Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ІІІ-021/2017

30 березня 2017 року
м. Киї
в

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Левчук Т.В., Чундак М.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Удовиченка С.В., Кравченко П.А., Стройванса В.Л., Дімчогло М.І., Ноцького О.В., Петренка В.М. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 20 жовтня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_,

 ВСТАНОВИЛА:

 05 грудня 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 20.10.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_.

Рішенням від 20.10.2016 року дисциплінарна палата КДКА Київської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Скаржниця не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області та вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

На думку скаржниці, рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області за своїм змістом не є об’єктивним та повним, а доводам, які були викладені у її скарзі не було надано належної оцінки. Висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ базуються фактично на поясненнях останнього, що на її думку, дає підстави вважати про необ’єктивність рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Свою скаргу ОСОБА_ мотивує тим, що 07.05.2015 р. між нею та адвокатом ОСОБА_ було укладено угоду про надання їй правової допомоги, предметом якої було представництво її інтересів у цивільній справі про поділ майна подружжя у Апеляційному суді м. Києва. За умовами вказаної угоди в день її підписання нею, сплачується адвокату 4000 грн., а в день отримання, за рішенням суду, коштів або майна вона сплачує адвокату 10% від присудженої на її користь грошової суми або ринкової вартості майна.

Скаржниця вказує, що адвокат отримав гонорар згідно з угодою, однак документу про отримання гонорару скаржниці не надав. Окрім вказаної угоди, адвокату була надана скаржницею і довіреність на уповноваження адвоката представляти її інтереси в усіх державних та недержавних установах, організаціях, в т.ч. судах України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва, зміненому ухвалою Апеляційного суду м. Києва, скаржниці було присуджено ½ частину спірного майна.

У травні місяці 2016 р. скаржниця отримала повістку Деснянського районного суду м. Києва щодо залучення її в якості відповідача по справі за позовом адвоката ОСОБА_ про стягнення з неї коштів з приводу виконання адвокатом угоди від 07.05.2015 р. У позовній заяві зазначається, що адвокат надсилав скаржниці акти приймання- передачі наданої правової допомоги, але скаржниця на вказані акти надсилала адвокату претензії.

Заявлений адвокатом позов скаржниця вважає таким, що не відповідає приписам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилам адвокатської етики, оскільки ОСОБА_ представляючи її інтереси діяв не як адвокат, в розумінні статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, а як фізична особа, що підтверджується наявністю у нього довіреності, копія якої була ним долучена до апеляційної скарги. Крім того, скаржниця вважає, що угода між нею та адвокатом не була укладена в силу положень 3.2 та 3.5 вказаної угоди.

Скаржниця вважає, що адвокат вдається до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та ст. 14 та ст. 22 Правил адвокатської етики, тому просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 20.10.2016 року та порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_.

Згідно з витягом із Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № __ від ____ року, видане Київською обласною КДКА.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла 20.10.2016 р.

Із матеріалів перевірки вбачається, що копія рішення скаржницею була отримана 25.10.2016 р. Скарга ОСОБА_ до ВКДКА вперше надійшла 14.11.2016 р., але листом від 22.11.2016 р. повернута скаржниці для усунення недоліків, який вона отримала 01.12.2016 р.

Повторно скарга ОСОБА_ до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла 05.12.2016 р., тобто з порушенням вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Після усунення недоліків скарги, скаржниця просить поновити строк на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія дійшла висновку про можливість поновлення ОСОБА_ строку для оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області. Із матеріалів перевірки вбачається, що 22.06.2016 р. до дисциплінарної палати КДКА Київської області звернулася ОСОБА_ щодо поведінки адвоката ОСОБА_ Скаржниця вказує, що 07.05.2015 р. між нею та адвокатом ОСОБА_ було укладено угоду про надання їй правової допомоги, а саме здійснення представництва її інтересів у цивільній справі про поділ майна подружжя.

За умовами вказаної угоди в день її підписання нею сплачується адвокату 4000 грн., а в день отримання, за рішенням суду, коштів або майна вона сплачує адвокату 10% від присудженої на її користь грошової суми або ринкової вартості майна.

Окрім вказаної угоди, адвокату раніше 18.12.2013 р. була надана скаржницею і довіреність на уповноваження адвоката представляти її інтереси в усіх державних та недержавних установах, організаціях, в т.ч. судах України. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва, зміненому ухвалою Апеляційного суду м. Києва, скаржниці було присуджено ½ частину спірного майна.

У травні місяці скаржниця отримала повідомлення Деснянського районного суду м. Києва щодо залучення її в якості відповідача по справі за позовом адвоката ОСОБА_ про стягнення з неї боргу за угодою про надання правової допомоги від 07.05.2015 р.

Свої вимоги адвокат ОСОБА_ мотивував тим, що він виконав умови п. 5.1. угоди про надання правової допомоги від 07.05.2015 р. щодо її представництва у Апеляційному суді м. Києва, у зв’язку з чим він просить стягнути з неї 10% від вартості квартири № __ по _________________, що складає 45 108, 85 грн. Згодом адвокат ОСОБА_ збільшив свої позовні вимоги та просить стягнути з неї 90 953,75 грн.

Заявлений адвокатом ОСОБА_ у своєму позові розмір її заборгованості у частині виплати додаткового гонорару вважає таким, що не відповідає ст.ст. 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки адвокат ОСОБА_ представляв її інтереси на підставі довіреності як фізична особа, адвокат не довів, що він надав скаржниці квитанцію про сплату нею гонорару. Крім того, скаржниця наполягає, що сам розмір заявленого адвокатом ОСОБА_ гонорару не є співрозмірним з заявленим в п. 5.1. угоди про надання правової допомоги від 07.05.2016 р. об’ємом обов’язків.

В своїх поясненнях адвокат ОСОБА_ зазначає, що угода між ним та скаржницею відповідає вимогам чинного законодавства та виконана ним в повному обсязі.

До пояснення додав копію документа про отримання ним від скаржниці гонорару в розмірі 4000 грн., зазначаючи, що остаточний розрахунок за угодою скаржниця не виконала, і з приводу чого він звернувся до суду.

Адвокат ОСОБА_ вважає, що підставою для звернення його клієнтки ОСОБА_ зі скаргою є не вчинення ним дисциплінарного проступку, а його звернення до суду з позовом щодо стягнення зі скаржниці суми гонорару, обумовленого угодою.

Оцінивши факти, викладені у скарзі ОСОБА_, перевірив матеріали, отримані членом дисциплінарної палати ОСОБА_ під час проведення перевірки, пояснення адвоката ОСОБА_, КДКА Київської області дійшла до висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з якою кореспондується ст. 28 також Правил адвокатської етики, які затверджені Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р., передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ст. 30 Правил адвокатської етики, право адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене договором про надання правової допомоги. Частиною 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики. Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 20 жовтня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
  3. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
  4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В.Котелевська