- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

Рішення № ІІ-010/2021 у справі за скаргою адвоката на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 299/2020 від 24.12.2020 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № ІI-010/2021

20 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 299/2020 від 24.12.2020 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 12.10.2020 на адресу КДКА Київської області надійшла скарга судді Печерського районного суду міста Києва Особа_2 (далі – Скаржниця) щодо неналежної поведінки адвоката Особа_1 (далі – Адвокат) та порушення ним Правил адвокатської етики. Також у зазначеній скарзі порушувалося питання притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів Особа_3 та Особа_4.
  2. 02.11.2020 Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області доручено члену дисциплінарної палати Особа_5 проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
  3. 24.12.2020 за результатами розгляду скарги судді Печерського районного суду міста Києва Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 299/2020, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Інформація_2 КДКА Київської області).
  4. 06.01.2021 адвокат Особа_1, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою.
  5. Строк на оскарження рішення Адвокатом не пропущений.
  6. 13.01.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
  7. 26.01.2021 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
  8. 27.01.2021 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У своїй скарзі до КДКА Київської області Скаржниця зазначає, що є слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні № Інформація_3 з розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Особа_7 про застосування відносно Особа_8 (який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України) запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
  2. Зазначає, що Адвокат був захисником підозрюваного Особа_8 та разом з іншими захисниками, зокрема – адвокатом Особа_3, здійснював захист підозрюваного у вказаному провадженні.
  3. У в судових засіданнях по зазначеній справі, що відбувалися 17.08.2020, 19.08.2020, 20.08.2020, 21.08.2020, 26.08.2020, 27.08.2020, 28.08.2020, Адвокат вчиняв дії, спрямовані на затягування розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу – запізнювався та не з’являвся у призначений час без повідомлення суду причин, у зв’язку із чим підозрюваному призначався адвокат з центру надання безоплатної правової допомоги.
  4. Також у вказаних засіданнях Адвокат проявляв неповагу до Скаржниці, як слідчого судді, застосовуючи образливі вислови, вів себе нестримано, некоректно, на зауваження суду реагував в поза процесуальний спосіб, висловлювався грубо на адресу суду, порушував процесуальний порядок в судовому засіданні, зневажливо ставився до суду та інших учасників процесу, ігнорував розпорядження суду щодо припинення порушення порядку в судовому засіданні. Вказані факти відображені в журналі судового засідання та аудіо-відеозаписах судового процесу, що були надані Скаржницею.
  5. Скаржниця просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  6. 14. Адвокат вважає рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про порушення відносно нього дисциплінарної справи таким, що підлягає скасуванню, з огляду на його протиправність, необґрунтованість.
  7. Вказує, що скарга слідчого судді відносно нього, як адвоката, не породжує будь-яких юридичних наслідків і не повинна була взагалі розглядатися КДКА Київської області, оскільки: вказаний суд не є створеним у законний спосіб; Скаржниця незаконно видає себе за слідчого суддю; клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно клієнта адвоката також сфальшоване.
  8. Зазначає, що не засвідчені належним чином копії журналу судових засідань та аудіо-, відео- диски з записами ходу проведення засідань за участю Адвоката, надані Скаржницею у підтвердження доводів скарги, є неналежними та недопустимими доказами.
  9. Письмові пояснення адвоката до КДКА та у скарзі до ВКДКА зводяться до визнання дій та рішень слідчого судді відносно його підзахисного незаконними.
  10. Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2020 за № 299/2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно нього, як адвоката.

Встановлені фактичні обставини

  1. Скарга розглянута належною КДКА, відповідно до вимог чинного законодавства.
  2. Скаржник, Особа_2, Указом Президента України № Інформація_4 призначена на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України № Інформація_5 обрана на посаду судді вказаного суду безстроково.
  3. 17.08.2020 автоматизованою системою документообігу суду Скаржницю було призначено слідчим суддею у кримінальному провадженні № Інформація_3 по розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Особа_7 про застосування відносно Особа_8, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
  4. Захист підозрюваного Особа_8 в судовому засіданні здійснювали адвокати Особа_1, на підставі ордеру серії Інформація_6 від 17.08.2020, та адвокат Особа_3 на підставі ордеру серія Інформація_7 від 17.08.2020.
  5. З копій журналів судових засідань, що містяться в матеріалах справи, та інформації, що міститься на електронних носіях, вбачається, що засідання по кримінальному провадженню № Інформація_3 в Печерському районному суді міста Києва відбувалися 17.08.2020, 19.08.2020, 20.08.2020, 21.08.2020, 26.08.2020, 27.08.2020, 28.08.2020.
  6. Доводи скарги щодо нестриманої, некоректної поведінки Адвоката у зазначених судових засіданнях, його грубих висловлювань на адресу суду, порушення ним процесуального порядку в засіданнях – повністю підтверджуються інформацією, що міститься в копіях наданих Скаржницею документів, журналів судових засідань та на семи електронних цифрових носіях (відеодисках).
  7. Суть письмових пояснень адвоката полягає у звинуваченнях слідчого судді у винесенні незаконних рішень відносно його клієнта та не спростовує обставин, викладених у скарзі.
  8. Доказів на підтвердження поважності причин відсутності Адвоката або запізнення у вказані судові засідання та слідчого судді про причини такої неявки або запізнення адвокатом не надано.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Оскаржуваним рішенням ДП КДКА Київської області порушила дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1, вбачаючи в його діях ознаки дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання своїх професійних обов’язків та порушення положень ст.ст. 7, 11, 12, 12-1, ст.ст.42-45 Правил адвокатської етики, та вбачаючи наявність підстав для порушення дисциплінарної справи.
  2. КДКА Київської області дійшла висновку про те, що вказані дії та поведінка адвоката містять склад дисциплінарного проступку, що в свою чергу, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (пункти 3, 5 частини 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), які можливо перевірити виключно в рамках порушення дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  2. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  3. Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  4. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  5. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  6. Відповідно до абз. 5 ч. 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
  7. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  8. Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  9. Відповідно до приписів абзаців 1, 3 статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним зʼїздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15.02.2019 (далі – ПАЕ), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  10. Згідно з абзацами 1-2 статті 11 ПАЕ, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  11. Абзацами 1, 3 статті 12 ПАЕ встановлено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
  1. Відповідно до абзацу 1 статті 12-1 ПАЕ, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
  2. Розділом IV ПАЕ врегульовано відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження.
  3. Відповідно до статті 42 ПАЕ, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  4. Відповідно до абзаців 1, 3 статті 44 ПАЕ, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
  5. Статтею 45 ПАЕ встановлено, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню КДКА регіону, ВКДКА погоджується з висновком КДКА Київської області щодо наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, визначених ст.ст. 7, 11, 12, 12-1, та ст.ст. 42-45 Правил адвокатської етики.
  2. ВКДКА вважає безпідставним посилання Адвоката, в обґрунтування протиправності прийнятого рішення КДКА регіону, на те, що скарга, подана відносно нього Скаржницею, не породжує будь-яких юридичних наслідків і тому протиправно прийнята до розгляду ДП КДКА Київської області.
  3. Також ВКДКА звертає увагу на те, що незгода Адвоката з процесуальними діями судді, а також з тим, що суддя є неналежним суддею, не є предметом розгляду КДКА регіону та ВКДКА, а тому, такі доводи в обґрунтування протиправності прийнятого рішення, є неналежними.
  4. Також безпідставними є посилання Адвоката у скарзі, поданій до ВКДКА, на необхідність засвідчення Скаржницею кожної копії документів, доданих до скарги (зокрема, журналів судового засідання), відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», затверджених наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, з огляду на наступне.
  5. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII, національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обовʼязковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
  6. Стандарт в розумінні статті 1 Закону України «Про стандартизацію» є нормативним документом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері, проте він не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, а отже і джерелом права, яке застосовується судом.
  7. Органи адвокатського самоврядування під час виконання покладених на них функцій щодо дисциплінарних проваджень та розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність регіональних КДКА застосовують інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
  8. Нормативно-правовими актами, які регулюють відносини щодо порядку прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвокатів (Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням від 30.08.2014 №120) не встановлено обов’язкової вимоги щодо засвідчення копії кожного документа або кожної сторінки документа з метою підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу.
  9. Твердження Особа_1 про те, що додані Скаржницею документи не є допустимими доказами, є також необґрунтованим, оскільки вимоги діючого законодавства в рамках дисциплінарного провадження, не містять вимог щодо допустимості чи не допустимості доказів. Таким чином, КДКА регіону в рамках своїх дискреційних повноважень, має право самостійно давати оцінку певним документам та фактам.
  10. Також ВКДКА звертає увагу на те, що оцінка доказів не здійснюється на другій стадії дисциплінарного провадження, а саме прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи. Оцінка доказів здійснюється на третій стадії дисциплінарного провадження, – розгляду справи по суті. У зв’язку із зазначеним, доводи Особа_1 є такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.
  11. Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 18 грудня 2018 року по справі № 761/5894/17 визначив, що у випадку подання доказів прошитими та пронумерованими, вони вважаються належним чином засвідченими, якщо всі необхідні реквізити, передбачені вищезгаданим Національним стандартом України, наявні лише на звороті останнього аркуша.
  12. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/4916/19, адміністративне провадження №К/9901/8517/20 від 14.04.2020.
  13. Разом з цим, ВКДКА звертає увагу на те, що Скаржницею на підтвердження обставин, якими обґрунтовується скарга, були надані докази у прошитому, пронумерованому вигляді, з усіма необхідними реквізитами на звороті останнього аркуша, що передбачені вищезгаданим Національним стандартом України: засвідченням «Згідно з оригіналом», вказівкою кількості аркушів та зазначенням посад, прізвищ судді та секретаря та печаткою суду.
  14. Що стосується письмових пояснень Адвоката та доводів, викладених у скарзі до ВКДКА, то вони зводяться до визнання дій та рішень слідчого судді відносно його підзахисного незаконними та не спростовують обставин, викладених у скарзі Скаржниці. ВКДКА в цій частині повністю погоджується з висновками регіональної КДКА щодо відсутності пояснень зі сторони Адвоката з приводу поважності причин його запізнень або неявки у судові засідання.
  15. Разом з цим, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню регіональної КДКА, ВКДКА звертає увагу на те, що КДКА Київської області в мотивувальній частині рішення помилково зазначила, що «поведінка адвоката містить склад дисциплінарного проступку, що в свою чергу, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (пункти 3, 5 частини 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  16. ВКДКА звертає увагу на те, що оскільки на стадії порушення дисциплінарної справи, згідно з ч. 2 ст. 36 та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», встановлюються лише ознаки дисциплінарного проступку, та на даній стадії не здійснюється дослідження доказів, встановлення вини і не приймається остаточне рішення в дисциплінарній справі.
  17. Надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, на предмет їх врахування чи спростування, об’єктивно оцінюючи висновки КДКА Київської області та доводи, аргументи, твердження учасників дисциплінарного провадження, обставини справи, ВКДКА зазначає, що КДКА Київської області вірно встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, які підлягають перевірці на інших стадіях дисциплінарного провадження.
  18. З огляду на викладене вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 299/2020 від 24.12.2020 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            К.В. Котелевська