Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ІV-012/2018

26 квітня 2018 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А, Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області № 8 від 09.02.2018 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ (далі за текстом – Скаржник) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №8 від 9 лютого 2018 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.

ОСОБА_ з рішенням дисциплінарної палати КДКА регіону не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим.

Скаржник зазначає, що під час розгляду скарги дисциплінарною палатою КДКА Кіровоградської області не надано належної оцінки обставинам справи, обмежено витлумачено норми Закону України «Про амністію у 2016 році» та вважає, що в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, які полягають у недотриманні принципів компетентності та добросовісності під час прийняття та виконання адвокатом доручення клієнта. Вказує на порушення адвокатом статей 11, 17, 26,27 Правил адвокатської етики, неналежність виконання адвокатом професійних обов’язків, що згідно з пунктами 3,5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дисциплінарним проступком адвоката та підставою для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Кіровоградської області, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від ______ року, виданого Кіровоградською обласною КДКА. Адреса робочого місця є наступною: ______________________.

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката ОСОБА_ здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Термін подачі скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА регіону, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не порушено.

Встановлено, що рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 8 від 09.02.2018 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.

З матеріалів перевірки, що надійшли з КДКА Кіровоградської області, вбачається, що на виконання вимог ч. 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати цієї ж КДКА ОСОБА_ було проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_, за результатами якої складено довідку.

Адвокат ОСОБА_ надала пояснення, в якому, підтвердила факт надання правової допомоги у кримінальному провадженні ОСОБА_, який обвинувачувався за ч. 1 ст. 122 КК України. Зазначила про узгодження з клієнтом позиції захисту та використання всіх необхідних і доступних законних засобів для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Вказала, що під час розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції та в апеляційному суді Кіровоградської області жодних скарг, зауважень чи нарікань від клієнта ОСОБА_ на недбале, з її боку, відношення до виконання обов’язків, некомпетентність, недобросовісність, незнання нею норм права, відсутність досвіду, неврахування обставин можливих правових наслідків виконання доручення та неретельна підготовка виконання доручення, – не було і не було висловлено жодного сумніву у відповідності рівня її професійної компетентності. Апеляційну скаргу на вирок суду складено, узгоджено і підписано клієнтом та після усунення недоліків прийнято до розгляду апеляційним судом Кіровоградської області. З матеріалами кримінального провадження адвокат була ознайомлена, інформацію щодо можливості застосування до ОСОБА_ Закону України «Про амністію у 2016 році» нею було доведено, текст останнього слова, в якому було надруковано посилання на вказаний Закон, та клопотання були надруковані та передані особисто ОСОБА_. Разом з тим в останньому слові 14.11.2017 Скаржник за власною волею не заявив зазначеного клопотання. Адвокат ОСОБА_ вважає, що метою подання скарги є створення уяви її автором про надання неналежної правової допомоги та порушення права на захист, що не відповідає дійсності.

Як вбачається з матеріалів перевірки, 03.08.2016 адвокатом ОСОБА_ було укладено угоду про захист (представництво) та надання правової допомоги з ОСОБА_. Вироком Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.03.2017 ОСОБА_ визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1. ст. 122 КК України, з призначенням покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_ від відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки. Вказаний вирок оскаржено в апеляційному порядку захисником та прокурором. Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 14.11.2017 апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_ – залишено без задоволення та ОСОБА_засуджено до 2 (двох) років обмеження волі.

З мотивувальної частини вироку суду першої інстанції вбачається, що допитаний під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_ вину в інкримінованому йому злочині не визнав. Апеляційна скарга захисника на вирок суду обґрунтована невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати вирок суду першої інстанції, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_ закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, у задоволенні цивільних позовів потерпілому ОСОБА_ та прокурору в інтересах Кіровоградської обласної лікарні – відмовити, судові витрати компенсувати за рахунок держави. Апеляційна скарга підписана обвинуваченим ОСОБА_ та захисником – адвокатом ОСОБА_, що свідчить про узгодженість правової позиції між адвокатом та клієнтом.

Крім цього, Скаржник вважає, що КДКА Кіровоградської області обмежувально витлумачила норми Закону України «Про амністію у 2016 році» та вказує, що відносно нього могло бути застосовано амністію, а відтак він міг бути повністю звільнений від покарання, проте адвокатом це право не було роз’яснено. З даного питання слід зазначити, що відповідно до ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію, особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Закон України «Про амністію у 2016 році» містить чіткий перелік (категорії) осіб, які можуть бути звільнені від відбування покарання. Питання застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» вирішується судом за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника. З пояснень адвоката вбачається, що Скаржнику було роз’яснено право щодо можливості застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», захисником було надруковано текст останнього слова з посиланням на відповідний закон та клопотання, які були передані особисто ОСОБА_, однак в останньому слові 14.11.2017 Скаржник за власною волею не заявив зазначеного клопотання.

Скаржником не надано доказів, які спростовують твердження адвоката ОСОБА_ та свідчать про неналежне надання правової допомоги.

Згідно частини 3 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Крім цього, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (зі змінами) (далі – Положення), в скарзі, яка подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури мають бути зазначені: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується; ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти (за наявності); ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга),поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; дата, номер рішення, що оскаржується; доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення; вимоги скаржника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Проте Скаржник лише посилається на доводи своєї первинної скарги і при цьому не надає доказів на підтвердження факту наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок адвоката – це винне діяння (дія або бездіяльність) адвоката, що вчиняється ним при здійсненні як професійної, так і іншої діяльності, яке виражається в порушенні вимог законодавства про адвокатуру і адвокатську діяльність та (або) норм Правил адвокатської етики, яким заподіюється шкода клієнту та (або) адвокатурі в цілому, шляхом приниження її авторитету, авторитету адвокатської професії та статусу адвоката.

Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Зі змісту рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №8 про відмову у порушенні дисциплінарної справи від 09.02.2018 вбачається, а матеріалами перевірки підтверджується, що відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_. Підстави для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи відсутні. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №8 від 09.02.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
  3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
  4. Матеріали дисциплінарного провадження повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
                   О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська