РІШЕННЯ № V/11-172
20 березня 2009 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника Голови комісії – Єзерської А.О., секретаря комісії – Ковбасінської Г.В., членів комісії: Авраменка Г.М., Башенка С.В., Бивалькевича В.П., Варфоломеєвої Т.В., Большакова Є.В., Дубовика М.І., Ісакова М.Г., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Гордєєва Л.А., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павліченко О.В., Павлової М.А., Панасенко Т.П., Паневіна В.О., Рафальської І.В., Ромаданової Г.Г., Рудницької Н.А., Сергеєвої С.А., Соботника В.Й., Ященко Н.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою Радченко Емми Максимівни на неправомірні дії адвоката Ільченка Владислава Леонідовича,
ВСТАНОВИЛА:
Радченко Е.М. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури зі скаргою, в якій просить скасувати рішення дисциплінарної палати Київської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2008 року та прийняти відносно адвоката Ільченка В.Л. дисциплінарне стягнення, позбавити його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зі змісту скарги вбачається, що скаржниця та адвокат Ільченко В.Л. є співвласниками квартири № 253 по бульвару Л.Українки в м.Києві. Скаржниця посилається на те, що в вересні 2007 року адвокат Ільченко В.Л. разом зі своїми посібниками пошкодив двері, погрожував їй, висловлювався в її адресу брутальною лайкою, де свідками були сусіди, і вважає, що Ільченко В.Л. порушив Закон України «Про адвокатуру» та Правила адвокатської етики.
Адвокат Ільченко В.Л. заперечує відносно погроз та висловлювань в адресу скаржниці та повідомляє, що на момент вселення його в квартиру конфліктів не було, але вони виникли відносно користування житлом.
Дисциплінарна палата Київської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провела перевірку цих фактів і встановила, що між адвокатом Ільченком В.Л. і скаржницею Радченко Е.М. склались складні відносини, які повинні регулюватись цивільно-правовими нормами діючого законодавства, а не Законом України «Про адвокатуру» та «Правилами адвокатської етики».
Скаржниця Радченко Е.М. звернулась з позовом до суду про розірвання договору та стягнення матеріальної та моральної шкоди з Ільченка В.Л.
08.02.2008 року Печерський районний суд м.Києва частково задовольнив позов Радченко Е.М., постановивши стягнути з Ільченка В.Л. на користь Радченко Е.М. матеріальну та моральну шкоду, при цьому зазначив, що Ільченко В.Л. заподіяв позивачу моральних та фізичних страждань. Суд, задовольняючи позов, врахував ступінь вини відповідача, характер і тривалість страждань та похилий вік Радченко Е.М. Рішення суду не оскаржувалось.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури приходить до висновку, що в діях Ільченка В.Л. не має порушення Закону України «Про адвокатуру», а зазначені правовідносини з конфліктною ситуацією повинні вирішуватись цивільно-правовими нормами.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Бивалькевича В.П., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга Радченко Е.М. задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14,16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 101, 20-231 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Рішення дисциплінарної палати Київської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2008 року відносно адвоката Ільченка Владислава Леонідовича залишити без змін, а скаргу Радченко Емми Максимівни – без задоволення.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржницю.
3. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.