- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

РІШЕННЯ № ІІІ-022/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 листопада 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № ІІІ-022/2019

29 березня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської , Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 листопада 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23.11.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.

Особа_1 з рішенням дисциплінарної палати не згодна, вважає, що воно було прийнято передчасно, без проведення належної перевірки всіх обставин, які мають суттєве значення для надання відповідей на поставлені в скарзі запитання.

Скаржниця вказує, що оскаржуване рішення є упередженим та необґрунтованим. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23.11.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, та направити скаргу на новий розгляд.

Розглянувши доводи скарги, матеріали, що надійшли з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, заслухавши доповідача, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованого 20.03.2019 року, адвокат Особа_2 діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.

Адреса робочого місця адвоката – Адреса_1.

Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарна палата КДКА Вінницької області прийняла 23.11.2018 року.

Строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не порушений.

Матеріалами перевірки встановлено, що 18.10.2018 року на адресу КДКА Вінницької області із ВКДКА надійшла скарга Особа_1 на дії адвоката Особа_2.

Скаржниця зазначає, що 11.10.2018 року Апеляційним судом Вінницької області було задоволено апеляційну скаргу адвоката Особа_2, подану в інтересах Особа_3, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у цивільній справі №152/34/17 за позовом Особа_3 до Особа_1 про виселення.

Вказує про те, що на підтвердження своїх повноважень адвокат Особа_2 долучив до апеляційної скарги ордер на надання правової допомоги серії Інформація_2.

Скаржниця вважає, що ордер адвоката відповідає зразку Типової форми ордеру, яка використовувалась до 01.04.2013 року та ставить під сумнів надання ордеру та подачу апеляційної скарги саме адвокатом Особа_2, оскільки останній не мав можливості укласти договір з Особа_3, через відсутність Особа_3 на території України, про що зазначено в апеляційній скарзі. Також Скаржник стверджує, що ордер втратив чинність. Вважає, що адвокатом були порушені її законні права. У скарзі вимагала перевірити факти та обставини, які мають відношення до безпосередньої роботи адвоката, а також обґрунтованість судового рішення суду апеляційної інстанції.

Адвокат Особа_2 не надав письмових пояснень на вищевказану скаргу, незважаючи на те, що копія скарги з додатками була направлена на адресу робочого місця адвоката.

За результатом розгляду скарги Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Вінницької області дійшла до висновку про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає такі висновки КДКА Вінницької області обґрунтованими та законними, оскільки в діях адвоката Особа_2 не вбачається доведених ознак дисциплінарного проступку.

Твердження щодо того, що КДКА регіону не проводила належної перевірки всіх необхідних обставин та фактично перевіряла порядок подачі адвокатом Особа_2 апеляційної скарги не підтверджується наявними матеріалами справи.

Так, 04.07.2018 року адвокатом Особа_2 через Жмеринський міськрайонний суд 04.07.2018 року була подана до Апеляційного суду Вінницької області апеляційна скарга на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 25.05.2018 року справі №152/34/17. Апеляційна скарга підписана адвокатом особисто, з додаванням усіх необхідних документів, оплачена судовим збором та прийнята до розгляду апеляційним судом.

Будь-які зауваження щодо форми ордеру, наданого адвокатом Особа_2, або його невизнання, з боку Апеляційного суду Вінницької області відсутні.

Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об’єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до п. 6. Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер встановленої форми є обов’язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

До Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, вносилися зміни і доповнення рішеннями Ради адвокатів № 79 від 16.02.2013 року, № 187 від 27.07.2013 року, № 151 від 27.05.2017 року.

Як вбачається з приписів Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, не встановлено обмежень чи заборон на використання ордерів, форма яких визначалась Положенням, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року № 36.

У даному випадку ордер адвоката відповідає вимогам та формі, встановленими Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.

Також доповідачем було здійснено додаткове усне опитування голови Ради адвокатів регіону, щодо досліджуваного в рамках даної справи ордеру.

Внаслідок вищевказаного опитування була отримана інформація про те, що в минулі періоди дійсно видавались ордери на надання правової допомоги саме такої форми та кольору.

Тобто, раніше радою адвокатів регіону здійснювались замовлення ордерів визначеної форми та білого кольору, а згодом почали здійснюватись замовлення типових ордерів зеленого кольору, які видаються більшістю рад адвокатів регіонів.

Проте, в обох випадках ордери відповідали вимогам та формі встановленим Положенням, замовлялись та видавались радою адвокатів регіону, отже їх використання адвокатами є цілком законним.

Тому звернення Скаржниці зі скаргою після прийняття судом остаточного рішення не на користь Скаржниці розцінюється як зловживання правом на звернення до КДКА, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і зазначене право використовується як засіб тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Враховуючи все вищевикладене, жодних порушень адвокатом Особа_2ом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та інших нормативних документів, які регулюють діяльність адвоката, і є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, – не встановлено.

Стаття 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, передбачає, що в своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Зі ст. 70 Правил адвокатської етики вбачається, що щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається з ч. 1 та ч. 2 ст. 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.

Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Проте, Скаржник не надав жодних доказів порушень Особа_2 законодавства, яке регулює адвокатську діяльність.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Ні матеріали перевірки, ні скарга до ВКДКА не містять доводів, доказів, які б спростовували висновки КДКА регіону про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, ВКДКА приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 листопада 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – є законним і обґрунтованим, ухваленим на підставі належним чином проведеної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 листопада 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   С.В. Вилков

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   К.В. Котелевська