28 вересня 2019 року в Черкасах відбувся безкоштовний семінар для адвокатів на тему «Етичні аспекти поведінки адвоката. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб».
Участь у заході з підвищення кваліфікації, організованому ВКДКА спільно з КДКА Черкаської області, взяли близько чотирьохсот адвокатів Черкащини та інших регіонів України.
Етичні аспекти поведінки адвоката докладно проаналізував голова ВКДКА Сергій Вилков. Він нагадав окремі положення та практику застосування Правил адвокатської етики щодо відносин між адвокатами. Такі відносини повинні грунтуватися на взаємній довірі та співпраці на користь клієнтів. Зокрема, у своїй роботі слід уникати штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. Адже принцип пріоритетності інтересів клієнта має перевагу навіть перед міркуваннями корпоративної єдності.
Останні передбачають існування певних обмежень щодо поширення інформації. Так, адвокат повинен уникати розголосу (в ЗМІ, Інтернеті) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката. Також правник не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя інших адвокатів, і які не стосуються суті доручення. Крім цього, не слід вдаватися до антиреклами. А спілкуючись у соцмережах, адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
В рамках аналізу окремих питань застосування правил адвокатської етики С.Вилков також зупинився на проблемі взаємодії з клієнтом адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, та адвоката по договору. Під час свого виступу очільник ВКДКА розглянув особливості захисту у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб (щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження).
Судову практику у справах про адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією (ст.ст. 172-4, 172-5, 172-6, 172-7, 172-8, 172-9 КУпАП), а також особливості надання правничої допомоги розглянув член ВКДКА Олексій Кузьмінський. Зокрема, експерт звернув увагу, що момент виявлення правопорушення визначається судами датою:
– складення протоколу про правопорушення;
– складення висновку уповноваженою особою НАЗК за результатами перевірки;
– отримання компетентними органами інформації, з якої вбачається наявність у діянні ознак адміністративного правопорушення;
– відібрання пояснення у особи, стосовно якої в подальшому складено протокол.
Але початок провадження у справі пов’язаний із протоколом про адмінправопорушення, який відповідно до ст. 254 КУпАП має бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Серед цікавих судових справ О.Кузьмінський навів постанови Апеляційного суду Черкаської області щодо конфлікту інтересів, кінцевого терміну подання декларацій після звільнення та відсутності умислу.
На окремі аспекти застосування Європейським судом з прав людини та національними судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод звернув увагу представник адвокатської спільноти у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Олександр Дроздов. Розглядаючи Ratio decidendi, як запоруку надання ефективної правничої допомоги, він проаналізував правові висновки, висловлені ЄСПЛ у низці рішень, які з урахуванням положень національного законодавства виступають джерелом права для українських суддів.
Щодо визначення необхідності допомоги адвоката (у розумінні додержання критерію справедливості судового розгляду) він зазначив, що ця проблема має вирішуватися на основі конкретних фактів. Зокрема, повинна враховуватися важливість питання, яке поставлено на карту для учасника судового спору, складність відповідного закону, а також здатність людини ефективно представляти себе.
-
[1]
-
[2]
-
[3]
-
[4]
-
[5]
-
[6]
-
[7]
-
[8]
-
[9]