РІШЕННЯ № ХІ-017/2019
08 листопада 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №163 від 29.08.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №163 від 29.08.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
Адвокат просить вищезазначене рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно Особа_1 за скаргою т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Інформація_1 Особа_2 .
В обгрунтування скарги адвокат Особа_1 зазначає, що при розгляді скарги КДКА м. Києва були допущені процесуальні порушення, зокрема, щодо присутності голови КДКА м. Києва Особа_3 під час розгляду справи, строків розгляду скарги. Вважає, що висновок про використання адвокатом у своїй діяльності двох посвідчень та порушення порядку та правил належного оформлення ордеру на правову допомогу не ґрунтується на законі та рішеннях Ради адвокатів України.
Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржником не порушено.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва ____ від 24.09.2009 року, виданого Київською міською КДКА. Адреса робочого місця – Адреса_1 . Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката здійснено КДКА м. Києва відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дімчогло М.І, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА м. Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Особа_2 на дії адвоката Особа_2.
Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва встановлено, що адвокат Особа_2 направляла ряд адвокатських запитів на адресу Державного підприємства «Інформація_1» в інтересах громадян, яких представляє у судових та правоохоронних органах у справах про визнання незаконними рішень ДП «Інформація_1». При цьому, до адвокатських запитів адвокатом додавалися різні копії посвідчень адвоката. Крім того, ряд адвокатських запитів, на думку т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Особа_2., не відповідають вимогам, встановленим статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер про надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012 року.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва дійшла висновку про те, що в діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому є підстави для порушення дисциплінарної справи. Так, КДКА регіону в оскаржуваному рішення зазначила, що використання адвокатом Особа_1 двох посвідчень адвоката має відповідне з’ясування в частині дотримання адвокатом своїх професійних обов’язків. Також потребують відповідної оцінки дії адвоката Особа_1 при її зверненні до ДП «Інформація_1» із порушенням обов’язкового порядку та правил належного оформлення ордеру на правову допомогу.
У своїй скарзі адвокат Особа_1 посилається на процедурні та процесуальні порушення здійснені під час розгляду справи дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.
Так, скарга т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Особа_2 на дії адвоката Особа_1 надійшла до КДКА м. Києва 05 квітня 2019 року. З урахуванням доручення, яке міститься в матеріалах справи, скарга була передана до дисциплінарної палати 16 квітня 2019 року із порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, з подальшими змінами та доповненнями (далі – Положення).
Крім цього, відповідно до статей 30, 31 Положення, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати КДКА. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
Скаржницю лише 20 червня 2019 року член ДП КДКА м. Києва Особа_4., листом №____, повідомила про надходження скарги ДП «Інформація_1».
ТАКОЖ Скаржниця вказує на незрозумілість підстав зазначення в рішенні голови КДКА м. Києва Особа_3., оскільки останній участі у розгляді справи не приймав, а зайшов до «нарадчої кімнати» під час прийняття рішення дисциплінарною палатою.
Особа_1 вказує, що наприкінці 2018 року посвідчення у вигляді пластикової картки було втрачене, тому в подальшому вона змушена була використовувати посвідчення, видане у 2009 році. Крім того, використання посвідчення єдиного зразка є правом, а не обов’язком адвоката. Зазначає, що використовувались копії посвідчень, а не самі посвідчення.
Щодо неналежного оформлення ордеру, адвокат Особа_1 зазначає, що відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту була надана копія ордеру, в якому зазначені конкретні суди, де надавалася правова допомога. Запитувана інформація була необхідна для належного виконання своїх обов’язків перед клієнтом для захисту його прав в суді.
Скаржниця зазначає, що надає кваліфіковану правову допомогу нинішнім та колишнім співробітникам Інформація_1. Останній, зловживаючи своїм правом на звернення до КДКА, ініціював питання про дисциплінарну відповідальність без достатніх підстав, маючи на меті здійснення тиску на Особа_1 у зв’язку із здійсненням професійної діяльності на підставі договорів про надання правової допомоги клієнтам у справах, де відповідачем є Інформація_1.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скарги та матеріали дисциплінарного провадження, не погоджується з висновками дисциплінарної палати м. Києва про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є:
- порушення вимог несумісності;
- порушення присяги адвоката України;
- порушення правил адвокатської етики;
- розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
- невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
- порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено обов’язок адвоката здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором про надання правової допомоги.
Водночас, у відповідності до ст. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зїздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Всупереч наведеному, Скаржник не надав до КДКА регіону жодних належних та допустимих доказів стосовно наявності в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарного проступку. У первинній скарзі та в рішенні КДКА жодним чином не обґрунтовано, чому використання різних копій посвідчень адвоката та відсутність вказівки в ордері на підприємство, якому адресований адвокатський запит, є неналежним виконанням адвокатом своїх обов’язків. Не обґрунтовано також, у чому саме вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, в чому полягає невиконання своїх обов’язків або в чому полягає неналежність виконання таких обов’язків адвокатом Особа_1.
Зважаючи на це, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №163 від 29.08.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 не може вважатися законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №163 від 29.08.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська