язку з тим, що останній не з’явився в судове засідання в Шевченківський суд м. Києва по цивільній справі та відмовився від виконання своїх обов’язків за угодою №_____ від 16.03.2015. В свою чергу адвокатом надано відповідь про те, що відбулась не фактична відмова від виконання обов’язків, а саме те, що ОСОБА_ вчинено дії, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію адвоката, що адвокат виконував свої зобов’язання до того дня, поки скаржник не порахував за можливе його образити.
В подальшому на судові засідання до Шевченківського районного суду м. Києва по цивільній справі №_____, які відбулись 11.02.2015 та 29.03.2016 адвокат ОСОБА_ не з’явився. 29 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні позову.
Статтею 33 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України від 17.11.2012, визначені підстави для одностороннього розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги. Зокрема, допускається одностороннє розірвання угоди адвокатом у випадку, якщо клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката (п.1.6). При цьому у всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.
Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області вірно встановлено, що електронне листування між скаржником та адвокатом не можна вважати поширення інформації , яка принижує честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації адвокату, на що серед іншого вказує п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».
Відповідно до п.9 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (надалі-Закон) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний дотримуватись присяги та правил адвокатської етики, виконувати інші обов’язки передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.21 зазначеного Закону адвокату забороняється відмовлятись від надання правової допомоги , крім випадків установлених законом.
Розірвання угоди про надання правової допомоги №_____ від 16.03.2015 адвокатом ОСОБА_ в односторонньому порядку суперечить вимогам п. 4 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», отже в даному випадку дисциплінарна палата КДКА Житомирської області, всупереч статтям 34, 38, 39 Закону, необґрунтовано дійшла висновку щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи, оскільки в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Cкаргу ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17.11.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури України може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська