РІШЕННЯ № IV-002/2019
24 квітня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 15.11.2018 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 15.11.2018 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, з уточненнями та доповненнями.
Скаржник вважає, що своїми діями адвокат Особа_2 порушив ст.ст. 7, 19, 23, 25, 42 Правил адвокатської етики.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Лучковського В.В., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, розглянувши доводи скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
До дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області надійшла заява Особа_1 щодо неправомірності дій адвоката Особа_2. Заявник вказував, що адвокат Особа_2 порушив Правила адвокатської етики, просив застосувати до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 18.05.2018 року було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за заявою Особа_1.
Заявник не погодився з рішенням, подав скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій, крім іншого, вказав додаткові обставини щодо порушення адвокатом Особа_2 Правил адвокатської етики.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.09.2018 року скасовано рішення КДКА Донецької області від 18.05.2018 року, порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2. Справу повернуто до регіональної КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи.
15.11.2018 року Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області адвоката Особа_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Скаржник не погодився з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 15.11.2018 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності з тих підстав, що адвокат порушив Правила адвокатської етики.
Скарга розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за адресую робочого місця адвоката.
Виходячи з вимог Скаржника та матеріалів даної дисциплінарної справи, ВКДКА зазначає наступне.
27.09.2017 року в м. Слов’янську, вул. Добровольська, 2, у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області працівниками НАБУ та УЗЕ в Донецькій області було здійснено затримання Скаржника за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
28.09.2017 року Особа_1 у м. Києві в приміщенні НАБУ було повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у виді застави разом з копіями матеріалів, якими обґрунтовується зазначена подія.
Із вказаних документів слідує, що однією з головних дійових осіб операції з затримання Особа_1 був адвокат Особа_2.
Зокрема, 12.09.2017 року адвокатом Особа_2 була подана до НАБУ письмова заява, з якої слідує, що він просить притягнути до кримінальної відповідальності заступника голови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Особа_1, який 12.09.2017 року близько 08:45 год. у приміщені Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, за адресою Адреса_1 , висловив йому вимогу про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у сумі ___ грн. його клієнтом Особа_3 за закриття провадження по адміністративній справі за фактом скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказана заява зареєстрована в НАБУ 12.09.2017 року, а адвокат Особа_2 був в подальшому неодноразово допитаний в якості свідка та приймав добровільну участь у спецоперації правоохоронних органів.
В подальшому, 26.09.2017 року адвокату Особа_2 співробітниками НАБУ були вручені грошові кошти в сумі ____ грн., і як вбачається з показань Особа_2 від 27.09.2017 року, адвокат Особа_2 передав вказані кошти Особа_2 у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області близько 09 години.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
Громадянин Особа_3 надав дисциплінарній палаті КДКА регіону письмове пояснення, в якому вказав, що звернувся до адвоката Особа_2, розповів йому про вимогу передачі грошової суми для вирішення питання в зв’язку з притягненням до адміністративної відповідальності; вказав, що він уклав з адвокатом Особа_2 договір на представництво інтересів в суді, написав заяву та дав згоду на участь адвоката у всіх діях, які пов’язані з вирішенням його питання, у тому числі на розголошення конфіденційної інформації. Крім того, в письмовому поясненні Особа_3 вказав, що не має жодної претензії до адвоката Особа_2.
Адвокатом Особа_2 надана дисциплінарній палаті засвідчена ним копія заяви Особа_3 від 12.09.2017 року, в якій останній зазначив: «…звільняю адвоката Особа_2 , який представляє мої інтереси від обов’язку зберігати адвокатську таємницю, щодо обставин надання мені правової допомоги, а також надаю свою згоду, як клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю…».
Проте, з тверджень адвоката Особа_2 слідує, що копія наданої заяви Особа_3 знята ним з матеріалів кримінальної справи і, відповідно, є підтвердженням можливості розкриття ним адвокатської таємниці.
При цьому матеріали дисциплінарної справи не містять жодного доказу того, що Особа_3 уповноважував адвоката Особа_2 на участь в конфіденційному спілкуванні з правоохоронними органами, зверненні до них та передачі грошей Особа_1 в його інтересах (таких повноважень не передбачено в укладеному договорі-дорученні від 11.09.2017 року, в поданій адвокатом Особа_2 заяві до НАБУ від 12.09.2017 року він зазначив, що діє від імені та в інтересах Особа_3).
Сам Особа_3 в разі порушення його прав мав можливість звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів, але з такою заявою він не звернувся.
Також з матеріалів дисциплінарної справи вбачається участь адвоката Особа_2 в спецоперації, а саме:
– ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 18.09.2017 року, якою встановлено факт співробітництва Особа_2 з 12.09.2017 року з оперативними підрозділами на конфіденційній основі;
– протоколи допитів Особа_2. в якості свідка від 12, 19, 27 вересня 2017 року, де він підтверджує неодноразові спілкування за його ініціативи із суддею;
– протокол огляду та вручення грошових коштів від 26.09.2017 року, під час якого Особа_2 оперативними працівниками були вручені раніше ідентифіковані грошові кошти;
– деталізація телефонних дзвінків телефону Скаржника, відповідно до якої з 12 по 27 вересня 2017 року адвокат Особа_2 телефонував Скаржнику не менше п’яти разів.
Зі скарги вбачається, що під час засідання дисциплінарної палати КДКА Донецької області 15.11.2018 року адвокат Особа_2 пояснив, що відразу після спілкування з Особа_3 без ознайомлення з матеріалами справи він вирішив, що буде затягувати розгляд справи до закінчення строку притягнення Особа_3 до відповідальності і не мав наміру приймати участь в судових засіданнях, допитувати свідків, досліджувати письмові та інші докази по справі, а притягнення судді до кримінальної відповідальності призведе до того, що справу буде передано іншому судді, що сприятиме спливу строку притягнення Особа_3. до відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, визначено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до ст. 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
При виконанні доручення Особа_3. Адвокат діяв протиправними засобами та методами для досягнення результату, що виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката. В діях адвоката Особа_2 вбачається порушення вимог статей 19, 25 Правил адвокатської етики. Матеріалами дисциплінарної справи підтверджено дії адвоката, пов’язані з впливом на суддю щодо схиляння до отримання неправомірної вигоди та прикриття співпраці з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту. Такі дії адвоката підривають авторитет адвокатури України, порушують Присягу адвоката України та Правила адвокатської етики.
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики, згідно якої у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних юридичних осіб, дотримуватись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Частина 1 ст. 12 Правил адвокатської етики встановлює, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Згідно з ч. 3, ч. 5 ст. 12 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дії, спрямовані на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, а при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.
Стаття 49 Правил адвокатської етики визначає, що у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил адвокатської етики у частині, застосованій до цих відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката, порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
Проте, відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, можна зробити висновок, що виходячи з матеріалів даної справи, знайшло своє підтвердження порушення адвокатом Особа_2 вимог вказаних положень законодавства. Однак, у зв’язку із тим, що на момент розгляду дисциплінарної справи по суті і ухвалення оскаржуваного рішення ДП КДКА регіону, так і на момент розгляду даної скарги ВКДКА, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлений ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» сплинув.
11.09.2017 року було укладено договір-доручення про надання правової допомоги між адвокатом Особа_2 та Особа_3 (провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в Слов’янському міськрайонному суді). Слухання справи відкладалося 6 разів за клопотаннями захисника Особа_2. Адвокат Особа_2 пояснив дисциплінарній палаті КДКА Донецької області, що одразу узгодив з клієнтом позицію на закриття справи за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, та затягуючи процес, вирішив не викликати свідків, не оспорювати інші матеріали справи.
ВКДКА погоджується з доводами дисциплінарної палати КДКА регіону та вважає, що адвокат Особа_2 діяв всупереч норм Правил адвокатської етики, які зобов’язують адвоката не вчиняти дії на затягування судового розгляду справи.
Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
В частині 2 ст. 44 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
З часу укладання договору про надання правової допомоги від 11.09.2017 року і до 05.12.2017 року адвокат не взяв участі в жодному судовому засіданні, особа, що притягувалась до відповідальності, також не з’являлася до суду.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, ВКДКА погоджується з висновками КДКА регіону про те, що дії адвоката Особа_2 порушують вимоги статей 42, 44 Правил адвокатської етики. При цьому, ВКДКА враховує вимоги ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Щодо інших порушень, викладених в скарзі, слід зазначити наступне.
Неповідомлення адвокатом Особа_2 Ради адвокатів Донецької області про додаткову робочу адресу не містить ознак дисциплінарного проступку, оскільки наявність додаткової адреси робочого місця не свідчить про зміну адреси основного робочого місця. Внесення даних про додаткову робочу адресу є правом адвоката.
Стосовно твердження Скаржника щодо несплати щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування слід зазначити, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було отримано відповіді на запити щодо сплати адвокатом Особа_2 (свідоцтво № Інформація_1) внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, що надійшли на рахунки Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Донецької області.
Із відповіді Національної асоціації адвокатів України (вх. №___ від 23.04.2019 року), що надійшла на адресу ВКДКА, вбачається те, що адвокатом Особа_2 було несвоєчасно сплачено внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, що надійшли на рахунок Національної асоціації адвокатів України за 2012, 2013, 2014, 2019 роки, не сплачено відповідний внесок за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Із відповіді Ради адвокатів Донецької області (вх. №_______ від 23.04.2019 року), що надійшла на адресу ВКДКА, вбачається те, що адвокатом Особа_2 було несвоєчасно сплачено внесок на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2012, 2013, 2014, 2019 роки, а за 2015, 2016, 2017, 2018 роки відповідний внесок не було сплачено.
Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 72 (далі – Положення), встановлено, що адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року двома платежами згідно наступного розподілу: шляхом перерахування 70% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону; шляхом перерахування 30% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів України.
Згідно підпункту 2.11. Положення, щорічний внесок вважається сплаченим з моменту надходження коштів на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування, відповідно до пункту 2.2. цього Положення. Обов’язок по сплаті щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не вважається виконаним адвокатом, якщо його внесено не в повному розмірі (крім випадків розстрочення) чи на рахунок лише одного із двох органів адвокатського самоврядування: ради адвокатів регіону чи Національної асоціації адвокатів України
Згідно з підпунктом 2.1. Положення, сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, відповідно до рішень з’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, актів НААУ є професійним обов’язком кожного адвоката.
Адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року (підпункт 2.5. Положення). Порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком (підпункт 2.16. Положення).
У випадку порушення адвокатом порядку сплати щорічних внесків, а також/чи прострочення встановлених Положенням строків їх сплати понад три місяці, до нього застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. (підпункт 2.18. Положення).
Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку та строків сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не звільняє його від сплати такого внеску (підпункт 2.21. Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
Відповідно до абз. першого статті 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а також порушення Правил адвокатської етики.
Отже, згідно із чинним законодавством України, у адвокатів є обов’язок сплачувати внески і в разі невиконання цього обов’язку передбачена дисциплінарна відповідальність.
Невиконання адвокатом Особа_2 обов’язку по сплаті щорічних внесків є триваючим, оскільки він не сплатив вказані щорічні внески у визначеному Положенням порядку і строки, продовжував скоювати дисциплінарний проступок.
Таким чином, адвокат Особа_2 допускав систематичне порушення Правил адвокатської етики, невиконання рішення органів адвокатського самоврядування, а саме Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 72, із подальшими змінами та доповненнями, а також Рішення Ради адвокатів України від 13 грудня 2018 року № 216 Про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши та проаналізувавши матеріали дисциплінарної справи, ВКДКА кваліфікує дії адвоката Особа_2 за п. 3 ч. 2 ст. 31, п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як систематичне порушення Правил адвокатської етики.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 15.11.2018 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно–
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно–
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська