РІШЕННЯ № ІI-004/2021
20 лютого 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу представника скаржника Особа_1 – адвоката Особа_2 на рішення ДП КДКА Харківської області від 25.08.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 26 травня 2020 року на адресу КДКА Харківської області надійшла скарга Особа_1 щодо неналежної поведінки адвоката Особа_3, з вимогою про порушення дисциплінарної справи та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням права заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру адвокатів України.
- 25 серпня 2020 року за результатами розгляду скарги Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3, у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- Копію рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 25 серпня 2020 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 було направлено Особа_1 28 серпня 2020 року.
- Даний лист отриманий 23.09.2020 року членом сім’ї Особа_1 – матір’ю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 06 листопада 2020 року, адвокат Особа_2, в інтересах Особа_1, звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення. Скарга надійшла до ВКДКА 10 листопада 2020 року.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Харківської області матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
- 07 грудня 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
- 14 грудня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У скарзі значиться, що КДКА зробило висновки, що не відповідають обставинам справи та безпідставно відмовила у порушенні дисциплінарної справи.
- Рішення від 25 серпня 2020 року є необґрунтованим та безпідставним, таким що прийняте без проведення належної перевірки всіх обставин, зазначених у скарзі заявника.
- Скаржник вважає, що скарга розглядалась поверхнево та формально. Зазначає, що КДКА Харківської області не здійснила проведення перевірки відомостей, зазначених у скарзі, що призвело до винесення неправомірного рішення.
- Адвокат Особа_2 в інтересах Особа_1 просить скасувати рішення КДКА Харківської області від 25 серпня 2020 року та ухвалити нове, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3, матеріали дисциплінарної справи направити до КДКА Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Дотримання строку подання скарги на рішення КДКА
- Скарга представника скаржника Особа_1 – адвоката Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 25.08.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 була направлена до ВКДКА 06.11.2020 року.
- Тобто, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 25.08.2020 року.
- В обгрунтування клопотання зазначено, що Особа_1 не повідомлялася про результати розгляду її скарги та не отримувала оскаржуваного рішення.
- Зазначено, що 18.08.2020 року на адресу КДКА Харківської області був направлений лист від адвоката Особа_2, представника Особа_1, про те, що усі рішення, запити, повідомлення тощо по скарзі на адвоката необхідно направляти на адресу адвоката Особа_2. При цьому, опис вкладення даного поштового відправлення відсутній.
- В матеріалах перевірки, які надійшли до ВКДКА з КДКА Харківської області, така заява від імені Особа_1 відсутня.
- Зазначено, що копію рішення отримано лише 09.10.2020 у відповідь на адвокатський запит представника щодо стану розгляду скарги.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
- Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Оскаржуване рішення прийнято 25.08.2020, отже, останнім днем на оскарження рішення, відповідно до приписів ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є 24.09.2020.
- З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було отримано членом сімꞌї Скаржниці 23 вересня 2020 року, а отже, у неї було 2 дні для подачі скарги у строк, передбачений діючим законодавством. Однак, цього нею зроблено не було.
- Посилання Скаржника, в особі адвоката Особа_2, щодо того, що 18.08.2020 року на адресу КДКА Харківської області був направлений лист від адвоката Особа_2, представника Особа_1, про те, що усі рішення, запити, повідомлення тощо по скарзі на адвоката Особа_3 необхідно направляти на адресу адвоката Особа_2, не підтверджується належними доказами. Опису вкладення поштового відправлення не надано. В матеріалах перевірки відсутні докази отримання зазначеного листа КДКА Харківської області.
- Жодних поважних причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА Особа_1 та її адвокатом не зазначено.
- При цьому, ВКДКА не може вважати поважними причинами пропуску строку на оскарження рішення отримання копії рішення її представником (адвокатом), відштовхуючись від дати такого отримання, у зв’язку з чим буде порушено вимоги статті 39 Закону.
- ВКДКА також звертає увагу, що представник Особа_1 є адвокатом, тобто спеціальним суб’єктом, який надає професійну правничу допомогу, та повинен бути обізнаний з нормами діючого законодавства, зокрема і з вимогами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Отже, підстави для поновлення строку на оскарження, зазначені в клопотанні представника Скаржниці, не є поважними причинами для поновлення ВКДКА такого строку.
- Скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами. Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Жодної поважної причини пропуску строку Скаржницею у скарзі не наведено.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника скаржника Особа_1 – адвоката Особа_2, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 25.08.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська