Останнім часом дедалі частіше можна почути, як захисники говорять про престиж професії, кастовість, дотримання адвокатської етики. На цю тему періодично навіть виникають дискусії в соціальних мережах. Але одна справа — розмови, що ні до чого не зобов’язують, і зовсім інша — коли за свою поведінку можна позбутися і свідоцтва, і практики. Мабуть, найбільш грізний адвокатський орган, представники якого добре знають, за які порушення захисник може попрощатися зі своєю професією, — Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Що, з погляду адвокатів ВКДКА, є найсерйознішим проступком, що можна вважати порушенням адвокатської етики, і чим, нарешті, оновлена ВКДКА відрізняється від колишньої ВККА? На ці запитання в інтерв’ю «ЗіБ» відповів голова ВКДКА Валентин ЗАГАРІЯ.
«Конфлікт інтересів — це святая святих»
— Валентине Миколайовичу, ВКДКА з’явилася близько року тому. За цей час напевно вдалося сформувати певну дисциплінарну практику. Які порушення найчастіше допускають у своїй діяльності адвокати, за що, як правило, доводиться позбавляти їх свідоцтв?
— Всі ми розуміємо, що адвоката можна позбавити свідоцтва або притягти до відповідальності тільки за дисциплінарні порушення: недотримання Правил адвокатської етики і/або норм закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Фактично здебільшого порушення, з якими нам доводиться мати справу, — це, як правило, серйозне нехтування адвокатською етикою. Найжорсткіша санкція — позбавлення права на здійснення адвокатської діяльності — застосовується в разі систематичних порушень або ж одноразового грубого порушення. Поки що ВКДКА розглядала лише одну справу, в якій ішлося про позбавлення нашого колеги
свідоцтва: в діяльності черкаського адвоката виник конфлікт інтересів, і він безсоромно цим скористався. Маючи свідоцтво адвоката і працюючи юрисконсультом на підприємстві, він захищав працівника підприємства в рамках кримінальної справи в суді першої інстанції. Пізніше, після звільнення з посади юрисконсульта цього підприємства, він перейшов на бік потерпілого і в судах другої і третьої інстанції вже представляв його інтереси.
Причому, коли ми проводили співбесіду з адвокатом, він навіть не розумів, що допустив найбільш грубе порушення, адже конфлікт інтересів — це святая святих. Є адвокатська таємниця, є конфлікт інтересів — ті речі, на яких тримається вся адвокатура, і забувати про це не можна в жодному випадку.
Його аргументи на свій захист були такими: «Мене притягти до відповідальності неможливо, я — не адвокат. На момент розгляду дисциплінарного провадження я вже припинив дію свого свідоцтва». Тобто людина, знаючи про те, що вчинила порушення, спеціально припинила дію свідоцтва і вирішила, що тепер її не можуть притягти до дисциплінарної відповідальності. Причому на цього адвоката було накладено стягнення у вигляді попередження, і він просив ВКДКА його скасувати. Ми частково його скаргу задовольнили: скасували рішення про накладення стягнення, але ухвалили нове, яким позбавили його свідоцтва.
— Ви можете назвати найбільш типові порушення, які допускають у своїй діяльності адвокати?
— Одна з найбільш типових ситуацій: адвокат узяв гроші за роботу, але нічого не зробив, вимкнув телефон, на дзвінки-листи не відповідає, до суду не з’являється. Це 90% скарг. У такій ситуації нерідко виникає проблема з доказуванням, і ми просимо наших скаржників уважніше ставитися до доказової бази. Тому що часто, крім голослівних запевнень однієї людини, провина іншої не підтверджена більше нічим.
На жаль, ми не можемо на підставі лише заяви скаржника ухвалювати рішення стосовно адвоката. Але знаємо, що в регіонах зараз активно напрацьовується практика, коли скаржники починають самі формувати доказову базу.
Недавно в одній із регіональних КДКА було «з боями» ухвалено рішення про позбавлення адвоката свідоцтва саме завдяки завбачливості скаржниці. Адвокат відрекомендувався їй працівником прокуратури, пообіцяв вирішити питання. Потім жінка зрозуміла, що це не працівник прокуратури, а адвокат. Вона вимагала або виграти справу в суді, або повернути гроші. Він запевнив жінку, що зробить або те, або інше. І — це вже класична схема — зник. На дзвінки не відповідав, зустрітися з ним було неможливо. На щастя, жінка здогадалася записати їхню розмову на диктофон. Більше того, під час їхньої бесіди були присутні свідки. КДКА регіону вивчила всі матеріали, звукозапис, опитала свідків і ухвалила рішення про застосування найсуворішої санкції — позбавлення права на здійснення адвокатської діяльності.
Побутує думка, що адвокати захищають своїх. Певною мірою це правда. Але там, де бачимо порушення, несумісні із званням адвоката, з адвокатською етикою (коли, наприклад, людина бере гроші, обіцяє щось зробити й зникає), ми не можемо не реагувати. Є чіткі вимоги до адвоката щодо його відносин із клієнтом, це детально описано в Правилах адвокатської етики.
Більше того, ними чітко врегульовано гонорарну політику й питання щодо відносин з клієнтом. До речі, велика частина спорів виникає в «гонорарній» сфері. Трапляються випадки, коли ми не вбачаємо неетичності в поведінці адвоката, але клієнт уважає, що
тариф захисника був завищений, що той не відпрацював гроші, і вимагає їх повернути. Це окрема категорія спорів, і ми намагаємося виводити їх зі сфери дисциплінарних проваджень. Тому що, на нашу думку, вони стосуються сфери цивільно-правових відносин: є договір, є перелік описаних послуг, є вимога повернути гроші. Ми — не суд, ми не можемо втручатися в цивільно-правові відносини між клієнтом і адвокатом. І в задоволенні таких скарг, як правило, відмовляємо.
— Ви вже почали узагальнювати практику, можливо, плануєте розсилати рекомендації регіональним КДКА?
— Що стосується практики, в нас уже є напрацювання. Зараз існує дві стадії дисциплінарного провадження. Перша — ухвалення рішення дисциплінарною палатою про відкриття дисциплінарного провадження. І друга — питання застосування або незастосування дисциплінарного стягнення. Одна з намічених нами тенденцій: було багато суперечок на предмет того, що робити, якщо рішення на цих стадіях оскаржуються. Наприклад, ухвалили рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката, і дуже часто вже на цій стадії таке рішення починають оскаржувати. Виникало закономірне запитання: а чи призупиняє розгляд скарги у ВКДКА розгляд цього питання по суті?
Наприклад, 1 квітня дисциплінарною палатою було ухвалено рішення про відкриття провадження, 5 квітня адвокат подав скаргу у ВКДКА, ми призначили її розгляд, наприклад, на 12 травня. Питання: варто чи не варто призупиняти провадження? У силу того, що законом цього не передбачено і фактично є присікальний строк ухвалення рішення дисциплінарною палатою щодо застосування або незастосування дисциплінарного стягнення (30 днів із моменту відкриття дисциплінарного провадження), ми ухвалили рішення про те, що, коли провадження було відкрито, подання до ВКДКА скарги на рішення про відкриття провадження і розгляд цієї скарги ВКДКА не призупиняє розгляду скарги в КДКА регіону по суті. Є немало таких прикладів, і можна сказати, що в цьому питанні практика вже склалася.
«Осінь цього року стане революційною»
— Завдяки новому закону адвокати отримали додаткові права й гарантії своєї діяльності. Тим часом деякі ваші колеги скаржаться на те, що частина положень є суто декларативними і на практиці не діють. І навіть там, де прописаний певний механізм,
ці норми не завжди працюють. Наприклад, це стосується відповідальності за ненадання інформації на адвокатський запит.
— Це не зовсім так. Можу сказати, що ми вперше отримали дієвий механізм: у законі передбачено не просто адмінстягнення за ігнорування адвокатського запиту, а штраф. Тепер у Кодексі про адміністративні правопорушення чітко йдеться, що за ненадання інформації на запит адвоката або члена КДКА накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При повторному порушенні розмір штрафу подвоюється.
— Однак деякі адвокати говорять, що чиновники, як і раніше, ігнорують їх запити.
— Насправді ця норма вже починає працювати. Ми це питання моніторимо. Наприклад, недавно набрали чинності кілька судових рішень районних судів м.Києва про накладення адмінстягнення на службових осіб, які не відповіли на адвокатські запити, — їх оштрафували на 425 грн. у кожному випадку. Нині в райсудах столиці розглядаються й інші схожі справи.
Думаю, осінь цього року стане революційною: суди вперше стали ухвалювати рішення на користь адвокатів. Узагалі, тут є велика проблема: регіональні ради адвокатів, як правило, відмовляються складати адміністративні протоколи з приводу таких порушень. Причина проста. Уявіть, ви працюєте в невеликому містечку й звертаєтеся за інформацією до високопоставленого чиновника, який зазвичай в її наданні відмовляє. Функціями зі складання адмінпротоколів наділені регіональні ради адвокатів. І дуже часто вони стають на бік не адвокатів, а їхніх опонентів. Тут є проблема ментального характеру: складаючи протокол і направляючи матеріали до суду, вони ризикують вступити в конфлікт із першими особами регіону.
— Який же вихід? Адже якщо в Києві відстоювати свої права в спорі з чиновником простіше, то в маленькому містечку мало хто ризикне протистояти першим особам.
— Вихід простий: вода камінь точить. Ми показали на прикладі столиці, що це зробити можна. Є три перші судові рішення. Відповідні адмінпротоколи склала РА м.Києва. Столиця продемонструвала у цьому питанні свою прогресивність. Це прецедентні рішення. І водночас своєрідний знак і для адвокатів, і для суддів, які можуть показувати ці рішення колегам і посилатися на них. Тепер справа за адвокатами.
Ми будемо просити колег підтримати нас у цій ініціативі, постаратися звернути увагу на те, що це завдання державного масштабу, що адвокати повинні мати право реалізовувати свої права, надані їм законом.
Можна говорити вже про формування певної практики, думаю, це велика допомога і адвокатам, і суддям, котрі розглядають такі справи. Раніше складалася не дуже позитивна практика, коли матеріали часто поверталися з формальних причин або справи закривалися з формальних підстав. Нарешті ми домоглися того, що матеріали стали розглядатися по суті. Сподіваюся, що колишня порочна практика буде подолана.
Ми всіляко допомагаємо адвокатам у цих питаннях, у тому числі і в консультативному плані, і надаватимемо цю підтримку в міру можливості. Це не наша пряма функція, але в нас у цьому питанні напрацьована велика практика, і ми завжди готові допомогти колегам.
— Я помітила, що дуже часто зі скаргами на адвокатів звертаються правоохоронні органи. Як часто ВКДКА доводилося захищати адвокатів?
— Ми прагнемо бути об’єктивними. Проте дуже часто ми отримуємо скарги на адвоката, який представляє сторону опонентів, — на те, що він
виконує свою роботу не так, заявляє не ті клопотання. Як правило, це пов’язано з тим, що адвокат займає активну позицію у справі, і 90% таких скарг безпідставні. Це просто спроба вплинути на захисника через те, що він добре виконує свою роботу, виступаючи на боці опонента заявника.
Так, до нас надходять скарги і від правоохоронних органів — з МВС, прокуратури. Ми прагнемо бути об’єктивними, але іноді не знаходимо підтвердження тим фактам, які описані в скаргах. Наприклад, на одному із засідань розглядалася скарга прокуратури, і регіональна КДКА наклала на адвоката стягнення, але ми його скасували. Там, де ми не вбачаємо порушення, а вбачаємо спробу вплинути на адвоката, ми стаємо на його бік. Але при цьому стараємося, щоб визначальним був принцип не кастовості, а чистоти мундира, етичності, неупередженості. Ми готові позбавляти свідоцтв адвокатів, які грубо порушують закон або негідні цього звання. На жаль, не всі з-поміж 40 тис. наших колег розуміють його цінність, можливо, через це і знизився престиж професії. Деякі не розуміють, що адвокатська таємниця — це святе, деякі сприймають конфлікт інтересів як можливість торгу і переходу на сторону опонента на більш вигідних умовах.
«Адвокат у соціальних мережах повинен стежити за своєю поведінкою»
— У чому ще новий закон посилив позиції адвокатів?
— Я вже згадав про «посилення» адвокатського запиту. Крім того, завдяки закону посилено захист адвоката, коли йдеться про здійснення процесуальних дій стосовно нього, — це спеціальний порядок подання процесуальних документів про проведення певних процесуальних дій стосовно адвоката в рамках кримінального провадження. Ці документи повинні подавати прокурор області, м.Києва або м.Севастополя чи Генпрокурор або його заступники. Це свідчить про значимість статусу адвоката. В одному з регіонів суддя ухвалив рішення про проведення обшуку в приміщенні адвоката на підставі заяви, яку подав слідчий МВС, що є грубим порушенням закону. З цього питання зараз проводиться робота комітетом із захисту прав адвокатів НААУ, було подано заяву про скоєння злочину суддею, який ухвалив завідомо неправосудне рішення про проведення обшуку в адвоката. І продовжуючи цю тему: дуже важливо, що тепер члени РАУ отримали права бути присутніми під час проведення такої процесуальної дії стосовно адвоката, як обшук. Це велике досягнення і дуже допомагає адвокатам відстоювати свої права. В більшості випадків ця норма є дієвим інструментом — дуже часто нам вдається захистити колег і зробити так, щоб вилучалися ті документи, що стосуються тільки цього адвоката. Нерідко траплялися випадки, коли працівники слідчих органів при обшуку вилучали, наприклад, досьє не тільки одного конкретного захисника, а й усіх адвокатів, які працювали в цьому приміщенні. У такому випадку може постраждати адвокатська таємниця.
Є комітет із захисту прав адвокатів при РАУ. Якщо буде потрібна допомога ВКДКА, нашого секретаріату, моя особиста — ми завжди готові підключитися.
— Ви могли б сформулювати, в чому полягає принципова відмінність нинішньої ВКДКА від колишньої ВККА?
— Зараз ВКДКА виконує лише частину функцій, які раніше виконувала ВККА. Не слід забувати, що ВККА — це був квазівиконавчий орган, що вбачалося навіть у його назві — ВККА при Кабінеті Міністрів, він і створений був указом Президента. Фактично ВККА не була повноцінним органом самоврядування, хоча її представники й обиралися на регіональних конференціях. Оновлена ВКДКА — це орган адвокатського самоврядування в повному
розумінні цього слова, і функціонально він має менше повноважень, ніж ВККА. Тому що ті функції, які раніше були у ВККА, зараз розділені між двома органами — РАУ і ВКДКА.
Нам дісталася досить невелика частина функцій — розгляд дисциплінарних скарг на рішення про дію/бездіяльність регіональних КДКА та узагальнення дисциплінарної практики. Фактично ВКДКА формує практику застосування Правил адвокатської етики, практику нагляду за її дотриманням. Тому в деякій мірі кожне наше рішення — це прецедент і показник того, як правила етики «читаються» найвищим дисциплінарним органом адвокатури.
— Щодо питання про етику. Якось у Раду адвокатів надійшло звернення адвоката Андрія Циганкова. Він порушив питання про те, як повинен стежити адвокат поза своїм офісом, зокрема в соціальних мережах. Із цього приводу навіть відбувалася дискусія. Ви вважаєте, що адвокат не повинен розслаблятися, навіть коли він спілкується з друзями на Facebook?
— Як адвокат я повністю підтримую позицію А.Циганкова. Вважаю, що адвокат у соціальних мережах повинен стежити за своєю поведінкою. Є Правила адвокатської етики, в
яких прописано, що в публічній діяльності адвокат повинен дотримуватися певних вимог і принципів — наприклад, він не має права поширювати неправдиву інформацію, яка ображає інших адвокатів. Це поширюється, зокрема, і на соціальні мережі. Крім того, є і міжнародна практика — вже давно і Aмerican Bar Association, і International Bar Association надали рекомендації, в яких чітко написано, що всі правила, які стосуються діяльності адвокатів, всі обмеження поширюються на активність адвокатів і в соціальних мережах. Спілкуючись в Інтернеті, адвокат не перестає бути адвокатом, він — особа публічна, на нього покладені додаткові обов’язки. Висловлюючи свою точку зору на якому-небудь сайті, по суті, він здійснює публіцистичну діяльність з оголошення певної позиції. І якщо він робить це некоректно, ображає своїх колег або тим більше вживає нецензурні вислови, він, звичайно, порушує Правила адвокатської етики. У нас поки що не було прецеденту —
скаргу на адвоката, який неетично поводився в соціальних мережах, ще ніхто не подавав. Але мій прогноз такий, що найближчим часом така скарга надійде. Тому що ми знаємо, що роль соцмереж із кожним днем збільшується, у кожного другого адвоката є акаунт, і часто багато досить відомих колег дозволяють собі брати участь у дискусіях, рівень яких не має нічого спільного з адвокатською етикою. І звичайно ж, цікаво, яким шляхом прямуватиме в цьому випадку практика. Я так розумію, що поки всі дискусії припинялися на рівні груп у соціальних мережах. Ніхто не подав скарги на колег. Можливо, це принцип цехової солідарності. Але моя особиста думка — Правила адвокатської етики поширюються на діяльність адвоката, у тому числі і в соціальних мережах.
— На одному із засідань РАУ йшлося про те, що охочих скласти іспити на право здійснення адвокатської діяльності стало менше, як наслідок — зменшилися надходження в регіональні комісії. ВКДКА опинилася в складній фінансовій ситуації і навіть змушена була просити про допомогу РАУ. Проблему вирішено?
— Як ви знаєте, згідно з законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» саме РАУ визначає той відсоток, який відраховується на забезпечення діяльності ВКДКА. Зараз це 10% сум, що надходять в регіональні комісії за складання кваліфікаційних іспитів. На жаль, внаслідок того, що намітилася тенденція до істотного зменшення кількості бажаючих скласти іспити, дійсно кілька місяців у ВКДКА дефіцит бюджету. Через це ми двічі направляли листи в РАУ — спочатку з проханням надати фінансову допомогу і зробити одноразове відрахування, а вдруге — щоб вирішити питання системно. Можливо, варто переглянути розподіл членських внесків, тому що є певна несправедливість у тому, що ВКДКА, здійснюючи дисциплінарні функції і будучи одним із найбільш важливих органів самоврядування, фактично отримує лише 10% того, що отримують КДКА за складання іспитів, і абсолютно не бере жодної участі в розподілі членських внесків. Ми сподіваємося, що РАУ з часом дійде висновку, що ВКДКА — значимий орган адвокатського самоврядування, і наші побажання будуть враховані.
— До речі, чи не пов’язано зменшення кількості охочих складати іспити з уведенням плати за стажування? Ви, наскільки я знаю, були проти цього положення?
— Дійсно, таке рішення було ухвалене РАУ — за проведення стажування потрібно було заплатити 20 мінімальних зарплат. Для регіонів це значна сума. Не кожен адвокат-початківець готовий її заплатити. Тому, швидше за все, це був один із чинників, що вплинули на кількість охочих складати іспити. На щастя, на останньому засіданні РАУ
скасувала це рішення. На жаль, я не бачив остаточного тексту рішення, тому не можу коментувати його детальніше.
Ви знаєте, що я був опонентом РАУ в цьому питанні. На нашу думку, якщо адвокатура розглядається як майбутня основа для об’єднання юридичної професії та якщо враховувати можливу монополізацію адвокатури на представництво в судах, то ми неминуче прийдемо до уніфікації. Якщо почати думати про це вже зараз, то обмежувач у вигляді плати за стажування працюватиме не на адвокатуру. І крім того, це все-таки штучне обмеження доступу до професії. Закон надав нам чудові інструменти впливу, ми маємо можливість посилити наші позиції. У новому законі «Про прокуратуру» права адвокатів знову ж таки розширюються: ми будемо мати право доступу до багатьох баз даних, доступ до яких раніше був обмежений (до реєстру прав на нерухоме майно та інших). Так, безумовно, розширення повноважень накладає і свої зобов’язання — це дотримання правил етики, це сплата внесків. Але, отримавши більший обсяг прав, не можна не отримати й більшого обсягу обов’язків.
«Ми готові допомагати адвокатам навіть на громадських засадах»
— Ви згадали вирівнювання прав адвокатури і прокуратури. Це відбувається і на практиці? Про що розповідають адвокати, з якими ви спілкуєтеся? Чи є маркери того, що вирівнювання — недекларативне, а зміни відбуваються і на практиці?
— За відгуками наших колег, котрі активно працюють із новим КПК, вони на практиці відчули посилення ролі адвоката. Вирівнюються права адвокатів і прокурорів, з’являється змагальність процесу. Цьому сприяє введення інституту слідчого судді. Звичайно, не все ідеально. Але ментально багато залежить від самих адвокатів. Дуже простий приклад — практика адвокатського запиту. Лише десята частина адвокатів, яким не відповіли на запит, наважуються скласти документи і подати їх у Раду адвокатів. Лише десята частина рад наважується скласти протокол і направити його до суду. Необхідно долати таку інертність мислення. Ми готові допомагати адвокатам навіть на громадських засадах, хоча це не належить до функцій ВКДКА. Але ми вболіваємо за адвокатуру і готові підтримувати адвокатів. Можемо підказати, як скласти адмінпротокол, як поводитися в цій ситуації, у нас уже напрацьована велика практика.
— Ви не боїтеся, що після інтерв’ю до ВКДКА хлине потік звернень від ваших колег?
— Ні, не боїмося. Ми розуміємо, що, поки інструмент, прописаний в законі, не запрацює на практиці, нічого не зміниться. Ми готові зробити все, щоб адвокатський запит став дієвим інструментом отримання адвокатами інформації, і готові створювати відповідну судову практику.
— На останніх засіданнях ВКДКА розглядалося відразу кілька гучних справ, які викликали бурхливу дискусію, — це скарги Лариси Герасько, Романа Мартиновського і Сергія Сафулька. ВКДКА звинувачували в заполітизованості. Ваш коментар із цього приводу?
— З приводу «справи Герасько» можу лише сказати, що Окружний адмінсуд м.Києва скасував рішення ВКДКА. Швидше за все, ми будемо подавати апеляцію. Я не виключаю повернення цієї скарги на розгляд у ВКДКА, тому сказати більше нічого не можу.
Що стосується С.Сафулька, то на нього до місцевої КДКА надійшла скарга сторони опонентів на те, що він незаконно збирає інформацію і безпідставно розсилає адвокатські запити. У скарзі мовилося про те, що немає навіть судового процесу, на який посилався в своєму запиті адвокат.
Коли до нас надійшла скарга, ми, керуючись рішенням РАУ, відображеним у положенні про регіональну КДКА, перенаправили її до комісії іншого регіону. В той час КДКА Волинської області, де знаходиться робоча адреса адвоката, не мала затвердженого положення. При цьому є чітка норма закону, в якій йдеться про те, що установчим документом КДКА є положення, яке затверджується Радою адвокатів України. Плюс до цього ми маємо присікальний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності — 1 рік. Якщо він закінчується, притягти адвоката до відповідальності ми не можемо.
Ситуація з С.Сафульком — зовсім не унікальна. Ми перенаправили в інші регіони величезну кількість скарг. У нас був період, коли третина КДКА регіонів не мали затверджених положень і не могли розглядати скарги. І що робити? Час минає, скарги надходять. Ми ж не можемо зупинити дисциплінарне провадження і звільнити адвоката від відповідальності тільки тому, що КДКА регіону не подала до Ради адвокатів документи і вона не затвердила відповідного положення. Тому РАУ ухвалила соломонове рішення — у разі подання скарги на адвоката, якого немає в єдиному реєстрі, або адреса якого невідома, або якщо положення про КДКА, яка повинна розглядати його скаргу, не затверджено, рішення про розгляд скарги приймає ВКДКА.
Керуючись цією нормою, а також духом закону, ми перенаправляли такі скарги в інші регіони. І з цього приводу було дуже багато спекуляцій, дехто говорив про те, що це політичне питання. Хоча скаргу того ж С.Сафулька довелося перенаправити у зв’язку з уже вказаними об’єктивними причинами. Згодом КДКА регіону ухвалила рішення про порушення дисциплінарного провадження. Згідно з правилами член дисциплінарної палати повинен запитати в адвоката пояснення. На запит члена КДКА С.Сафулько не дав пояснень по суті, він надіслав заперечення тільки по формі. Отже, оскільки у момент розгляду скарги КДКА мала тільки дані від заявника і не мала матеріалів від С.Сафулька, вона ухвалила рішення про порушення дисциплінарного провадження. Це рішення і оскаржив у ВКДКА адвокат. Пізніше він надав необхідні матеріали. Отримавши їх, КДКА закрила провадження. С.Сафулько відкликав свою скаргу до ВКДКА. Питання вичерпане. Можу припустити, що КДКА відмовила б скаржникові й закрила б дисциплінарне провадження, якби ці матеріали були надані ще на стадії, коли запитувалися пояснення. Найімовірніше, не було б навіть і порушення. Ми ж у свою чергу отримали
величезну кількість заяв про заангажованість, заполітизованість. Це — один із прикладів. Повірте, часто у справах, про які так багато говорять, немає ні грама політики.
© Закон і Бізнес
http://zib.com.ua/ua/42755-valentin_zagariya_faktichno_vkdka_formue_praktiku_pravozasto.html
21.10.2013