РІШЕННЯ № VІ/16-823
6 липня 2012 року м. Луцьк
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Єзерської А.О., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову виконуючого обов’язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим Докучаєва В.С. від 22 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження по відношенню до адвоката Кримської колегії адвокатів ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 на постанову виконуючого обов’язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим Докучаєва В.С. від 22 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження по відношенню до адвоката Кримської колегії адвокатів ОСОБА_2, у зв’язку з відсутністю у її діях порушень Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру».
10 травня 2012 року, на запит секретаря Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Ковбасінської Г.В., з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим надійшла копія дисциплінарної справи по скарзі ОСОБА_1.
Також, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надійшли пояснення адвоката ОСОБА_2. з долученими до них матеріалами.
Із змісту скарг ОСОБА_1., спрямованих: 8 лютого 2012 року Президенту України Януковичу В.Ф., 27 лютого 2012 року голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим Павловій М.А., 11 квітня 2012 року голові Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України Висоцькому В.І., на дії адвоката ОСОБА_2., яка надавала правову допомогу сину скаржника – ОСОБА_3 у кримінальній справі, як обвинуваченому у скоєнні злочину за ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України, вбачається, що скаржник вважає дії адвоката ОСОБА_2. непрофесійними, а сплачений адвокату гонорар – невідпрацьованим, та, у зв’язку з цим, просить сприяти в його поверненні.
ОСОБА_1. заявляє, що адвокат ОСОБА_2. умовляла сина визнати провину за скоєння злочину, або визнати її частково, що стало причиною для відмови від її послуг.
Окрім того, на думку скаржника, адвокат не надала підзахисному жодної правової допомоги, не звернула уваги на те, що вини обвинуваченого у злочині немає, а винний пасажир, що знаходився під час аварії у машині та смикнув за ручне гальмо. Адвокат ОСОБА_2. не оскаржила постанову про порушення кримінальної справи, постанову про притягнення його сина в якості обвинуваченого, постанову суду про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою та взагалі ніяким чином не реагувала на порушення прав свого підзахисного.
З огляду на викладені в скаргах обставини, ОСОБА_1. просить постанову виконуючого обов’язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року скасувати, порушити відносно адвоката ОСОБА_2. дисциплінарне провадження та притягнути її до сурової відповідальності.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Герасько Л.Ю., заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1. не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У своїх поясненнях наданих кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Автономної Республіки Крим, та Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України адвокат ОСОБА_2. пояснила, що у серпні 2011 року до неї за правовою допомогою звернувся ОСОБА_1., уклав угоду в інтересах сина – ОСОБА_3., який на той час вже мав статус обвинуваченого у кримінальній справі, та був заарештований через те, що два роки ухилявся від слідства. Йому інкримінувалося скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, через це не впорався з керуванням транспортного засобу, що спричинило занос автомобіля та зіткнення його з електроопорою. В результаті ДТП загинуло двоє пасажирів. Обставиною, яка могла виправдати ОСОБА_3., були дії пасажира ОСОБА_4., який під час руху задіяв ручне гальмо, що могло призвести до заносу автомобіля, та стати причиною ДТП.
Адвокат вважає, що якісно і професійно надавала правову допомогу, здійснювала заходи для встановлення обставин справи, що виправдовують її підзахисного, добилася усунення від слідства слідчого, який, на її думку та на думку ОСОБА_1., упереджено розслідував кримінальну справу. На її клопотання було призначено і проведено повторну автотехнічну експертизу в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Автономної Республіки Крим.
Згідно матеріалів проведеної експертизи, ОСОБА_3. мав можливість вплинути на рух автомобіля навіть після того, як ОСОБА_4. задіяв ручне гальмо, але таку можливість не використав. Саме такий висновок експерта дав слідчому підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3., а не ОСОБА_4. ОСОБА_3. без будь-якого тиску визнавав свою вину частково, але 19 грудня 2011 року при слуханні кримінальної справи свою позицію змінив під впливом свого батька ОСОБА_1., та присутнього у залі суду адвоката з Харкова – ОСОБА_5. Саме він, на думку ОСОБА_2., переконав скаржника у повній невинуватості його сина.
Адвокат ОСОБА_2. у поясненнях, також, звертає увагу на той факт, що ОСОБА_3. переховувався від слідства протягом двох років з дня вчинення ДТП, а тому оскаржувати рішення суду про його затримання та обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було безперспективно. Постанови про порушення кримінальної справи, про притягнення ОСОБА_3. як обвинуваченого винесені слідчим задовго до того, як з нею було укладено угоду, тому претензії, щодо оскарження цих постанов можуть пред’являтися не до неї, а до адвокатів, що до цього здійснювали захист сина скаржника.
Щодо претензій скаржника з приводу гонорару, то заяви про отримання нею суми гонорару у 15 000 дол. США адвокат ОСОБА_2. вважає надуманими. Роботу, яку вона виконала на стадії досудового слідства, вважає складною та результативною. За дану роботу адвокат отримала у ОСОБА_1. 10 000 грн.
У своєму поясненні адвокат виділяє той факт, що вона пропонувала повернути частину виплачених ОСОБА_1. грошей, оскільки не повністю їх відпрацювала через неочікуване припинення угоди про надання правової допомоги у кримінальній справі. При цьому пропонувала оформити повернення грошей з оформленням необхідних для підтвердження цього факту документів, на що отримала категоричну невмотивовану відмову скаржника.
Вивчивши матеріали справи, доводи скаржника ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України констатує, що ОСОБА_1. не наведено переконливих доказів того, що адвокат ОСОБА_2. здійснюючи захист його сина ОСОБА_3., діяла не професійно, а надана нею правова допомога була неякісною, через що нею було порушено Правила адвокатської етики та норми Закону України «Про адвокатуру». Наявні у справі матеріали дають підстави стверджувати, що адвокат вчиняла дії спрямовані на встановлення істини у справі, захищала інтереси свого клієнта процесуальними засобами, шляхом внесення клопотань слідству, звернення з адвокатськими запитами, приймала участь у проведенні слідчих дій. Питання необхідності оскарження процесуальних документів не може бути оцінене Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, оскільки стосується тактики захисту котра виробляється спільно адвокатом та його підзахисним, та залежить від матеріалів кримінальної справи, які комісії невідомі.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України погоджується також з тим, що спори з приводу гонорару мають вирішуватися сторонами спору, або ж в судовому порядку, якщо між ними не досягнуто згоди під час переговорів (ст.12 Закону України «Про адвокатуру»).
Згідно п.10 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення.
У результаті розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може ухвалити рішення про залишення рішення палати без змін, а скаргу без задоволення (ст.20 Положення).
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, перевіривши доводи суб’єкта оскарження, вважає, що підстав для скасування постанови виконуючого обов’язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року, як і підстав для прийняття справи до свого провадження і розгляду її по суті немає.
На підставі вищевикладеного, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.15, 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.п.10, 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
2. Постанову виконуючого обов’язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 – залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький