[1]
Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики рекомендував ухвалити у другому читанні і в цілому як Закон проект, що усуває правову невизначеність у питанні декларування членами КДКА.
Відповідне рішення щодо проекту Закону №3602 «Про внесення змін до частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо усунення невизначеності обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» профільний комітет ВР ухвалив під час засідання, яке проходило сьогодні, 20 жовтня.
Доповідала проект голова комітету Анастасія Радіна. Інтереси інституту адвокатури у законодавчому органі представляв голова ВКДКА Сергій Вилков. Він висловив вдячність парламентаріям за зважене і послідовне рішення та відзначив неможливість фінансового контролю держави за діяльністю самоврядного інституту, яка не пов’язана із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Заступник голови комітету Галина Янченко, яка підтримувала проект від самого початку та відстоювала позицію про необхідність його якнайшвидшого прийняття, звернула увагу на те, що суди вже почали ухвалювати рішення з цього питання на користь адвокатури. «Так само як, наприклад, працівників КДК нотаріату або спортивних організацій, адвокатське самоврядування не можна змушувати декларувати майно. Це в принципі суперечить цілям декларування, яке призначене для запобігання корупції серед представників влади», — вважає нардеп.
Нагадаємо, наприкінці березня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції зажадало [2] подання декларацій від членів ВКДКА та дисциплінарних палат регіональних КДКА. Про це йшлося у листі керівника юридичного управління НАЗК, що містило нове тлумачення ст.3 Закону «Про запобігання корупції» в частині розуміння кола «осіб, які для цілей цього закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Рада адвокатів України у рішеннях №30 і 31 вказувала на те, що розширене тлумачення Закону України «Про запобігання корупції» в частині віднесення Голови, членів кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, Голови та членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до суб’єктів, визначених підпунктом «в» пункту частини першої статті 3 вказаного Закону, суперечить принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права та може розцінюватися як втручання в роботу недержавних професійних самоврядних організацій.