Роз’яснення

Print This Post

Загальні умови та підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а також види дисциплінарних стягнень та строки їх застосування регламентовано Розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон).

Відповідно до положень ст. 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження є процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону).

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону, належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону).

Разом з цим, згідно положень ч. 2 ст. 35 Закону, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження складається з таких чотирьох стадій, встановлених ч. 1 ст. 37 Закону, а саме:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Так, на першій стадії дисциплінарного провадження згідно з положеннями ст. 38 Закону член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

За результатами перевірки відомостей членом ДП КДКА складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

В силу ч. 1 ст. 39 Закону на другій стадії дисциплінарного провадження «порушення дисциплінарної справи» перевіряється лише наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, та за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно положень ч. 2 ст. 40 Закону, третя стадія дисциплінарного провадження, а саме, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ДП КДКА) приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, питання щодо закриття дисциплінарного провадження на підставі ч. 2 ст. 35 Закону, має вирішуватись на четвертій стадії дисциплінарного провадження, а саме «прийняття рішення у справі». На третій стадії перевіряється наявність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а вже на четвертій стадії вирішується питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Зазначено обумовлено тим, що в положеннях ч. 2 ст. 35 Закону чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі». Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного підставами закриття дисциплінарної справи за результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону можуть бути:

  • відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката;
  • наявність вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку, однак відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.

Отже, оскільки передумовою застосування ч. 2 ст. 35 Закону у зв’язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи, то вищезазначене унеможливлює застосування ч. 2 ст. 35 на першій та другій стадіях дисциплінарного провадження, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та при вирішенні питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Законом не встановлено обов’язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження.

При цьому, відповідно до п. 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 (далі – Положення), заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, а також подана після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, якщо в ній не порушено питання про поновлення пропущеного строку, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

Отже, п. 15 Положення нібито надано право кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону (далі – КДКА регіону) повертати заяву (скаргу) скаржнику, ще до стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката у разі її подання після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Однак, зазначені дії КДКА регіону не можуть розцінюватись об’єктивно, оскільки, при прийнятті заяви (скарги) КДКА регіону та її реєстрації, до доручення члену ДП КДКА регіону, провести повну перевірку обставин справи та визначити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку практично не можливо.

Наведене обґрунтовано тим, що при надходженні та реєстрації заяви (скарги) до КДКА регіону не здійснюється дослідження матеріалів справи.

Окрім того, п. 15 Положення містить можливість скаржника звернутись із заявою до КДКА регіону щодо поновлення пропущеного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, як зазначалось вище, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі».

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. (ч. 1 ст. 52 Закону).

У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 52 наведеного вище Закону, ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Так, Рішенням ВКДКА від 26.02.2016 року № ІІ-032/2016 за результатом розгляду скарги адвоката К. на рішення ДП КДКА міста Києва від 15.10.2015 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, скаргу адвоката було задоволено, рішення ДП КДКА міста Києва від 15.10.2015 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката К. закрито.

Підставою для скасування зазначеного рішення КДКА регіону стало, серед іншого, те, що рішення не було вмотивовано щодо строків притягнення адвоката К. до дисциплінарної відповідальності у відповідності до частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В іншій справі, скаржник Б. звернувся зі скаргою на рішення КДКА міста Києва від 17.09.2015 року, яким було закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Б. Вказане рішення ДП КДКА регіону було мотивовано відсутністю в діях адвоката Б. ознак дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката Б.

Разом з тим, рішенням ВКДКА від 23.03.2016 року № ІІІ-014/2016 зазначене рішення КДКА регіону було скасовано.  Рішення ВКДКА у даній справі мотивовано, серед іншого тим, що КДКА регіону неправомірно закрила дисциплінарну справу відносно адвоката Б. з мотивів відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, так як така підстава для ухвалення рішення КДКА регіону передбачена для стадії розгляду питання про порушення дисциплінарної справи. Крім того, у рішенні ВКДКА дійшла висновку, що КДКА регіону не застосувала ч. 2 ст. 35 Закону до порушень, які вчинено адвокатом за статтею 31 (Обмеження щодо майнових угод адвоката з клієнтом) Правил адвокатської етики.

Відтак, за результатами розгляду скарги Б., ВКДКА було вирішено скаргу Б. задовольнити частково, рішення ДП КДКА міста Києва від 17.09.2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким дисциплінарне провадження в частині порушення адвокатом ст.  31 Правил адвокатської етики закрити у зв’язку зі спливом строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а в частині порушення адвокатом положень статті 26 (Інформування клієнта про хід виконання доручення) Правил адвокатської етики притягнути адвоката Б. до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Рішенням ВКДКА від 29.01.2015 року № І-013/2015, скаргу адвоката З. на рішення ДП КДКА Донецької області від 14.05.2014 року про порушення дисциплінарної справи та на рішення від 28.05.2014 року про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, було задоволено частково.

А саме, ВКДКА своїм рішенням у даній справі змінила рішення ДП КДКА Донецької області від 28.05.2014 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката З., у зв’язку із спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Вирішено закрити дисциплінарну справу, у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Вказане рішення ВКДКА мотивовано, серед іншого тим, що факти вчинення адвокатом З. дисциплінарних проступків, які б дали правові підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження. Відтак, у своєму рішенні ВКДКА констатувала відсутність у діях адвоката З. складу дисциплінарного проступку.

В той же час, у наведеному рішенні від 29.01.2015 року, ВКДКА дійшла висновку про те, що оскаржуване адвокатом З. рішення про порушення дисциплінарної справи скасуванню не підлягає у зв’язку з тим, що воно було ухвалено у відповідності до вимог ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В іншій справі, рішенням ВКДКА від 10.12.2015 року № ХІ-003/2015 було скасовано рішення ДП КДКА Рівненської області від 05.01.2015 року про притягнення адвоката Н. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, та було ухвалено нове рішення, яким провадження у справі закрито.

В своєму рішенні ВКДКА зазначила, що знайшло своє підтвердження порушення адвокатом Н. вимог відповідних положень Правил адвокатської етики. Однак, на момент розгляду дисциплінарної справи по суті і ухвалення оскаржуваного рішення ДП КДКА регіону строк, встановлений ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» сплинув, а отже, дисциплінарне провадження підлягає закриттю.