Публікації в ЗМІ

Print This Post
133970

Тамара ВОЛІНА, Закон і Бізнес № 31 (1381) 04.08—10.08.2018

Іноді недотримання «дисциплінарниками» формальних вимог нормативних документів може зіграти на руку тим, хто не встиг підготуватися до іспиту. А дотримання — не вберігає від необхідності бути відповідачем у суді.

Формальні огріхи

Навіть якщо здобувач завалить усний іспит, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури може дати йому другий шанс. Однак станеться це тільки в разі допуску регіональною КДКА неточностей. Принаймні так сталося з одним з охочих отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, який поскаржився до ВКДКА на порушення, допущені обласною комісію при його екзаменуванні.

Отримавши білет із 15 питаннями, претендент не спромігся дати правильні відповіді, а також засипався на додаткових запитаннях. За висновком комісії, він продемонстрував недостатню теоретичну підготовку та знання національного законодавства й набрав трохи більше за 20 балів, тобто менше від допустимого мінімуму в 45 балів, визначеного в п.14.8 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні.

Із низькою оцінкою здобувач погодився. А от проведення письмового іспиту викликало в нього обурення. Під час екзаменування він виконав 4 завдання:

  • опрацював позовну заяву про визнання договору дарування 1/2 частини житлового будинку недійсним;
  • підготував заяву про перегляд рішення окружного адміністративного суду за нововиявленими обставинами;
  • написав скаргу на постанову про закриття кримінального провадження;
  • склав висновок щодо тактики захисту обвинувачених.

При цьому для виконання перших трьох завдань екзаменованому не надали фабул справ із зазначенням видів процесуальних документів, які він мав оформити, або необхідні для виконання завдань матеріали. Оскільки надання перерахованого прямо передбачено в п.13.5 порядку, кандидат, незважаючи на те, що за письмовий екзамен отримав 80 балів, поскаржився до ВКДКА. Він вимагав скасувати рішення місцевої комісії та зобов’язати її провести повторний кваліфікаційний іспит.

Дослідивши матеріали скарги, у вищій комісії відзначили, що, за результатами усного іспиту, здобувач у будь-якому разі не міг претендувати на адвокатство. Та, оскільки КДКА допустила формальне порушення вимог п.13.5 порядку, скаргу було задоволено, рішення регіонального органу скасовано та зобов’язано останній провести повторний кваліфіспит.

Нормативні вимоги

Ще одна заява до ВКДКА надійшла від претендентки, упевненої в тому, що місцева комісія оцінила її знання упереджено. Аргументуючи свою позицію, здобувачка зазначила, що під час письмового іспиту «кваліфікаційники» не надали їй фабул справ із зазначенням видів процесуальних документів, які мали бути складені, або матеріалів (судових рішень, інших документів), необхідних для виконання завдань, як передбачено в п.13.5 порядку.

Цей недогляд, на думку заявниці, став причиною оцінки, занизької для успішного складання іспиту. Тому претендентка на право бути адвокатом просила скасувати рішення регіонального органу й зобов’язати його повторно її проекзаменувати.

У ВКДКА доводи скаржниці визнали слушними, а також звернули увагу на те, що під час оцінювання її письмової роботи не були дотримані вимоги нормативних документів. Це свідчить про можливі помилки під час визначення остаточного результату. Зважаючи на зазначене, скаргу задовольнили.

Неприємний обов’язок

Якщо до місцевої КДКА надійшла скарга на адвоката, комісія зобов’язана дотриматись усіх процедурних стадій, визначених законодавством.

На полтавського адвоката поскаржився обурений клієнт, інтереси якого правник представляв у кримінальному провадженні, відкритому за ч.2 ст.286 («порушення правил безпеки дорожнього руху») Кримінального кодексу. Всього за час участі захисника в провадженні клієнт виплатив йому понад 100 тис. грн. Однак належної правової допомоги так і не отримав.

Заявник зазначив, що адвокат створював видимість бурхливої діяльності, подаючи стоси різноманітних скарг, які не мали жодного смислу. Крім того, захисник брав гроші за дії, які він нібито вчиняв у інтересах клієнта, не надаючи жодних підтверджень їх учинення.

Коли клієнт вирішив самостійно розібратись у правових хитросплетіннях, то виявив, що договір про надання правової допомоги був укладений ще до того, як йому оголосили про підозру. Зважаючи на зазначене, адвокат у той час не міг ознайомлюватися з матеріалами справи, але зажадав за це плати.

На всі прохання клієнта показати фотокопії матеріалів справи, правник відповідав відмовою. Коли справа дійшла до суду, то, за словами клієнта, ситуація не покращилась: адвокат систематично не з’являвся на засідання та спонукав клієнта періодично йти на лікарняний, незважаючи на реальний стан здоров’я.

Проаналізувавши ситуацію, скаржник дійшов висновку, що його захисник порушив присягу адвоката, і вимагав від КДКА позбавити того права на заняття професійною діяльністю.

Місцеві «дисциплінарники» побачили в діях колеги ознаки дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги та відкрили дисциплінарну справу. Це рішення адвокат оскаржив до адміністративного суду. Феміда залишила позов без задоволення.

Тим часом КДКА закрила провадження відносно правника. Утім, він звернувся до ВКДКА зі скаргою на сам факт відкриття дисциплінарної справи.

Дослідивши матеріали, що надійшли у зв’язку з оскарженням адвокатом рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, члени вищої комісії звернули увагу на позицію суду, в якій він висловився з приводу того, що, отримавши скаргу, КДКА була зобов’язана її розглянути й постановити рішення відповідно до процедури та стадій, визначених у ст.37 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тому скарга правника на рішення про відкриття дисциплінарної справи була залишена без задоволення.