РІШЕННЯ № V-014/2018
18 травня 2018 року
м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Кравченка П.А, Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 21 грудня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 21.12.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики, які затверджені Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012.
Скаргу мотивує тим, що 30.10.2016 його було заарештовано і органи поліції надали йому “безкоштовного” адвоката ОСОБА_, а він дав свою згоду на те, щоб його інтереси захищала ОСОБА_. Пізніше він уклав договір з адвокатом ОСОБА_ про надання правової допомоги на платній основі.
Скаржник вказує, що адвокат перестала з’являтися в судові засідання. Зазначає, що жодної юридичної допомоги після отримання від його батьків грошей ОСОБА_ йому не надавала. Більш того, навіть в тих випадках, коли процесуальною дією передбачено участь адвоката, вона ухилялася від участі. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва його визнали таким, що реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Адвоката в цьому судовому засіданні не було. Скаржник зазначає, що за три місяці досудового розслідування адвокат ОСОБА_ відвідала його в СІЗО тільки один раз, і то для того, щоб підписати довіреність на отримання його останньої зарплати за місцем роботи.
Скаржник просить позбавити адвоката ОСОБА_ права займатися адвокатською діяльністю за порушення присяги адвоката.
Скарга ОСОБА_ до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла 07 березня 2018 року, тобто з порушенням вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А вперше скарга ОСОБА_ надійшла 24.01.2018 з супровідним листом з Київського слідчого ізолятора.
Листами від 24.01.2018 та 23.02.2018 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарги ОСОБА_ було повернуто скаржнику для усунення недоліків.
Після усунення недоліків скаржник просить поновити строк на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 21.12.2017.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., перевіривши матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з даними з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від _____, видане Київською міською КДКА. Адреса робочого місця адвоката є наступною: ____________________.
Приймаючи до уваги той факт, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листами від 24.01.2018 та 23.02.2018 направляла Скаржнику скаргу із доданими матеріалами з метою усунення недоліків відповідно до вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (зі змінами) (далі – Положення), то пропущений ним строк із зверненням зі скаргою на рішення є таким, що відбувся за поважних причин, а тому скаргу ОСОБА_ прийнято до розгляду.
Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2017 (вих № 1782) скарги ОСОБА_ було направлено до КДКА Черкаської області для розгляду по суті. Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Черкаської області прийняла 21.12.2017.
Встановлено, що 13.08.2017 до КДКА регіону надійшли скарги ОСОБА_. Скаржник вказує, що 30.10.2016 він був заарештований і протиправно звинувачений в посяганні на життя співробітника поліції, під час виконання ним службових обов’язків (ст.348 КК Україні). Також вказує, що органи поліції надали йому “безкоштовного” адвоката ОСОБА_, та він дав свою згоду на те, щоб його захищала ОСОБА_. Скаржник стверджує, що замість того, щоб надавати йому правову допомогу, ОСОБА_, всупереч адвокатській присязі, надавала допомогу органам досудового розслідування фальсифікуючи проти нього матеріали кримінального провадження. Скаржник зазначає, що всупереч декларації про “безкоштовного” адвоката, ОСОБА_ виманила у його батьків суму в ___ дол. США, залякуючи і шантажуючи їх тим, що їх син отримає 15 років позбавлення волі або взагалі довічне ув’язнення. ОСОБА_ стверджує, що згідно з протоколом огляду місця події слідчий вилучила у нього куртку, прострілену зі спини. Це було речовим доказом його невинуватості, що свідчить про те, що постріл йшов за спину, та він не міг бачити куди він спрямований і тим більше направляти його траєкторію. Скаржник зазначає, що цей речовий доказ стягується тільки для того щоб знищити сліди злочину скоєного поліцейськими, він зажадав від ОСОБА_, щоб в протоколі було детально описано, що куртка прострелена саме ззаду і краї отвору оплавлені і зі слідами порохового нагару навколо отвору. ОСОБА_ його заспокоїла і сказала, що все буде добре. На сьогоднішній день куртка зафіксована в матеріалах провадження як така, що “не має пошкоджень і нашарувань”. Адвокат ОСОБА_ перестала з’являтися в судові засідання, чим порушила не тільки присягу адвоката, а й ст.47 КПК України. Скаржник зазначає, що ніякої юридичної допомоги після отримання з його батьків грошей ОСОБА_ йому не надавала. Більш того, навіть в тих випадках, коли процесуальною дією передбачено участь адвоката, вона ухилялася від участі. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва його визнали таким, що реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Адвоката в цьому судовому засіданні не було. Скаржник зазначає, що за три місяці досудового розслідування адвокат ОСОБА_ відвідала його в СІЗО тільки один раз, і то для того, щоб підписати довіреність на отримання його останньої зарплати за місцем роботи.
Адвокат надала до дисциплінарної палати КДКА регіону пояснення та вказала, що 30.10.2016 вона отримала від регіонального центру БПД у м. Києві доручення про виїзд до слідчого управління метрополітену. Приїхавши, вона побачила свого підзахисного ОСОБА_, якого затримали в метрополітені, так як він проходив по чужому пенсійному посвідченню. ОСОБА_ дістав із сумки пістолет та вистрелив у одного із співробітників охорони. Стаття, за якою йому було повідомлено про підозру, відноситься до особливо тяжких злочинів, а саме ст.348 КК України. Було призначено розгляд міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, завдяки її зусиллям та професіоналізму, суддя в задоволенні клопотання прокурора відмовила та застосувала відносно ОСОБА_. домашній арешт. На цьому її повноваження, як адвоката за дорученням БПД, закінчилися.
Але ОСОБА_ захотів її віддячити та побажав, щоб вона далі захищала його по справі. Вони домовились укласти угоду про надання правової допомоги і звісно оговорили гонорар, який склав ___ доларів СІЛА, за курсом НБУ, на її участь у досудовому розслідуванні.
Після апеляційного оскарження вказаного рішення суду запобіжний захід з домашнього арешту було змінено на тримання під вартою.
Під час відвідування підзахисного у СІЗО останній почав до неї залицятися та звертатися з непристойними пропозиціями про сексуальну допомогу прямо у СІЗО.
Вона осадила його пил дуже різко і грубо, бажання приходити ще раз в неї відпало. Крім цього, вона з підзахисним бачилась під час проведення слідчих дій. Тому приходити до ОСОБА_ у Київський СІЗО потреби не було, та і він на цьому не наполягав.
У СІЗО ОСОБА_, без її згоди та узгодження даної поведінки, почав писати скарги на всіх і потерпілого також. Адвокат намагалася зробити примирення між потерпілим та ОСОБА_ і потерпілий погодився. На що ОСОБА_ заявив, що він підпише мирову угоду тільки після того, як потерпілий вибачиться перед ним.
Крім цього ОСОБА_ заявив, що він хоче, щоб вона як свідок дала покази в сторону його захисту відносно його куртки, але вона відмовилась це робити і роз’яснила ОСОБА_, що адвокат не може давати покази як свідок та ще при цьому брехати.
Оскільки дія укладеного договору закінчилась в зв’язку з тим, що справу було направлено до суду, а нового договору вони не укладали, так як їх позиції захисту на той час стали суттєво різні, та не був оплачений в повному обсязі гонорар, адвокат звісно припинила свою роботу. Крім цього, вона дізналася, що у ОСОБА_ з’явився новий адвокат, ОСОБА_. Крім цього, адвокат була присутня на допитах, на слідчому експерименті, їздила з ним до психіатричної лікарні для проведення експертизи. Захищала в суді під час продовження строку тримання під вартою. Подавала клопотання. Вела перемовини з потерпілим щодо укладання мирової угоди.
Рішення дисциплінарної палати мотивоване тим, що скарга ОСОБА_, надані скаржником та адвокатом копії документів, а також інші матеріали перевірки містять відомості, які не свідчить про наявність в діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку, зокрема порушення адвокатом своїх обов’язків та Правил адвокатської етики, принципів добросовісності, компетентності.
Дисциплінарна палата прийшла до висновку про відсутність достатніх підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Частиною 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», встановлено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Як вбачається з матеріалів перевірки адвокатом ОСОБА_ надано копію угоди про надання правової допомоги, укладеної 08.11.2016 між нею та ОСОБА_. Відповідно до цієї угоди адвокат має надавати правову допомогу на досудовому слідстві у СВ ВП в метрополітені СУНП.
Крім того, як вбачається з копій ухвал Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2016 та 27.12.2016, копії ухвали апеляційного суду м. Києва від 24.11.2016, копії протоколу допиту підозрюваного від 21.12.2016, копії протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2016, адвокат ОСОБА_ приймала участь у судових засіданнях та під час проведення слідчих дій.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 21 грудня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська