Публікації в ЗМІ

Print This Post
vyrishue-ne-forma-a-zmist

ВИРІШУЄ НЕ ФОРМА, А ЗМІСТ

Скарга судді на адвоката може виявитися тактичною помилкою, яку не виправиш у ВКДКА

Іван СЛОБОДЯН, Закон і Бізнес 1 (1403) 12.01—18.01.2019

Непорозуміння між учасниками судового процесу — звична річ. Але, коли це переростає у сварку й образи, справжні юристи починають скаржитися один на одного до «компетентних» органів із приводу порушення закону й етичних норм.

До ВРП, ГПУ й КДКА

Адвокат надавав правову допомогу потерпілому при розгляді в суді скарги на постанову про закриття провадження в кримінальній справі. Але робив це (на думку судді) без належної поваги: намагався перешкоджати проведенню судового засідання, звинувачував суддю в неправомірних діях і порушенні норм КПК, схиляв клієнта підтримувати ці звинувачення, погрожував написанням скарг до повноважних органів…

Оцінивши такі дії як перешкоджання здійсненню правосуддя, володар мантії відповідно до ч.4 ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів» направив повідомлення про тиск до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору. Копію цього повідомлення рекомендованим листом було адресовано голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.

Згодом місцева прокуратура внесла відомості до ЄРДР за ч.1 ст.376 Кримінального кодексу («Втручання в діяльність судових органів») та поінформувала про це КДКА. Остання також розпочала дисциплінарну процедуру.

Адвокати відмовили

На виконання вимог ст.38 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», голова КДКА доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у повідомленні судді, яке було сприйняте як скарга на дії адвоката.

З наданих адвокатом пояснень випливало, що він під час засідання заявив клопотання, на які суддя реагував агресивно та врешті безпідставно відмовив у їх задоволенні. Після слів захисника про надто тривалий розгляд скарги в позаробочий час суддя оголосив перерву та повідомив, що буде скаржитися на тиск і погрози, зауваживши, що такі дії принижують його честь і гідність.

Під час перевірки адвокат надав процесуальні документи на підтвердження того, що діяв виключно в інтересах клієнта і не порушував вимог законодавства. Крім того, у матеріалах справи був наявний звукозапис того зловісного судового засідання.

Дослідивши дані та звукозапис (його надали і адвокат, і суддя), дисциплінарна палата дійшла висновку, що висловлювання адвоката не містили ознак неповаги до суду та інших учасників процесу, а його поведінка не свідчила про перешкоджання проведенню судового засідання чи здійсненню правосуддя в цілому.

Оскільки ознак проступку не виявили, то й підстав порушувати дисциплінарну справу в палати не було. Тому, керуючись ст.39 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ДП відмовилася порушувати дисциплінарне провадження.

Повідомлення — не скарга

Але це рішення не влаштувало суддю, котрий, як виявилось, і не просив порушувати провадження, а інформацію надсилав лише до відома. Такі аргументи були викладені в скарзі на рішення ДП КДКА до вищої комісії, яка розглядала її під час останнього засідання 20 грудня.

Суддя наполягав, що дисциплінарна палата неповно дослідила фактичні обставини справи й застосувала закон, який не підлягав застосуванню, що є підставою для визнання рішення незаконним та необґрунтованим.

На підтвердження цього законник навів три аргументи. По-перше, повідомлення ВРП про втручання в діяльність судді не є скаргою, тому дисциплінарна палата порушила вимоги ст.36 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (рішення РАУ від 30.08.2014 №120). По-друге, у КДКА знали про факт відкриття кримінального провадження, отже, розгляд питання порушує вимоги ст.61 Конституції: ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. По-третє, висновки в рішенні є передчасними, при розгляді питання було порушено принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін, а саме рішення фактично дискредитує його як суддю, оскільки містить інформацію про те, що він начебто подав скаргу на поведінку адвоката, в той час як повідомлення надсилалося до КДКА лише до відома.

Оскільки, на думку скаржника, правових підстав для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката в ДП не було, то рішення прийняте з перевищенням службових повноважень (повідомлення можуть розглядати лише ВРП і правоохоронні органи).

Також дії членів КДКА свідчать про свідоме нехтування службовими правами та обов’язками.

Власне, на рішення ДП КДКА та дії її членів і було подано скарги до ВКДКА.

Знав і не заперечував

Через багатогранність скарги на вул. Борисоглібській питання довелося розглядати в кількох аспектах. Передусім там звернули увагу на те, що позиція судді стосовно розгляду його повідомлення з’явилася лише після ухвалення дисциплінарною палатою рішення, яке не влаштувало скаржника по суті. Водночас суддя не лише знав про факт провадження, а й надавав додаткові матеріали для перевірки.

Так, під час перевірки відомостей, на виконання вимог закону, як адвоката, так і суддю-скаржника принаймні двічі повідомляли про дати розгляду питання (з них один раз — про перенесення розгляду). Адвокат, як уже зазначалося, дав свої пояснення, а от суддя не мав жодних заперечень щодо розгляду заяви про дії адвоката.

Також суддя не з’явився на засідання ДП. Проте на запит КДКА, в якому повідомлялося про початок дисциплінарної процедури та перевірки відомостей, він надав копію технічного запису судового засідання та додатково вказав, що за результатами повідомлення місцева прокуратура внесла відомості до ЄРДР.

Із цього члени ВКДКА дійшли висновку, що суддя, попри твердження про направлення копії повідомлення «до відома», своїми діями фактично підтвердив ініціювання розгляду скарги на поведінку адвоката. Знаючи про розгляд питання, суддя проти такого розгляду не заперечував, жодних заяв не подавав, проте надав додаткові докази.

Неповага тягне відповідальність

Також у ВКДКА окремо наголосили на тому, що, попри форму, звернення судді мала розглянути дисциплінарна палата.

У ч.4 ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів» установлено обов’язок судді звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність до ВРП та Генпрокурора. Проте ця норма не передбачає направлення повідомлення іншим суб᾽єктам.

Водночас у своєму повідомленні суддя зазначав про виявлену адвокатом неповагу до суду, яка полягала в нетактовній, некоректній поведінці та порушенні Правил адвокатської етики. А от вияв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу, згідно зі ст.50 згаданого вище акта має наслідком відповідальність, установлену законом.

У ст.33 профільного акта визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в рамках дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом, і право на звернення до КДКА із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ст.36 закону).

Тож, отримавши повідомлення судді, дисциплінарна палата провела перевірку обставин, викладених у зверненні. І в цьому ВКДКА не побачила жодних порушень у діях ДП.

Звинувачення в неповноті дослідження регіональною КДКА обставин справи також були відхилені, адже в поясненнях адвоката, копіях наданих процесуальних документів, обставинах, викладених у заяві судді, звукозаписі судового засідання не було виявлено ознак проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.

У скарзі відмовити

З огляду на це у ВКДКА дійшли висновку, що дисциплінарна палата КДКА регіону, отримавши інформацію від судді про поведінку адвоката, прореагувала належним чином; діючи відповідно до своїх повноважень, розглянула скаргу та прийняла колегіальне рішення на підставі вимог закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також там наголосили, що форма звернення не є навіть формальною підставою для відмови в розгляді заяви. Повідомляючи КДКА про протиправну поведінку адвоката й надаючи докази, суддя розумів, що наслідком таких дій може бути реакція КДКА, передбачена ст.50 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто розгляд скарги на поведінку адвоката.

Тож рішенням вищої комісії стала відмова судді у задоволенні скарги на рішення та дії ДП КДКА. Матеріали перевірки будуть повернуті до регіону.

Читачам же залишається тільки здогадуватися про причини дещо дивної поведінки судді, який, надіславши матеріали дисциплінарному органу, насправді не просив вивчати питання про відповідальність адвоката. Але відповідь, швидше за все, криється в невигідному для судді рішенні, яке не використаєш як додатковий доказ вини адвоката в інших ініційованих процесах.

 * * *

За результатом розгляду на засіданні 20—21 грудня 2018 року 16 скарг члени комісії прийняли:

  • 2 вердикти стосовно складання кваліфікаційного іспиту, з яких один — про скасування рішення КДКА регіону та зобов’язання провести повторний іспит та ще один — про залишення рішення КДКА без змін;
  • 4 — про залишення скарг без задоволення, а рішень КДКА — без змін;
  • одне рішення за скаргами на дії та бездіяльність КДКА регіонів.