РІШЕННЯ № VІ/4-126
18 березня 2011 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Висоцького В.І., секретаря Комісії, Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Батченка А.Н., Хоміка С.Г., Большакова Е.В., Ізовітової Л.П., Ісакова М.Г., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Удовиченка С.В., Свірневської Н.В., Данилюка О.Є., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павліченко О.В., Павлової М.А., Полонського Ю.М., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М., Воротінцевої Т.П., Чижмарь К.П., розглянувши у відкритому засіданні клопотання Вергелеса Дениса Миколайовича щодо надання йому дозволу складати кваліфікаційні іспити для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надання роз’яснення з проблемних питань, які виникають у претендентів на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за наявністю у них освіти за спеціальністю «Міжнародне право»,
ВСТАНОВИЛА:
21.02.2011 року до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури з клопотанням про надання роз’яснення з питання можливості складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за наявності дипломів магістра за спеціальністю «Міжнародне право» та «Міжнародні відносини» звернувся громадянин Вергелес Денис Миколайович.
Вказане клопотання заявник обґрунтовує наявністю кількох дипломів з міжнародно-правовою кваліфікацією та наявністю в зв’язку з цим повної вищої юридичної освіти.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерську А.О., перевіривши матеріали справи, враховуючи наявність подібних роз’яснень з вказаного питання, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що клопотання Вергелеса Д.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів, у 2002 році заявник закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки (спеціальністю) «Міжнародні відносини», спеціалізацією «Міжнародне публічне право» та здобув кваліфікацію бакалавра з міжнародних відносин, перекладача з німецької мови.
В 2003 році Вергелес Д.М. закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Міжнародне право» та здобув кваліфікацію магістра міжнародного права.
З 2003 по 2005 роки заявник навчався на юридичному факультеті в Університеті імені Крістіана Альбрехта, в Федеративній Республіці Німеччина за програмою магістра права, після закінчення якого отримав відповідний ступінь магістра.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 19.12.1992 року, № 2887-Х11 «Про адвокатуру» адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У відповідності з п.2.1 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 року № 6/2 з наступними змінами та доповненнями передбачено, що документом, який підтверджує наявність вищої юридичної освіти, визнається диплом вищого учбового закладу ІІІ-ІV рівня акредитації за спеціальністю «Правознавство», «Правоохоронна діяльність» з присвоєнням кваліфікації «спеціаліст» або «магістр».
Виходячи з викладеного, з прямої вказівки Закону випливає, що у особи, яка має намір стати адвокатом повинна бути вища і саме юридична освіта напрямку «правознавство» зі здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче «бакалавр».
Під спеціальністю в теорії права зазвичай розуміють комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності (самостійна професія, фах, основна кваліфікація).
Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про вищу освіту» під акредитованою спеціальністю розуміють спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Натомість, як вбачається з наданих документів, заявник здобув повну вищу освіту не за спеціальністю «Правознавство» чи «Правоохоронна діяльність», основною кваліфікацією заявника є «Міжнародне право» та «Міжнародні відносини», а також кваліфікація перекладача з німецької мови, що не дає Вергелесу Д.М. з цих підстав можливості складати кваліфікаційні іспити для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Аналогічні вимоги встановлені на підставі Роз’яснення № IV/14-2-10 Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 09 вересня 2005 року відносно набуття особою необхідного для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю стажу юридичної практики.
Вказаним роз’яснення також встановлено, що при вирішені питання про допуск особи до складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має враховувати також вимоги до програми навчання для здобуття юридичної освіти.
Надані Комісії додатки до дипломів про вищу освіту за напрямом підготовки (спеціальністю) «Міжнародні відносини», спеціалізацією «Міжнародне публічне право» дозволяють зробити висновок про вузьку спеціалізацію викладених дисциплін, які стосуються виключно міжнародного права та перекладацької діяльності в цій галузі, а також відсутність таких основоположних предметів як кримінальне, цивільне, господарське право та деякі інші галузі права, вивчення яких є необхідним та складає повну програму навчання за спеціальністю «Правознавство» чи «Правоохоронна діяльність».
Таким чином, з огляду на ту обставину, що з програми навчання заявника можна отримати загальне уявлення про ті чи інші галузі права та складені дисципліни, а спеціальність «міжнародне право» та «юрист – міжнародник» не значаться в переліку юридичних спеціальностей, тоді як майбутній адвокат повинен виявити добрі знання з усіх галузей права, підстав для допуску Вергелеса Д. М. до складання кваліфікаційних іспитів не вбачається.
Разом з тим, ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» та п. 2.1 Порядку складання кваліфікаційних іспитів передбачається можливість подання документів про відповідність отриманої за межами України вищої юридичної освіти (в разі отримання такої освіти) кваліфікаційним вимогам, що пред’являються законодавством України до набуття кваліфікаційного рівня спеціаліста (магістра) за спеціальністю «Правознавство», якщо інше не встановлено законами України чи міжнародними або двосторонніми договорами, ратифікованими Україною.
Вказані обставини не позбавляють заявника права звернутись до уповноважених органів України із заявою про нострифікацію отриманого під час навчання на юридичному факультеті в Університеті імені Крістіана Альбрехта, в Федеративній Республіці Німеччина диплома магістра.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п 10-1, 20, 21 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Вергелесу Денису Миколайовичу відмовити в задоволенні клопотання щодо надання йому дозволу складати кваліфікаційні іспити для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з підстав, зазначених у мотивувальній частині рішення.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити Вергелеса Д.М.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький