РІШЕННЯ № ІІ-015/2018
28 лютого 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Дроздова О. М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого О.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Керівника Секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.11.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_,-
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Керівника Секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.11.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_.
Скаржник вказує на те, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.11.2017 не є обґрунтованим, законним, суперечить вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішенням З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України. Просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Мельченка В.І., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Терміни оскарження рішення, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не порушено.
У скарзі Керівник Секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_ зазначає, що дисциплінарна палата КДКА регіону, вирішуючи питання про наявність дисциплінарного проступку в діях адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_, звертає увагу на те що, в матеріалах перевірки викладено обставини, які стосуються діяльності виключно службової особи, а саме голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, адвоката ОСОБА_. Запити про надання документів направлялися голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва ОСОБА_ та стосуються діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Отже, перелік визначених порушень не стосується незалежної адвокатської діяльності адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_, оскільки мова йде про керівника КДКА ОСОБА_ та питання, пов’язані з діяльністю КДКА.
Відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області вказує на те, що суб’єктом скоєння дисциплінарного проступку, визначеного приписами Закону, є адвокат, який вчинив дисциплінарний проступок в період здійснення саме адвокатської діяльності, тобто в період здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За таких обставин дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області приходить висновку, що адвокат ОСОБА_ не є суб’єктом скоєння дисциплінарного проступку, передбаченого Законом.
Скаржник не погодився з висновками дисциплінарної плати, зазначивши, що описаний дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області висновок є противоправним, незаконним та не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до Правил адвокатської етикиу своїй професійній діяльності адвокат виступає носієм визначених обов’язків.
Надзвичайно важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Частина перша статті 2 Правил вказує на те, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній правилами, – іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії.
Частина третя статті 2 Правил чітко визначає, що дія Правил поширюється також на членів органів адвокатського самоврядування, помічників, та стажистів адвокатів, працівників адвокатських бюро та об’єднань у частині, яка застосована до їх діяльності.
Цими ж Правилами, визначено, що адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключають можливість критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або закликати до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування – ч. 4 стаття 12 Правил адвокатської етики.
Стаття 53 Правил вказує на що, допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об’єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених законодавством України.
Правила мають цілий розділ, який присвячений органам адвокатського самоврядування як суб’єктів відносин щодо забезпечення дотримання Правил.
Зокрема, частина третя статті 61 Правил фіксує, що органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно дотримуватися та керуватись загальними принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх порушують,виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.
Звертаючись зі скаргою на дії (бездіяльність) адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_ до органу, який наділений повноваженнями вирішувати питання про порушення дисциплінарної справи та давати оцінку діям таких адвокатів, мова насамперед йшла про те, що ОСОБА_ та ОСОБА_ крім того, що є діючими адвокатами, є ще і членами адвокатського самоврядування.
Окрім того, 07 квітня 2017 року Радою адвокатів України у рішенні №56 «Про результати розгляду звернення Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М. від 14 березня 2017 року №478» зазначено, що «Так, статтею 63 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Разом з тим, дисциплінарним проступком адвоката є 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) не виконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (частина 2 статті 34).
Таким чином, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування та порушення правил адвокатської етики є окремими видами дисциплінарного проступку, що в свою чергу має суттєве значення для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення.
Отже, з урахуванням вимог статті 34 Закону та статті 63 ПАЕ, адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані дотримуватися у своїй діяльності в органах адвокатського самоврядування та ПАЕ, а у разі вчинення діянь щодо не дотримання даних вимог, зазначене може слугувати підставою для їх дисциплінарної відповідальності
З урахуванням викладеного та рішень Ради адвокатів України, на адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_ розповсюджується затвердженні положення Правил, такі адвокати можуть нести дисциплінарну відповідальність у розумінні приписів профільного Закону, рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
Таким чином, твердження КДКА Київської області про те, що суб’єктом скоєння дисциплінарного проступку, визначеного приписами Закону, є адвокат, який вчинив дисциплінарний проступок в період здійснення саме адвокатської діяльності, тобто в період здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, є не обґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Окрім цього, право офіційного тлумачення Правил належить З’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України у відповідності до статті 5 Правил, та не належить до компетенції регіональних КДКА.
Отже, ВКДКА повторно звертає увагу на те, що висновок, зроблений дисциплінарною палатою КДКА Київської області в оскаржуваному рішенні КДКА Київської облатсі від 29.11.2017 щодо сфери відносин суб’єкта скоєння дисциплінарного проступку, суперечить вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилам адвокатської етики.
Крім того, висновок Міжнародної комісії юристів за наслідками моніторингу діяльності Національної асоціації адвокатів України у 2015 році, на яке дисциплінарна палата КДКА Київської області здійснює посилання, не є джерелом права, не закріплює правові норми та загальнообов’язковість, а тому не може вважатися допустимим та належним доказом на підтвердження та/або спростування певної інформації.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що оскаржуване рішення не містить перевірки жодних обставин скарги, жодних доводів скарги та доказів на які посилався скаржник. Зазначене дає ВКДКА підстави стверджувати про те, що перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката КДКА Київської області не проведено, а оскаржуване рішення, з урахуванням обставин викладених вище, є необґрунтованим та протиправним.
Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.11.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_ прийнято не у відповідності до вимог Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність».
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,–
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Керівника Секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.11.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_ та ОСОБА_, – скасувати.
- Направити матеріали справи на новий розгляд до КДКА Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення заінтересованих осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська