- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

РІШЕННЯ № ІІ-002/2020 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № ІІ-002/2020

01 лютого 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржник просить скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 та ухвалити рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, позбавити його права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

В обгрунтування скарги Особа_1 вказує, що рішення КДКА Полтавської області від 23.09.2019 р. є невмотивованим, КДКА не були враховані в повній мірі обставини вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, його наслідки та інші обставини.

Так, адвокат Особа_2 26.09.2018 р. уклав договір на правничу допомогу з Особа_6.

05.10.2018 р., згідно ухвали Київського районного суду м. Полтави було відкрите провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна. Судом було встановлено, що позов подано з додержанням правил підсудності, направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідачем по справі був брат Скаржника – ОСОБА_3, який на момент подання позовної заяви був паралізованим інвалідом 1б групи, прикутим до ліжка, що підтверджується долученими до скарги довідками.

Ухвалою суду від 30.10.2018 р. підготовче засідання було перенесене на 12.11.2018 р., оскільки відповідач не прибув до суду, бо не отримав судову повістку за місцем свого проживання та реєстрації.

Ухвалою від 12.11.2018 р. суд вирішив закінчити підготовче провадження у цивільні справі та призначити справу до судового розгляду на 21 листопада 2018 року, повідомивши відповідача про час та місце розгляду справи через веб-портал судової влади України.

15.11.2018 р. ОСОБА_3 помер і ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.11.2018 р. провадження по справі було зупинене.

Ухвалою суду від 23.05.2019 р. провадження у справі було поновлене, залучено Особа_1 та Особа_4 як правонаступників – відповідачами у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна.

Представником позивача у вищезазначеній цивільній справі був адвокат Особа_2.

У позовній заяві, складеній адвокатом та підписаній позивачем ОСОБА_6 було зазначено: «27.08.2018 р. в нашій сім’ї сталося горе, у ОСОБА_3 стався другий інсульт…відібрало мову, паралізувало праву частину тіла. На превеликий жаль, 14.09.2018 р. з лікарні ОСОБА_3 забрали його родичі до себе, без моєї згоди на це. Мої намагання забрати ОСОБА_3 до себе нічим не закінчилися».

Тобто, фактично ОСОБА_3 проживав з Особа_1 за адресою : АДРЕСА_1, про що позивачу та його адвокату було відомо. Однак, в позовній заяві було вказано лише адресу реєстрації відповідача, щоб мати змогу протиправно та цинічно розглянути справу без особи, яка була паралізована.

На момент розгляду вищевказаної цивільної справи у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа за заявою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної ради у м. Полтаві про визнання особи – ОСОБА_3 – недієздатною та призначення опікунів, де зацікавленими особами були Особа_1 та ОСОБА_6. Представником ОСОБА_6 у цьому провадженні теж був адвокат Особа_2.

Тобто, адвокат Особа_2 знав про те, що в Октябрському районному суді м. Полтави вирішується питання щодо визнання ОСОБА_3 недієздатним та призначення йому опікуна, що останній прикутий до ліжка, здійснює представництво у справі в Київському районному суді м. Полтави, в якій ОСОБА_3, фактично недієздатний, є відповідачем. При цьому, адреса ОСОБА_3 була навмисне сфальшована у позовній заяві, складеній адвокатом Особа_2.

Адвокату Особа_2 було відоме місце проживання ОСОБА_3, а також його стан здоров’я, однак, він склав позовну заяву до Київського районного суду м. Полтави, зазначивши там лише адресу, за якою відповідач був зареєстрований. Не повідомив суд про причини неявки відповідача на засідання, маючи на меті «оперативно» заслухати справу в Київському районному суді м. Полтави та злочинним шляхом позбавити ОСОБА_3 особистої власності.

Крім того, адвокат Особа_2 привів ОСОБА_6 до нотаріуса ОСОБА_7 для відкриття спадкової справи. Приватний нотаріус є дружиною адвоката.

08.08.2019 р. адвокат Особа_2 в присутності працівників поліції погрожував Особа_1 фізичною розправою та викинув його особисті речі з приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_7, коли Скаржник прийшов за заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на зброю після смерті ОСОБА_3 .

Викладені вище факти грубого порушення адвокатом Особа_2 присяги та Правил адвокатської етики не були враховані при винесенні оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Дуліч Т.В., розглянувши доводи скарги та перевіривши їх матеріалами справи, яка надійшла з КДКА Полтавської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, а його робоче місце знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, скаргу розглянуто належною КДКА Полтавської області, у відповідності до вимог, передбачених ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не порушено.

Рішенням КДКА Полтавської області від 23.09.2019 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, оскільки палата прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У своїх поясненнях адвокат Особа_2 зазначив, що 26.09.2018 р. до нього звернулась за правовою допомогою ОСОБА_6.

Ознайомившись з документами, які надала ОСОБА_6 , з обставинами, які мали місце в її житті, адвокат уклав з ОСОБА_6 Договір про надання правничої допомоги.

Згодом ним була підготовлена позовна заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, яка була підписана позивачкою та 04.10.2018 р. подана до Київського районного суду м. Полтави.

05.10.2018 р. Київським районним судом м. Полтави було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджувалось записом в паспорті ОСОБА_3 .

Згідно ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції, що і здійснював Київський районний суд м. Полтави.

Крім того, ухвалою суду від 30.10.2018 р. відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи через веб-портал судової влади України.

Про стан здоров’я ОСОБА_3, а саме, що він з 12.11.2018 р. знаходився в реанімаційному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної Ради» ні адвокату, ні позивачці не було відомо, оскільки Особа_1 з 14.09.2018 р. не допускав ОСОБА_6 до ОСОБА_3, не повідомляв її про стан здоров’я та місце його перебування. І лише 15.11.2018 р. Скаржник зателефонував до ОСОБА_6 і повідомив про смерть ОСОБА_3.

В судовому засіданні 21.11.2018 р. адвокатом було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі і ухвалою Київського районного суду м. Полтави провадження було зупинене до встановлення правонаступників.

ОСОБА_6, вважаючи себе правонаступницею, самостійно звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини.

08.08.2019 р. біля 17 год. Особа_2 заїхав за дружиною до нотаріальної контори по вул. Соборності, 41 у м. Полтаві, де побачив Особа_1. Той поводив себе зухвало по відношенню до працівників нотаріальної контори, погрожував розправою у разі невидачі йому свідоцтва про право на спадщину. Зрештою, працівники поліції, які прибули на місце інциденту, вивели Особа_1 з приміщення нотаріальної контори.

Подання скарги Особа_1 адвокат розцінює як спробу тиску на нього за наполегливість та принципову позицію у відстоюванні інтересів клієнта – Особа_6 (Полтавським апеляційним судом було скасоване рішення Октябрського районого суду м. Полтави про встановлення факту родинних відносин між Особа_1 та Особа_3 ).

З приводу участі у справі за заявою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної ради у м. Полтаві про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна ОСОБА_3, яка була в провадженні Октябрського районного суду м. Полтави, то ні адвокат, ні його довіритель не брали участі у судових засіданнях, бо перше засідання було призначене на 06.12.2018 р., а ОСОБА_3 15.11.2018 р. помер.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

У відповідності із ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката зокрема є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Статтею 43 Правил адвокатської етики визначено, що, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатись своєю незалежністю у захисті і представництві прав та інтересів клієнта.

Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката, звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

На засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Особа_1 надав свої пояснення та надав копії документів, які були долучені до його скарги, та які, відповідно, не були предметом розгляду на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області 23.09.2019 року і можуть мати значення для повного та всестороннього розгляду скарги, винесення вмотивованого та обґрунтованого рішення, у звꞌязку з чим повинні бути досліджені КДКА Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Матеріали справи направити на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська