- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

РІШЕННЯ № Х-003/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців

РІШЕННЯ № Х-003/2019

03 жовтня 2019 року
м. Чернівці

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 та Особа_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, –

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2015 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців.

У своїй скарзі адвокат Особа_2 зазначає, що висновки дисциплінарної палати є незаконними і не відповідають фактичним обставинам справи. Жодних порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Правил адвокатської етики в його діях не було. Він надає правову допомогу громадянці Особа_3 у ряді судових справ, які стосуються її нерухомого майна – будинку та земельної ділянки по вул. Адреса_1. Зазначене майно було продано з прилюдних торгів Особа_4, а саму Особа_3 з дітьми та родиною виселено із зазначеного будинку.

За наслідками розгляду судових справ прилюдні торги було визнано недійсними, а також скасовано рішення суду, яким Особа_3 з родиною була виселена із цього житлового будинку. Окрім того, Особа_3 залишалась власником нерухомості, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Адвокат зазначає, що Особа_3 попередньо з’ясувала, що в її будинку проживають Особа_4, котра була переможцем прилюдних торгів, визнаних недійсними, а також її донька Особа_5 та зять Особа_1 Ситуація ускладнювалась тим, що Особа_5 – суддя Волинського окружного адміністративного суду, а Особа_1– суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області. Особа_3 повідомила адвоката, що вона має намір зустрітися зі Особа_5 для поновлення свого права проживання в будинку у позасудовому порядку, або ж переконатися, що з цього приводу є спір між ними, обговорити подальше користування будинком, наприклад, шляхом виділення двох кімнат для проживання Особа_3 та її дітей, поки судові спори не завершяться остаточно. Особа_3 не знала, якою може бути реакція мешканців будинку на її появу, а тому, знаючи, що в її будинку проживає суддівське подружжя, заручившись підтримкою громадськості, журналістів, звернулася до адвоката за наданням правової допомоги.

Знаючи, що Особа_3 є зареєстрованим власником будинку, що прилюдні торги з продажу майна Особа_5 визнано недійсними, що скасовано рішення суду про виселення Особа_3 з будинку, про її намагання зустрітися зі Особа_5 для спроби поновлення права проживання в будинку у позасудовому порядку, адвокат не бачив жодних перешкод для укладення угоди про надання правової допомоги Особа_3 в питанні поновлення її права проживання в будинку, тому 14.05.2015 такий договір було укладено.

На запрошення Особа_3 19.05.2015 року близько 07:40 адвокат під’їхав до будинку, де окрім Особа_3 вже були журналісти, представники громадськості, члени ГО «Інформація_1». Оскільки на дзвінки ніхто не відкривав хвіртку, Особа_3 викликала дільничного інспектора та попросила присутніх чоловіків допомогти припідняти і відчинити ворота, що й було ними зроблено. На запрошення Особа_3 присутні пройшли на територію її будинковолодіння. З будинку на декілька секунд вийшов Особа_1, потім зайшов назад і зачинився. В подальшому до будинку почали приїжджати працівники міліції різних рівнів.

Особа_2, як адвокат, надавав правову допомогу Особа_3., демонстрував цим особам судові рішення і документи, що підтверджували право Особа_3 на перебування в будинку, реалізовуючи свої адвокатські повноваження.

Оскільки з будинку ніхто не виходив та двері не відчиняв, хоча достеменно було відомо, що в будинку є люди, Особа_3 повідомила міліцію та адвоката про свій намір проникнути через вікно в будинок, на що представник райвідділу внутрішніх справ сказав, що головне, аби ніхто, крім Особа_3, цього не робив. Особисто адвокат проінформував клієнтку, що наслідком таких її дій може стати обвинувачення у вчиненні правопорушення та приїзд чергового наряду міліції, однак заборонити це робити їй, як власнику, він не міг. Всі присутні на місці події міліціонери погодились, що Особа_3 не перебуває на території незаконно, та відбули з місця події, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами та окремими висновками оскаржуваного рішення. Залишився лише дільничний інспектор. Оскільки ніхто не відкривав двері, щоб поспілкуватися, Особа_3 власноручно вибила вікно, проте увійти в будинок та поговорити із Особа_5 їй не вдалось, оскільки Особа_1 почав активно цьому перешкоджати, про що на засіданні КДКА були продемонстровані відповідні відеозаписи.

Незабаром на місце події прибули працівники райвідділу внутрішніх справ, яким Особа_3 знову надавала пояснення з приводу розбитого вікна. Після цього стало остаточно зрозуміло, що зустрітися із Особа_5 не вдасться, оскільки Особа_1, користуючись своєю суддівською недоторканістю, цьому перешкоджає.

Після цього адвокат відбув із місця події, попередньо узгодивши це із клієнткою.

Події 19.05.2015 року стали підставою для подання на нього надуманих і наклепницьких скарг зі сторони Особа_5., яку так ніхто і не бачив 19.05.2015 року, та Особа_1.

Адвокатом Особа_2 також зазначено про безпідставність і абсурдність обвинувачень на його адресу та наведено обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення. Висновки дисциплінарної палати, що його клієнтка не мала права перебувати на території свого будинковолодіння, незаконні і не відповідають обставинам справи. Особа_3 була на території свого будинковолодіння і мала всі права власника. Особа_5 могла вважатися власником цього будинковолодіння лише з моменту державної реєстрації права власності на нього, але така реєстрація станом на 19.05.2015 року була відсутня. Надання ним правової допомоги Особа_3 здійснювалось 19.05.2015 року, тобто, в той час, коли зареєстрованим власником будинковолодіння була Особа_3. За таких обставин Особа_3 мала повне та безумовне право бути присутньою на території свого будинковолодіння, користуватися правовою допомогою адвоката, запрошувати адвоката на територію, з’ясовувати, хто і на якій підставі перебуває у її будинку, а також вчиняти будь-які інші дії. Зазначене підтверджується також поясненнями самої Особа_3. Натомість особи, які перебували в будинку Особа_3 без її згоди, в т.ч. скаржники, не мали жодних правових підстав там бути.

В судовому порядку торги, на яких Особа_5 придбала спірне будинковолодіння, визнано недійсним. Так, станом на 19.05.2015 року існували судові рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2014 року та апеляційного суду Волинської області від 02.02.2015 року, якими прилюдні торги визнано недійсними. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ виконання (але не дія) цих рішень була зупинена, і Ухвалою від 27.05.2015 року рішення апеляційного суду Волинської області від 02.02.2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Проте, повторним рішенням апеляційного суду Волинської області від 29.07.2015 року у цій справі вкотре було підтверджено незаконність прилюдних торгів. Відтак, визнання недійсними прилюдних торгів підтверджує право власності Особа_3 на будинковолодіння, а значить правомірність усіх вчинених нею, як власником майна, дій. Відтак, і дії Особа_2, як адвоката, який надавав правову допомогу Особа_3., також були законними.

Адвокат вважає незаконним доводи дисциплінарної палати, якими вона, підміняючи суд, заперечує право власності Особа_3. на будинок.

Вважає, що висновок дисциплінарної палати про те, що не підлягав виконанню укладений між адвокатом та клієнткою договір про надання правової допомоги від 14.05.2015 року, суперечить законодавству. Особа_3 потребувала такої допомоги, а тому він не мав права відмовляти їй у цьому. Саме консультування клієнта та представництво інтересів клієнта перед правоохоронними органами і виконувалось ним. Так само результат, досягнення, якого бажала його клієнтка (зустріч із Особа_5 з метою проведення переговорів та відновлення права клієнтки і можливості проживання у її будинку), не був протиправним, не суперечив моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики, адже клієнт ставив на меті захист свого права власності. Те, що клієнт вдався до розбиття вікна у своєму будинку – то адвокат не може нести відповідальність за дії свого клієнта. Окрім того, ці дії у встановленому законом порядку не визнані правопорушенням, натомість, правоохоронні органи відмовили у притягненні Особа_3 до відповідальності. Отже, укладений адвокатом і Особа_3 договір про надання правової допомоги від 14.05.2015 року був укладений правомірно та підлягав виконанню.

За таких обставин, адвокат вважає, що висновки дисциплінарної палати, викладені в рішенні від 23.07.2015 року, є незаконними, намаганням догодити окремим суддям, які проживають в будинку, набутому сумнівним шляхом. Жодних порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Правил адвокатської етики в діях адвоката не було.

Адвокат Особа_2 просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців і ухвалити нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката закрити.

25.08.2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури також надійшла скарга Особа_1, заявника, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців.

Скаржник Особа_1, не оспорюючи висновків дисциплінарної палати, вважає, що застосування до адвоката Особа_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців є надто м’яким покаранням. Вважає, що адвокат Особа_2 допустив неналежне відношення до скаржників, один з яких є суддею (Особа_1.), а інший – особою похилого віку (Особа_4), матір’ю, яка виховала двох суддів, а тому просить рішення дисциплінарної палати скасувати, прийняти нове рішення, яким притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від 16.02.2006 року, видане Рівненською обласною КДКА на підставі рішення №27 від 16.02.2006 року. Адреса робочого місця адвоката знаходиться за адресою: Адреса_2.

Таким чином, скарги розглянуті дисциплінарною палатою КДКА Волинської області відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботуущенко Т.О., розглянувши доводи скаржників, перевіривши матеріали справи, що надійшли з КДКА Волинської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, громадяни Особа_5, Особа_4, Особа_1 звернулися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області зі скаргами від 21 травня 2015 року та 26 травня 2015 року, в яких просили притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування своїх скарг зазначили, що 19 травня 2015 року група невідомих осіб характерної зовнішності, яких очолювала громадянка Особа_3 та адвокат Особа_2, виламали вхідні ворота до подвір’я будинку та намагалися проникнути в домоволодіння, в якому проживають заявники. Вказані протиправні дії продовжувалися з 07 по 16 години того ж дня. Під час перебування на території домоволодіння заявників, адвокат Особа_2 підбурював свою клієнтку Особа_3 та невідомих осіб на вчинення протиправних дій, а саме: пошкодження вхідних воріт на подвір’я; розбиття вікна будинку; затоплення внутрішніх приміщень будинку через розбите вікно (коридор).

Крім того, заявники вказують на те, що адвокат Особа_2 та його клієнтка неодноразово, без відповідного рішення суду про проникнення до житла, або про виселення з житла, без залучення Державної виконавчої служби України намагалися проникнути до їх будинку, що свідчить про вчинення ними самоправства. На думку Особа_5 вказаними діями адвокат Особа_2 порушив вимоги статті 7 Правил адвокатської етики.

У своїй скарзі Ковтуненко В.В. додатково зазначив, що адвокат Особа_2 неодноразово брав участь у судових процесах, які проходили під його головуванням та зауважив на тому, що під час перебування Особа_2 біля домоволодіння Особа_5, останній неодноразово озвучував вислови про незгоду з веденням судових засідань суддею Особа_1, прийнятими як суддею рішеннями та здійснення ним повноважень судді.

На думку Ковтуненко В.В., протиправні дії адвоката Особа_2 були вчинені з метою впливу на нього, як на суддю, що є несумісним із статусом адвоката та є підставою для позбавлення адвоката Особа_2 права на заняття адвокатською діяльністю.

За результатами розгляду вищевказаних скарг, дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області було прийнято рішення від 23 липня 2015 року, яким адвоката Особа_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

18 серпня 2015 року на вказане рішення адвокат Особа_2 подав скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

В свою чергу, 25 серпня 2015 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23 липня 2015 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Не оспорюючи висновків дисциплінарної палати, Ковтуненко В.В. вважає, що застосування до адвоката Особа_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців є надто м’яким покаранням.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №Х-015/2015 від 13 листопада 2015 скаргу Ковтуненка В.В. було залишено без задоволення, оскільки дана скарга заявником була подана із порушенням строку оскарження, а заяви про продовження строків оскарження із наведенням причин поважності пропуску строку не надано.

Скаргу адвоката Особа_2 було задоволено. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23 липня 2015 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців – скасовано. Прийнято нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 закрито.

Особа_1., не погоджуючись з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №Х-015/2015 від 13 листопада 2015 року, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом.

 Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2017 року адміністративний позов Особа_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №Х-015/2015 від 13 листопада 2015 року та зобов’язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути його скаргу на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23 липня 2015 року.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №Х-015/2015 від 13 листопада 2015 року про залишення скарги Особа_1 від 25.08.2015 року без розгляду прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Враховуючи те, що 23 серпня 2015 року припало на вихідний день – неділя, 24 серпня 2015 року – понеділок, – це святковий день (державне свято – День незалежності України), а тому з урахуванням норм ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тобто 25 серпня 2015 року є останнім днем строку подачі скарги. Крім того, в постанові зазначено, що досліджені судом матеріали вказують на порушення адвокатом Особа_2 ст. 21 Закону №5076-VI та Правил адвокатської етики, оскільки останній був присутній при вищевказаних подіях, але не роз’яснив клієнтові законні шляхи поновлення її порушених прав, допустив бездіяльність при пошкодженні клієнтом майна інших осіб та продовжував спостерігати за його знищенням без законних на те підстав. З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість, протиправність та необхідність скасування рішення ВКДКА від 13 листопада 2015 року №Х-015/2015.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційні скарги ВКДКА та Особа_2 задоволено частково: змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2017 року шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на порушення адвокатом Особа_2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 19 Правил адвокатської етики, обрання ним способу захисту права власності на житловий будинок Особа_3 забороненого законом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року залишена без змін, а касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – без задоволення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши справу на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року по справі № ________, яке змінено Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2019 року, зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Правил адвокатської етики від 17.11.2012 року (далі – Правила адвокатської етики), за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України

Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Відповідно до оскаржуваного рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 23.07.2015 року, дисциплінарна палата вбачає в діях адвоката Особа_2 ознаки дисциплінарного проступку – грубе одноразове порушення правил адвокатської етики.

ВКДКА не погоджується із зазначеним рішенням дисциплінарної палати.

З наданих скаржниками Особа_4, Особа_5, Особа_1 матеріалів, у т.ч. відеозаписів, не вбачається, що адвокатом Особа_2 вчинялися незаконні дії. Відсутні докази і того, що адвокат спонукав свою клієнтку до будь-яких протиправних дій.

Зважаючи на те, що адвокат виконував покладені на нього законодавством та договором про надання правової допомоги обов’язки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає в його діях порушень законодавства.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що суперечать законодавству висновки дисциплінарної палати про те, що не підлягав виконанню укладений між адвокатом Особа_2 та клієнткою Особа_3 договір про надання правової допомоги від 14.05.2015 року. Цим дисциплінарна палата грубо порушила визначене статтею 59 Конституції України право особи, клієнтки адвоката Особа_2., на правову допомогу.

Дисциплінарна палата, вийшовши за межі своїх повноважень, втрутилася у правовідносини між адвокатом та клієнтом, чим також порушила вимоги пункту 6 частини 1 статті 19, частини 1 статті 20, статей 27, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», частини 1 статті 6, статей 8, 14, 15, 27 Правил адвокатської етики. Крім того, пункт 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності. Частина 1 статті 43 цього Закону передбачає заборону втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Договір про надання правової допомоги є цивільно-правовою угодою, укладеною внаслідок вільного волевиявлення сторін з особливостями, визначеними статтею 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, обсяг прав адвоката, зазначений у договорі про надання правової допомоги, визначається домовленостями адвоката і клієнта, і цей обсяг не може бути об’єктом дослідження та надання оцінки дисциплінарною палатою, тим паче до дискреційних повноважень дисциплінарних органів не може бути віднесено право встановлювати в якій частині договір між клієнтом та адвокатом підлягає виконанню, а в якій частині не підлягає.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 14.05.2015 року, в ньому містяться повноваження, властиві адвокатам та передбачені нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не заборонені законодавством. Відтак, адвокат Особа_2 мав право надавати Особа_3 правову допомогу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на 19.05.2015 року Особа_3 була зареєстрованим власником спірного будинковолодіння. Відтак, під час вирішення будь-яких спорів щодо цього майна Особа_3 мала право на правову допомогу адвоката. У силу пункту 4 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Особа_2 не міг відмовитися від надання правової допомоги.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області не зважила на ту обставину, що Особа_5, яка називає себе власником спірного будинковолодіння, насправді не була його власником в силу того, що право власності за нею станом на 19.05.2015 року не було зареєстроване згідно положень ч. 2 ст. 331 ЦК України та пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом.

Як вбачається з матеріалів справи та нотаріально посвідченої заяви Особа_2 від 21.07.2015 року (том 2, а.с. 12-13), Таран О.І. особисто вибила вікно в будинку та зазначила, що адвокат Особа_2 не мав до цього жодного відношення. Ця обставина також свідчить про відсутність в діях адвоката порушень Правил адвокатської етики.

Однією з гарантій адвокатської діяльності, передбачених ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є заборона ототожнення адвоката з клієнтом, що в даному випадку незаконно зробили скаржники Особа_5, Особа_4, Особа_1, з доводами яких погодилася дисциплінарна палата.

За таких обставин, висновки дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, викладені в рішенні від 23.07.2015 року, є незаконними.

Скарга Особа_1., який вважає, що рішення дисциплінарної палати є правильним по суті, однак не погоджується із м’якістю покарання, застосованого до адвоката, підлягає залишенню без задоволення, оскільки відсутні докази того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок.

ВКДКА приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області не є вмотивованим, чим порушено вимоги статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Дисциплінарною палатою КДКА Волинської області не було здійснено кваліфікації дій адвоката з посиланням на відповідну норму права. А саме, в оскаржуваному рішенні дисциплінарна палата КДКА здійснила лише посилання на статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики без конкретизації відповідних частин даних статей та без зазначення конкретного дисциплінарного проступку адвоката.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення адвоката Богачука Я.О. до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців прийнято без урахування пояснень адвоката, всупереч фактичним обставинам справи та з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а справа, у зв’язку із відсутністю складу дисциплінарного проступку – закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1- залишити без задоволення.
  2. Скаргу адвоката Особа_2- задовольнити.
  3. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 23.07.2015 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців, – скасувати.
  4. Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська