Суд під час оцінки підстав для поновлення строку звернення враховує поважність причин, що призвели до його пропуску. Однією з таких є перебування позивача на стаціонарному лікуванні. Але адвоката, який надав необхідні докази на підтвердження такого факту, підвів Єдиний державний реєстр судових рішень.
Отримавши негативне для себе рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (від 20.02.2021 № ІI-013/2021 [1]), адвокат оскаржив його до суду, передає «Закон і Бізнес» [2].
Проте строк у тридцять днів, відведений для цього ч. 7 ст. 52 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», був пропущений. В обґрунтування його поновлення адвокат вказав, що спочатку лікувався в медичному закладі та фізично не мав змоги вчасно оскаржити рішення, а потім був у відпустці за межами області. Коли ж повернувся додому, то в цей же день подав позов. На підтвердження цьому суду навіть були представлені виписка з медичної картки та наказ роботодавця.
Але представники ВКДКА подали клопотання про зловживання позивачем процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду. Річ у тім, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень протягом періоду стаціонарного лікування та відпустки адвокат складав та подавав до суду процесуальні документи, брав участь як захисник і представник у судових засіданнях межах області.
Суд урахував цей факт, а також те, що виявлені обставини не заперечувались самим позивачем. І, оскільки адвокат, як виявилося, не був позбавлений можливості звернутись до суду, позовну заяву залишили без розгляду.
Колегія суддів апеляції погодилася з висновками суду першої інстанції. А пояснення адвоката, що він брав участь у судових засіданнях під час лікарняного та у відпустці лише на прохання суддів та в межах рекомендацій лікарів, не вказують на поважність пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Суд апеляційної інстанції також нагадав, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи залишаються об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
А метою строків звернення до суду з позовними заявами є дисциплінування учасників судочинства та своєчасне виконання ними процесуальних дій. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Тож апеляція залишила скаргу адвоката без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Відповідну постанову 6 ААС від 29.11.2021 у справі № 640/11823/21 можна переглянути за посиланням [3].