Обачність убереже від збитків. За що правників можуть покарати в ЄС, але пробачити в Україні

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

Павліна КАМЕНСЬКИХ, Закон і Бізнес № 31 (1381) 04.08—10.08.2018

Виграє в усіх судах, розв’язує всі проблеми, рекламується на дереві, живе в крамниці алкогольних напоїв — ось на такого захисника може натрапити українець у пошуках правової допомоги. В Європі таких чудес не буває.

Відшкодування збитків

У Вищій школі адвокатури прочитали курс про правила адвокатської етики в Україні та Європейському Союзі. Поговорили про конфіденційність, рекламу та дисциплінарні стягнення.

Керівник Центру досліджень адвокатури і права Ірина Василик, яка рік працювала в Польщі, поділилася враженнями від роботи в нас і за кордоном.

Адвокати, які трудяться на теренах ЄС, мають дотримуватися загального кодексу правил для адвокатів країн співтовариства. Вимоги мало чим відрізняються від Правил адвокатської етики в Україні, хіба що кращою структурованістю: у кодексі легше знайти правило, яке цікавить.

Якщо адвокат хоче працювати на території ЄС, він має заплатити за обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, а якщо цього не зробив — повідомити клієнта. Натомість законодавство України не передбачає такого страхування, зокрема часткового або повного відшкодування збитків клієнту за помилки, допущені через невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків. Наприклад, за розголошення відомостей, що є конфіденційною інформацією, втрату або пошкодження документів. Страхування професійної відповідальності правників в Україні є добровільним.

Загалом у Старому світі дуже ретельно прописані всі питання, що стосуються грошей. Наприклад, адвокат має право вимагати гонорар в іншого адвоката за рекомендацію клієнтові. А родичі померлого юриста можуть отримати кошти, які він заробив за життя, але не встиг одержати.

«Що мені особисто болить, то ось таке правило адвокатської етики в ЄС: якщо адвокат доручає колезі вести справу, то в разі неплатоспроможності клієнта має сам заплатити гонорар. У мене був такий випадок, коли подзвонила подруга серед ночі й попросила знайти адвоката для одного бідолашного хлопця, який потрапив у ДТП. Я знайшла, але хлопець не розрахувався. Потім мені ще довго довелося вибачатися, а з товаришкою ми мало не втратили через це дружбу. Тому треба дуже зважено підходити до таких питань, як доручення комусь справи. Зрештою, якщо ви так уболіваєте за клієнта, то беріться його захищати самі», — розповіла І.Василик.

Штраф за непрофесіоналізм

Щодо грошей, то в питаннях дисциплінарної відповідальності адвокатів також є відмінності. В Україні існує лише 3 види стягнень: попередження, зупинення та позбавлення права на професійну діяльність. Натомість в ЄС за попередженням іде догана, потім штраф і тільки як найвища міра — зупинення діяльності та виключення з колегії адвокатів без права поновлення.

Також у Союзі дисциплінарній відповідальності підлягають стажисти-адвокати (апліканти). Але вони, якщо будуть покарані виключенням з колегії, після 10-річної перерви можуть знову спробувати розпочати кар’єру адвоката.

«У проекті профільного закону, який, за чутками в професійному середовищі, готується до внесення у Верховну Раду, серед дисциплінарних стягнень планують передбачити штраф. Я не вважаю, що це добре, однак, якщо проаналізувати розрив між такими дисциплінарними стягненнями, як попередження та зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, то він просто величезний», — вважає голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк.

Відсторонення від одного місяця до одного року, як передбачено в ст.35 профільного закону, тягне за собою безліч негативних наслідків: і матеріальних, й іміджевих. Крім усього іншого, це також відображається на захисті прав клієнта. «Між попередженням і зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю мусить бути ще щось. Більше того, доречно було би передбачити процедуру зупинення дії такого рішення», — висловив свою думку В.Вовнюк.

Експерт також поділився досвідом розгляду дисциплінарних справ. Зокрема, розповів про випадок, коли один правник у приватному листуванні відправив іншому повідомлення з міцними словами, смайликами тощо. Останній написав на колегу скаргу в дисциплінарний орган.

Органи адвокатського самоврядування не побачили складу дисциплінарного проступку, оскільки листування здійснювалося приватно, а не в соціальних мережах чи на форумах. «Якщо не подобається те, що пишуть у приват, більш доречно звертатися до суду, адже йдеться про необхідність установлення фактів приниження честі й гідності та заподіяння цим шкоди», — зауважив В.Вовнюк.

Однак варто бути максимально стриманим, лояльним і обачним у листуванні та публічних коментарях, щоб нікого не образити та при цьому не видати конфіденційної інформації. Хоча в розгляді справ щодо коментарів у Фейсбуку та інших соціальних мережах є інший бік медалі — дуже важко довести, що саме цей акаунт належить конкретній людині.

Скаржитися за гроші

Також голова секретаріату ВКДКА прокоментував рішення Ради адвокатів України №203 про запровадження плати за розгляд скарги в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

«У зв’язку із таким нововведенням значно зменшилася кількість скарг на адвокатів від правоохоронних органів та суддів, хоча останні звільнені від плати. Зменшилася кількість необґрунтованих скарг від фізичних осіб та скарг адвокатів на адвокатів, які часто використовували такі дії як спосіб тиску один на одного», — пояснив В.Вовнюк.

Тим більше що скаржник має право на відшкодування витрат, якщо адвокат дійсно порушив правила та його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Проте через усілякі дрібниці дисциплінарні комісії тепер турбують значно менше, бо якщо адвоката не визнають винним, то витрати на організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги нестиме заявник.

Межі самореклами

Прикметно, що після повернення з Польщі І.Василик найбільше різала око реклама, за допомогою якої адвокати шукають собі клієнтів. Такої вакханалії в ЄС, за її словами, не дозволяють.

Там у рекламі може бути лише ім’я, прізвище й телефон адвоката. Це виглядає так: на сірій стіні будинку висить сіра мармурова табличка, на якій вказано: адвокатське бюро таке-то або адвокат такий-то. Натомість у нас юристи рекламуються біля крамниць алкогольних напоїв, надгробків чи дитячих товарів.

Для наочності І.Василик продемонструвала відомі приклади, коли в одному російському місті поруч із табличкою з написом «Адвокат» була розміщена кольорова вивіска «Волшебник», в іншому під рекламою адвоката — магазин алкогольних напоїв. Такі «збіги», звісно, викликали пожвавлення в аудиторії.

Тому жінка-правник порадила не лише стежити, щоб реклама була стримана й етична, а ще й добирати сусідство. Адже все це формує репутацію та враження клієнта про адвоката. Так само вона вважає неприпустимою рекламу адвокатських послуг на тротуарі або на шматку картонної коробки, прикріпленому до дерева.

Загалом стриманість для правників важлива і в спілкуванні, і в саморекламі.

 

ПРЯМА МОВА

Ірина ВАСИЛИК,
керівник Центру досліджень адвокатури і права:

— Головна відмінність у роботі адвокатів ЄС і України — у ставленні людей одне до одного. Ввічливе спілкування завжди має бути, навіть коли просто пересилають документи. Я не раз отримувала листи без підпису та жодного слова в тексті, тільки кілька прикріплених документів. Якби ви таке зробили в Польщі, то отримувач, швидше за все, подумав би, що то спам.

Або ставлення до жінок-адвокатів. Звісно, ми всі рівні, але правил етики слід дотримуватися. За час роботи в Польщі я звикла до зовсім іншого ставлення: чоловіки відчиняють двері, подають руку. Те, що ми колеги, не відміняє елементарних правил спілкування чоловіків із жінками, як це часто буває в нас.