РІШЕННЯ № ХІ-020/2019
08 листопада 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 159 від 01 серпня 2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 від 23.08.2019 року на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 159 від 01.08.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно неї.
Скарга містить вимоги про скасування рішення КДКА м. Києва № 159 від 01.08.2019 року, як незаконного, винесеного безпідставно за заявою Особа_2., який зловживаючи правом на звернення до КДКА регіону, подав скаргу, що не містить відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, з метою здійснення тиску на неї як адвоката у зв’язку з здійсненням нею адвокатської діяльності. Скаржниця просить ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою Особа_2 відносно неї.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тарасову А.М., розглянувши доводи скарги та додатки, перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА м. Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
До кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва звернувся Особа_2 зі скаргою щодо порушення адвокатом Особа_1 Правил адвокатської етики та з вимогою притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.
В скарзі зазначено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № _________, в якій адвокат Особа_1 на підставі довіреності від 21.03.2018 року здійснює представництво позивача Фінансової Компанії «Інформація_1» яка є позивачем з вимогою зняття арешту з квартири __ по вул. Адреса_1 (власник Особа_3), постановленого Оболонським районним судом м. Києва в інтересах Особа_2, Особа_2 та Особа_3 є відповідачами по справі.
В судовому засіданні 18.06.2019 року адвокат Особа_1 фактично надавала правову допомогу Особа_3., надаючи інструкції останньому без договору/ордера, незважаючи на те, що представляє інтереси ФК «Інформація_1» чим тиснула на відповідача в інтересах позивача. Наслідком стала подача Особа_3 заяви про визнання позовних вимог ФК «Інформація_1». Як з’ясувалось в листопаді 2018 року в Оболонському районному суді м. Києва, адвокат Особа_1 є представником Особа_3 у справі про скасування заходів забезпечення позову на підставі довіреності від 11.06.2018 року, ордеру серії КВ №____ від 5.11.2018 року та договору №_ про надання правової допомоги від 15.11.2018 року.
Таким чином, Скаржник зазначає, що адвокат Особа_1 представляє осіб, інтереси яких є діаметрально протилежними стосовно одного й того ж предмету, чим допустила конфлікт інтересів. Скаржник Особа_2 вважає, що адвокат Особа_1 допустила порушення пункту 8 частини 1 статті 1, частини 1 статті 4, частини 1 статті 28, пункту 6 частини 1 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), статті 9, частини 1 статті 20, частини 4 статті 40 Правил адвокатської етики.
16.04.2019 року до КДКА м. Києва надійшли додаткові пояснення до скарги від скаржника Особа_2 та копією ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 18.02.2019 року, якою підтверджується, що адвокат Особа_1 допустила конфлікт інтересів, представляючи інтереси стягувача та боржника.
Відповідно до дорученням голови дисциплінарної палати КДКА м. Києва №187 від 12.03.2019 року перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1 в строк до 16.04.2019 року доручено провести члену ДП КДКА м .Києва Особа_4.
15.07.2019 року член ДП КДКА м. Києва Особа_4 направив повідомлення адвокату Особа_1 з проханням про надання пояснень до 26.07.2019 року.
В поясненнях адвоката Особа_1 від 25.07.2019 року, що надійшли до КДКА м. Києва 26.07.2019 року, зазначено, що вона дійсно на підставі Договору про надання правової допомоги № 2 від 01.01.2018 року здійснювала представництво інтересів ТОВ «ФК «Інформація_1» як позивача в позові про звільнення майна (квартири № Адреса_1) з-під арешту, на яке набуто право власності в результаті позасудового стягнення на предмет іпотеки, яке знаходилось в провадженні Печерського районного суду м. Києва, справа №_______. Скаржник Особа_ 2 (в інтересах котрого накладено арешт) та Особа_ Особа_ 3 (боржник) – відповідачі за позовом. В ході розгляду справи відповідач Особа_3 особисто суду надав заяву про визнання позовних вимог 15.06.2018 року, пояснення на стадії дебатів 15.02.2019 року про задоволення позовних вимог позивача. Особа_3 приймаючи участь в розгляді справи, розуміючи, що його інтереси та інтереси ТОВ «ФК «Інформація_1»» є спільними, 14.11.2018 року звернувся до адвоката Особа_1 та уклав з нею договір № 4 про надання правової допомоги, де в п.2.1. зазначено представництво інтересів в справі за його заявою про скасування заходів забезпечення позову – зняття арешту з квартири № 29 по вул. Адреса_1 в Оболонському районному суді м. Києва. Адвокат Особа_1 виключила конфлікт інтересів між ТОВ «ФК «Інформація_1» та Особа_3 тому, що вимоги обох клієнтів стосувались звільнення одного й того ж майна з під арешту. Крім того, 11.06.2018 року Особа_3 видано довіреність Особа_1 ., як фізичній особі, на представництво його інтересів в судах. Під час представництва інтересів Особа_3. В Оболонському районному суді адвокат Особа_5 – представник Особа_2 ., за відсутності в засіданні Особа_3 ., переконувала суд про наявність конфлікту інтересів. 15.02.2019 року у Особа_3 взято повідомлення про відсутність конфлікту інтересів. Крім того, відсутність конфлікту інтересів доказують: заява Особа_3 від 19.04.2018 року про відсутність заперечень переходу права власності на спірну квартиру на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» до ТОВ «ФК «Інформація_1»; заява Особа_3 від 19.04.2018 року про надання згоди на зняття реєстраційного обліку його сина. Дії Особа_3 свідчать про те, що він сприяє ТОВ «ФК «Інформація_1 у знятті арешту з майна, що було предметом іпотеки так як розумів, що за рахунок цього майна буде погашено його заборгованість, яку сам погасити він не може.
На момент надання пояснень договір про надання правової допомоги з Особа_3 діяв. Адвокат Особа_1 вважає, що подача скарги до КДКА м. Києва є предметом тиску на неї як адвоката у зв’язку з здійсненням нею адвокатської діяльності. На переконання адвоката Особа_1 конфлікт інтересів під час надання правової допомоги обом клієнтам відсутній, порушень вимог Закону та Правил не було. До пояснень додані копії документів на підтвердження доводів адвоката Особа_1.
Відповідно до відомостей ЄРАУ свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № ____ від 27.06.2012 року видано адвокату Особа_1 Київською міською КДКА. Адресою робочого місця адвоката є: Адреса_2.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону скарга розглянута належною КДКА регіону.
31.07.2019 року членом ДП КДКА м. Києва Особа_4 складено довідку за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі Особа_2. щодо неналежної поведінки адвоката Особа_1., – про наявність ознак дисциплінарного проступку та з висновком про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
Відповідно до витягу до протоколу № 35 від 01.08.2019 року засідання ДП КДКА м. Києва, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 159 від 01 серпня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 встановлені ознаки дисциплінарного проступку адвоката, недотриманням вимог статей 21, 9 , 20 Правил при наданні правової допомоги.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановила наступне.
На підставі Договору про надання правової допомоги № 2 від 01.01.2018 року адвокат Особа_1 здійснювала представництво інтересів ТОВ «ФК «Інформація_1» як позивача в позові про звільнення майна (квартири № 29 по вул. Адреса_1) з-під арешту.
З матеріалів дисциплінарного провадження, що надійшли з ДП КДКА м. Києва вбачається, що 11.06.2018 року Особа_3 надав Особа_1 нотаріально посвідчену довіреність строком на один рік з правом представляти його інтереси в усіх судових інстанціях та наданням права знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, фотографувати, підписувати та подавати заяви про ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того, 15.11.2018 року між адвокатом Особа_1 та Особа_3 укладено Договір № 4 про надання правової допомоги з питань арешту з квартири № Адреса_1.
Згода клієнта Особа_3 на представництво його інтересів адвокатом Особа_1 в справах, в яких його інтереси є взаємно суперечливими з іншими клієнтами, або вірогідно можуть стати суперечливими, надана тільки 15.02.2019 року в повідомленні адвоката про відсутність конфлікту інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись правил адвокатської етики.
На момент укладання Договору №4 про надання правової допомоги від 15.112018 року між адвокатом Особа_1 та клієнтом Особа_3 діяла редакція Правил адвокатської етики, затверджених Звітньо-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року.
Згідно частини 1 статті 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Стаття 26 Закону зазначає, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до вимог статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення , якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 159 від 01 серпня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 , – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська