РІШЕННЯ № ІІ-014/2017 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2016 № 131/ДПВ-16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІІ-014/2017

24 лютого2017 року
м. Рівне

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Левчук Т.В, Мягкого А.В., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Удовиченка С.В., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2016 № 131/ДПВ-16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ від 22.12.2016 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2016 № 131/ДПВ-16 стосовно адвоката ОСОБА_.

Адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 10.02.2015 № 36, на підставі якого видано свідоцтво право на заняття адвокатською діяльністю від ___ № _____, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 30.08.2016. Адвокат ОСОБА_ здійснює індивідуальну адвокатську діяльність і має робоче місце в місті Дніпро, що засвідчує належну компетенцію ДП КДКА Дніпропетровської області щодо розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_

Скаржник ОСОБА_ вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2016 року № 131/ДПВ-16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ є незаконним, необґрунтованим, немотивованим і таким, що порушує права та законні інтереси скаржника, а тому просить про його скасування та постановлення нового рішення про порушення дисциплінарної справи і притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_ у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

29.08.2016 до КДКА Дніпропетровської області поштою надійшла заява ОСОБА_ від 01.08.2016 з додатками на 128-и арк. ОСОБА_ є потерпілим у кримінальному провадженні № 12016040630001113 за ч. 4 ст. 190 КК України по обвинуваченню ОСОБА_ та ОСОБА_, захисником яких є адвокат ОСОБА_

Скаржник повідомляв про незаконні, на його думку, дії адвоката ОСОБА_ і просив про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_ у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік у зв’язку із тим, що в інтересах ОСОБА_ адвокат ОСОБА_ подав скаргу на бездіяльність прокурора і ухвалою судді Індустріального району міста Дніпропетровська від 31.05.2016 у справі № 202/3421/16-к і скаргу адвоката ОСОБА_ було задоволено та зобов’язано прокурора повернути майно, документи та матеріальні цінності, які належать скаржникові, ОСОБА_. А існування такого судового рішення порушує законні права скаржника;в інтересах ОСОБА_ адвокат ОСОБА_ подав скаргу на бездіяльність слідчого, однак ухвалою судді Індустріального району міста Дніпропетровська від 19.05.2016 у справі № 202/2956/16-к в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_ відмовлено;в інтересах ОСОБА_ адвокат ОСОБА_ подав скаргу на бездіяльність прокурора і ухвалою судді Індустріального району міста Дніпропетровська від 25.05.2016 у справі № 202/2955/16-к в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_ було відмовлено.

Крім того, скаржник звертав увагу на ті обставини, що адвокат ОСОБА_ не мав можливості подавати численні скарги в порядку ст. 303 КПК України, а потім такі ж скарги подавати до суду повторно. Як наслідок, зазначені дії адвоката призвели до порушення принципу правової визначеності, до порушення прав скаржника, що підтверджується рішення ЄСПЛ, на які посилається скаржник. Вважає, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку, тому що адвокат ОСОБА_ порушив свої професійні обов’язки, неналежним чином їх виконував, нехтував вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порушив ПАЕ та Присягу адвоката, а також Загальний кодекс правил адвокатів країн Європейського Співтовариства.

При таких обставинах потерпілий ОСОБА_ вважає, що адвокат ОСОБА_, вчиняє неправомірну поведінку, якою потерпілому завдана шкода, тому що адвокат неправомірно протидіє йому, потерпілому, органам досудового слідства – шляхом зловживання правами захисника.

Посилаючись на порушення адвокатом ОСОБА_ присяги адвоката, ст.ст.7, 8, 11, 12, 19, 63 Правил адвокатської етики, вимог ст. ст. 4, 11, 21, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ОСОБА_ просив вжити заходів для притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності.

ДП КДКА Дніпропетровської області було проведено перевірку заяви ОСОБА_ досліджено документи, додані до скарги від 01.08.2016, складено довідку від 06.09.2016.

За результатами перевірки дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області 07.09.2016 року було прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 4 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Левчук Т.В., вивчивши матеріали, які перебувають в провадженні з порушеного в заяві ОСОБА_ потерпілого у кримінальному провадженні № 12016040630001113 за ч. 4 ст. 190 КК України по обвинуваченню ОСОБА_ та ОСОБА_, питання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_ не підлягають задоволенню з таких підстав.

Аналізуючи матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з того, що відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону та за приписом статті 67 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, при порушенні дисциплінарної справи за ознаками порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні здійснювати перевірку обставин вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, з урахуванням дії презумпції невинуватості до відносин дисциплінарної відповідальності. Згідно норми ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Перевірці підлягли обставини наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку, що впливає на наявність підстав або відсутність підстав для порушення відносно адвоката дисциплінарної справи.

06.09.2016 членом ДП КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_ на підставі скарги ОСОБА_ з додатками, всього на 128-и аркушах, пояснень адвоката ОСОБА_ від 05.09.2016 (а.с.9-11) – складено довідку від 06.09.2016, в якій зроблено висновок про те, що наявні у матеріалі перевірки документи свідчать про відсутність в діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку ( а.с. 8).

07.09.2016 матеріали перевірки скарги розглянуто на засіданні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, за результатами якого прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

За результатами розгляду встановлено, що право на звернення до суду зі скаргами та заявами під час розгляду кримінального провадження є правом сторони кримінального провадження, а також професійним правом адвоката, передбаченим ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зважаючи на вищевказане, посилання скаржника на те, що справу було розглянуто ДП КДКА Дніпропетровської області без надання належної оцінки доказам та без врахування всіх обставин справи – є безпідставним.

У відповідності з п. 7 Положення про порядок розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30 липня 2015 року № 86, від 13 листопада 2015 року № 143 та від 11 червня 2016 року № 151, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката підлягають витлумаченню на користь адвоката.

Відповідно до ст. 6 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського співтовариства (в подальшому – «Кодекс»), «(…) адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.».

Згідно ст. 7 Кодексу, «У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.».

Відповідно до ст. 27 Правил адвокатської етики, при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Згідно з ст. 44 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом; адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами НААУ.

Нормами ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(в подальшому – «Закон») на адвоката покладено професійний обов’язок дотримуватися присяги адвоката України, щодо принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України. Згідно, ст. 23 Закону, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема забороняються будь-які втручання і перешкода здійсненню адвокатської діяльності (пп. 1). Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ст. 26 Закону). Згідно з ст.33 Закону, дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону.

Частиною 3 ст. 34 Закону визначено, що не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно ст. 67 Правил адвокатської етики, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

З огляду на вищевказане, дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області правильно встановлено, що адвокатом ОСОБА_ не містить порушень Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського співтовариства, відповідно підстави для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_ – відсутні.

Таким чином, в ході перевірки відомостей про дисциплінарний проступок не було встановлено ознак дисциплінарного проступку в діяннях адвоката ОСОБА_ при виконанні ним функцій захисника ОСОБА_ та ОСОБА_.

Дисциплінарна палата обґрунтовано вважала, що незгода потерпілого із процесуальними діями захисника при наданні правової допомоги клієнтам у кримінальному процесі не може бути достатньою підставою, щоб ініціювати притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності. Зазначені обставини можуть свідчити про використання права на звернення до КДКА як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності по захисту інтересів ОСОБА_ та ОСОБА_.

За таких обставин, правильним є висновок ДП КДКА Дніпропетровської області, що звернення потерпілого ОСОБА_. стосовно незаконності та неетичності дій адвоката ОСОБА_ не підтверджено належними і безсумнівними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_ – залишити без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2016 № 131/ДПВ-16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
  2. Матеріали справи повернути до КДКА Дніпропетровської області.
  1. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В.Котелевська