РІШЕННЯ № ІІ-015/2017
24 лютого 2017 року
м. Рівне
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Левчук Т.В, Мягкого А.В., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Удовиченка С.В., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 10.11.2016 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 10.11.2016 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Скарга до ВКДКА була направлена в межах строків, передбачених ч.1 ст.42 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, Скаржник просить рішення скасувати, дисциплінарну справу відносно нього закрити.
Скаржник мотивую свою скаргу наступним: в будівлі суду йому надавалася невідкладна медична допомога; скарга судді ОСОБА_ у КДКА Сумської області була подана незаконно, оскільки остання під час подання скарги перебувала у відпустці; скарги судді та представника позивача у справі були подані практично одночасно; під час розгляду справи та питання стосовно прояву неповаги до суду суддя ОСОБА_ припустилася порушень законодавства; справу проти скаржника було розглянуто необ’єктивно та упереджено, оскільки голова Ради адвокатів Сумської області ще до вирішення справи повідомила скаржника про намір притягти його до дисциплінарної відповідальності; скаржнику не було зараховано у якості підвищення кваліфікації статтю у російському журналі стосовно того, що в Україні у лютому 2014 року було у неконституційний спосіб змінено державну владу; голова Ради адвокатів погрожувала скаржнику звернутися з письмовою заявою в СБУ; не було досліджено наявність або відсутність підстав для застосування до скаржника зауважень з боку судді; наявність апеляційної скарги ОСОБА_ на постанову окружного суду; відсутність оскарження рішення та дій судді з боку адвоката не може вказувати на наявність проступку; у судовому засіданні скаржник заперечував проти порушення судом його прав; не конкретизований склад його правопорушення; його невихід із зали суду викликаний станом його здоров’я, жодного правопорушення він не вчиняв.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ___від ___, виданого Харківською обласною КДКА. Адреса робочого місця – ____________________________.
Таким чином, скарга відносно адвоката ОСОБА_ розглянута належною КДКА, відповідно до вимог частини 3 статті 33 Закону.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Димчогло М.І., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, що надійшли з дисциплінарної палати КДКА Сумської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга адвоката ОСОБА_ не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що до КДКА Сумської області звернулася суддя Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_ із заявою (скаргою) відносно дій адвоката ОСОБА_, які на її думку порушують вимоги Закону та Правил адвокатської етики. Просила порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_ та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Суддя ОСОБА_ посилалася на те, що 27.07.2016 р. під час розгляду справи № 818/560/16 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_, адвокат ОСОБА_, який представляв інтереси – відповідача , в порушення ст.46 Правил адвокатської етики, неодноразово допускав некоректні висловлювання в бік інших учасників процесу, не реагував на усні зауваження судді, сперечався з нею, підвищував голос на суддю та порушував порядок у судовому засіданні. У зв’язку з цим суддя ОСОБА_ вжила до адвоката захід процесуального примусу у вигляді попередження, передбачений ст.ст.269, 280 КАС України. Оскільки адвокат ОСОБА_ не виконав розпорядження головуючого і не припинив порушувати порядок у судовому засіданні, вона змушена була у відповідності до ст.270 КАС України видалити його із зали судового засідання. Проте, не дивлячись на це, адвокат ОСОБА_ не підкорився суду, відмовився залишати зал судового засідання, чим порушив права та обов’язки особи, що бере участь у справі, встановлені ст.ст. 49, 134 КАС України. При цьому адвокат ОСОБА_ вимагав у судді видати йому ухвалу про вказані заходи процесуального впливу.
Тим самим, на думку судді, адвокат ОСОБА_ чинив протиправний тиск на суд та підривав в очах інших учасників процесу авторитет правосуддя, в той же час продовжував порушувати порядок у судовому засіданні, сперечався з судом, підвищував голос на суддю, припускав некоректні та образливі висловлювання в бік головуючого. Окрім того, суддя ОСОБА_ вказувала, що адвокат ОСОБА_ жодного разу не скористався наданим йому правом, передбаченим ст. ст. 27, 30 КАС України заявити відвід судді в разі недовіри останньому, а фактично висловив таку недовіру у непередбачений процесуальним законом спосіб. Такі дії адвоката ОСОБА_ суддя ОСОБА_ вважала порушенням вимог Закону (п. 2, 3, 5 ч. 2 ст. 34) та Правил адвокатської етики (п.2.1 ч.2 ст.43, п.2.5 ч.2 ст.43, п.1, 2 ст. 46, ч.1 ст. 11).
У своїх письмових поясненнях (скарга-заперечення) адвокат ОСОБА_ заперечує факт будь-яких неправомірних дій по відношенню до судді ОСОБА_, та вважає подану суддею ОСОБА_ скаргу неправдивою, а описані в ній обставини такими, що не відповідають дійсності та невірно витлумачені з метою здійснення на нього тиску як на адвоката, вчинення перешкод у адвокатській діяльності щодо надання правової допомоги довірителю у справі.
Перевіривши факти, викладені у заяві (скарзі) судді ОСОБА_, ознайомившись з доданими до неї копіями документів, копією аудіо запису фіксації судових засідань, а також ознайомившись з письмовою скаргою-запереченням адвоката ОСОБА_ та доданими до неї документами, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області вирішила, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області встановлено, що після оголошення суддею ОСОБА_ протокольного рішення (повторно) про видалення адвоката ОСОБА_ з зали судового засідання, останній фактично відмовився його виконувати, вважаючи незрозумілим і безпідставним, просив оголосити перерву і винести письмову ухвалу. При цьому протягом близько 5-ти хвилин не покидав судову залу, сперечався з суддею, неодноразово вимагав у неї обґрунтувати і вмотивувати прийняте нею рішення, висловлював незгоду з мотивацією судді, просив роз’яснити які норми він порушив, і чому суддя порушує його права і перешкоджає його діяльності тощо.
Аналізуючи всі докази по дисциплінарному провадженню в їх сукупності, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області розцінила дії адвоката ОСОБА_, як порушення ним Правил адвокатської етики, недотримання принципів законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, а саме порушення порядку в судовому засіданні, сперечання з головуючим по справі суддею Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_ 27.07.2016 року при розгляді адміністративної справи № 818/560/16, що свідчить про порушення адвокатом п.п.2, 5 ч.2 ст.43 Правил адвокатської етики, тобто вчинення дисциплінарного проступку.
Визначаючи вид дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, було прийнято до уваги обставини вчинення проступку та його наслідки, особа адвоката ОСОБА_, а саме: відсутність дисциплінарних стягнень відносно адвоката, наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, незадовільний стан здоров’я.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скарги та матеріали дисциплінарного провадження, погоджується з висновком дисциплінарної палати КДКА Сумської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_ дисциплінарного проступку.
Стаття 12 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З’їздом адвокатів України від 17.11.2012, проголошує, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Відповідно до ч.1 ст.43 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.
Згідно з ч.2 ст.43 Правил адвокатської етики в ході судового розгляду справи адвокат не повинен, зокрема, порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
Матеріали справи вказують на те, що ОСОБА_ припускався сперечань з судом та порушував порядок у судовому засіданні 27.07.2016 року при розгляді адміністративної справи № 818/560/16.
Відповідно до ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно з ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва.
Частина 1 ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до учасників адміністративного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій – видалення із залу судового засідання.
Згідно з ч.2 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.
Аналіз копії технічного звукозапису судового засідання від 27.07.2016 року у справі №818/560/16 вказує на те, що ОСОБА_ неодноразово сперечався з судом (стосовно свого права давати коментарі, вживати оцінку «брєдовая», стовно видачі окремих письмових ухвал щодо заходів процесуального примусу, стосовно необхідності повторювати щодо свого наміру ознайомлюватись з матеріалами справи, і т.д.), неодноразово перебивав суддю, не виконував розпоряджень головуючого, не виходив з судового засідання після того як до нього був застосовний відповідний захід процесуального примусу.
Отже, під час судового засідання 27.07.2016 року з боку ОСОБА_ мало місце порушення порядку у судовому засіданні, а також сперечання з судом. Наявні підстави стверджувати, що адвокат поводився негідно та некоректно. Тобто мало місце порушення з боку ОСОБА_. п.2.5. ч.2 ст.43 Правил адвокатської етики.
Доводи скаржника не спростовують факту вчинення ним відповідних дій. У доданому до скарги аналізу аудіозапису судового розгляду справи №818/560/16 ОСОБА_. посилається на некоректні та неправомірні, на його думку, дії головуючого у судовому засіданні, що однак не може слугувати підставою для вчинення ОСОБА_ порушень Правил адвокатської етики.
Стан здоров‘я ОСОБА_ (27.07.2016 о 17-50 бригадою Сумської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги поставлено діагноз «__________________________) відповідно до законодавства не є підставою для звільнення від відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Як зазначає сам скаржник, погіршення самопочуття у нього сталося внаслідок неправомірних на його думку дій судді, проте жодних відповідних заяв, клопотань з приводу стану здоров’я адвокатом під час судового засідання не заявлялось. Тому не можливо прийти до безсумнівного висновку, що зазначений стан здоров’я заважав адвокатові своєчасно покинути залу судового засідання, чим виконати рішення суду.
ВКДКА не може погодитись із думкою адвоката ОСОБА_ про те що суддя ОСОБА_ не мала право на звернення до КДКА Сумської області із скаргою щодо поведінки адвоката з мотивів того, що зобов’язана була винести окрему ухвалу з цього питання відповідно до ст.166 КАС України. У цій нормі йдеться про можливість, а не обов’язковість для суду обрати саме таку форму реагування стосовно питань притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнається протиправними.
Позиція адвоката суперечить вимогам ч.1 ст.36 Закону, в якій прямо передбачено, що право на звернення до КДКА із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Тобто чинний закон не передбачає для суду окремої форми для звернення до КДКА із повідомленням про протиправну поведінку адвоката.
Однак Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з доводами скаржника про безпідставність посилання у оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати КДКА Сумської області на неподання адвокатом апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, оскільки право апеляційного оскарження є правом, а не обов’язком учасника судового процесу і подання або неподання апеляційної скарги жодним чином не впливає на оцінку дій адвоката ОСОБА_ у судовому засіданні 27.07.2016. Проте вказане не впливає на прийняття дисциплінарною палатою КДКА Сумської області правильного рішення, по суті.
Водночас Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області про те, що матеріали справи не містять доказів некоректного, образливого поводження адвоката по відношенню до самої судді ОСОБА_, тому не вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, які на думку судді ОСОБА_ наявні в діях адвоката ОСОБА_, а саме, некоректні та образливі висловлювання, що принижують честь і гідність судді ОСОБА_, як головуючого по справі, які на думку останньої мали місце під час розгляду адміністративної справи в Сумському окружному адміністративному суді 27.07.2016 р., а також про відсутність порушення адвокатом ОСОБА_ ч.1 ст.11 Правил адвокатської етики з огляду на незнання останнім положень ч.4, ч.6 ст.160 КАС України та законного способу висловлення недовіри до суду, оскільки в даному випадку суддя ОСОБА_ фактично ставить питання щодо вжиття заходів до адвоката за дотримання ним певних норм чинного законодавства під час представлення інтересів свого клієнта у вказаній вище адміністративній справі, а також обраний адвокатом спосіб захисту прав і інтересів відповідача по справі.
Отже, слід дійти висновку, що з боку ОСОБА_ мало місце порушення п.2.5 ч.2 ст.43 Правил адвокатської етики.
Частина 1 ст.33 Закону передбачає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.п.2,3,5 ч.2 ст.34 Закону дисциплінарними проступками адвоката є, зокрема: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
При цьому за змістом ст.11 Закону присяга адвоката України включає присягу, у своїй адвокатській діяльності дотримуватися правил адвокатської етики, а згідно п.1 ч.1 ст.21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Не зважаючи на те, що за буквальним змістом ст.ст.11,21 Закону, порушення правил адвокатської етики являє собою і порушення присяги адвоката, і неналежне виконання своїх професійних обов’язків, ст.34 Закону відносить порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків до різних видів дисциплінарних проступків.
Тому вбачається, що системний аналіз положень Закону, вказує на те, що саме по собі порушення правил адвокатської етики, не може розглядатися як порушення присяги адвоката України, а також як невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
Ч.1 ст.35 Закону передбачає, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно п.53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року N120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «30» липня 2015 року N86, (далі – Положення) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до п.54 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
З матеріалів справи вбачається, що вказаних дій адвокат ОСОБА_ не вчиняв.
Відповідно до п.52 Положення до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
За таких обставин вбачається, що обране дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження адвоката ОСОБА_ застосовано вірно.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, вирішила:
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката ОСОБА_ залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 10.11.2016 року про притягнення ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – залишити без змін.
- Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В.Котелевська