РІШЕННЯ № VIIІ-004/2021
05 серпня 2021 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу представника скаржника Особа_1 – Особа_2, на бездіяльність КДКА м. Києва щодо нерозгляду його скарги № А6 від 15.04.2021 року відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура, що передувала розгляду скарги
- На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва 12.05.2021 року надійшла скарга Особа_1, за підписом представника скаржника Особа_2, на дії адвоката Особа_3.
- За наслідками розгляду скарги, Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Особа_4, листом від 19.05.2021 р., вих. № 02/266, повідомив скаржника – Особа_1, що згідно частин 1 та 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- В листі від 19.05.2021 р., вих. № 02/266, зазначено, що згідно абзацу 1, 2 частини 2 статті 36 Закону не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Також зазначено, що до КДКА м. Києва не надходили скарги від клієнта адвоката Особа_3 щодо неналежного виконання ним своїх професійних обов’язків, так само Голосіївський районний суд м. Києва, Київський апеляційний суд не скаржились на поведінку адвоката Особа_3 в межах справи № Інформація_1.
- Вказано, що подана скарга не містить достатніх підстав та відомостей про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_3, а тому не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року за № 120, в якому до заяви (скарги), що подаються стосовно адвоката, висуваються певні вимоги, які повинен виконати скаржник (заявник).
- Разом із листом від 19.05.2021 року вих. № 02/266 на адресу Скаржника повернуто скаргу з додатками без розгляду справи по суті.
- Не погоджуючись з бездіяльністю Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, представник скаржника Особа_1 – адвокат Особа_2 надіслав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва щодо нерозгляду його скарги від 15.04.2021 р. відносно адвоката Особа_3.
- ВКДКА 13.07.2021 р. отримала лист від КДКА м. Києва з інформацією про те, які дії були вчинені Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва по розгляду вказаної скарги та матеріали скарги.
- 14 липня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_7 провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- У своїй скарзі Скаржник зазначає, що з прийнятим рішенням, оформленим листом від 19.05.2021 року за вих. № 02/266 не згоден.
- В обґрунтування своїх вимог Скаржник вказує, що скарга подана із додержанням вимог, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, Положенням.
- Додатково Скаржник зазначає, що бездіяльність КДКА м. Києва щодо нерозгляду скарги є протиправною, а мотиви повернення – свавільними і такими, що не гуртуються ані на вимогах закону, ані на загальнолюдських нормах моралі.
- Скаржник зазначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, згідно п. 9 Положення, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Відтак, в порушення зазначеної норми, КДКА не врахувала це право.
- Скаржник вважає, що у своїй скарзі детально розписав факти та обставини (сам, без суду), які стали йому відомі щодо того, як адвокат Особа_3 надавав адвокатські послуги в судовій справі без укладення письмового договору; надавав адвокатські послуги в судовій справі недбало і непрофесійно; затягував розгляд судової справи, подаючи клопотання, потім сам же від них відмовляючись (відмовляючись від їх розгляду); в судові засідання не з’являвся, що потягло затягування процесу, передачу справи за іншою підсудністю – що обумовило для Клієнта необхідність подання апеляційної скарги; упродовж тривалого супроводження судової справи – не звітував перед Клієнтом про виконання доручення (угоди про надання правової допомоги). Таким чином, помилковою є позиція КДКА про те, що судовим рішенням не встановлено неправомірні дії адвоката Особа_3.
- Скаржник у даному випадку і не намагався показати неправомірну поведінку адвоката Особа_3, а прагнув підкреслити суть і особисті моральні цінності адвоката, який дозволяв собі грубо порушувати правила адвокатської етики і приймати участь у засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області, судити інших адвокатів, демонструючи себе моральним авторитетом. Скаржник намагався підкреслити виключний цинізм адвоката Особа_3, його низький моральний рівень, для того, щоб КДКА врахувала це при обранні покарання у чесному змагальному процесі. Адвокат Особа_3 поставив себе над Законом і іншими адвокатами.
- Далі Скаржник зазначає, що дії КДКА при розгляді скарги є абсолютно свавільними і наводить практику Європейського суду з прав людини (DIYA 97 v.Ukraine, № 19164/04, пар.47,ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року), практику Верховного Суду – постанову від 27.08.2020 р. у справі № 419/2304/18.
- Скаржник просить: визнати неправомірною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва щодо нерозгляду скарги на адвоката Особа_3; визнати неправомірним і скасувати рішення КДКА м. Києва, оформлене листом Голови КДКА № 02/266 від 19 травня 2021 року; скаргу на адвоката Особа_3 передати на розгляд до КДКА м. Києва.
Встановлені фактичні обставини
- На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Особа_1, за підписом представника скаржника Особа_2, на дії адвоката Особа_3.
- За наслідками розгляду скарги Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Особа_4 листом від 19.05.2021 року за вих. № 02/266 повідомив скаржника – Особа_1, що скарга не містить достатніх підстав та не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку адвоката Особа_3, а тому не відповідає вимогам Положення, не може бути прийнята до розгляду у контексті вимог і процедур, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та підлягає поверненню на адресу скаржника.
- Відмовляючи у розгляді скарги КДКА м. Києва зазначила, що, як зазначено у частині 1, 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Виключні підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності викладені у статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно частини 1 статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою(скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Згідно з абзацами 1, 2 частини 2 статті 36 Закону не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може біти порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 9 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із наступними змінами та доповненнями (далі – Положення), право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Вимоги до заяви (скарги) визначені статтею 14 Положення: 1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути надіслана поштою. 2) У заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено: – найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); – ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти (за наявності); – ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; – виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; – вимоги заявника (скаржника). 3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування. 4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду. 5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
- Згідно ст. 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
- Статтею 19 Положення передбачено, що рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).
- Відповідно до ст. 21 Положення, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Особа_7, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 9 Положення, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Скаржник зазначає, що адвокат Особа_3 вчинив дисциплінарне порушення, не сплачує щорічні внески на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, не пройшов підвищення кваліфікації, порушив ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 11, 12, 12-1 Правил адвокатської етики, Рішення РАУ від 14.02.2019 № 20 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України» у новій редакції.
- Крім того, як зазначено у скарзі, адвокат Особа_3 надавав адвокатські послуги без укладення письмового договору; надавав адвокатські послуги в судовій справі недбало і непрофесійно, затягував розгляд судової справи, в судові засідання не з’являвся, не звітував перед клієнтом про виконання доручення.
- Зазначення в листі КДКА м. Києва № 02/266 від 19.05.2021 р. про те, що скарга представника скаржника Особа_1, адвоката Особа_2, не містить достатніх підстав та відомостей про ознаки вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_3, а тому не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, – за своїм змістом є наступним етапом розгляду скарги дисциплінарною палатою КДКА регіону.
- Скаржником дотримано вимоги ст. 14 Положення.
- Так, відповідно до ст. 14 Положення, заява (скарга) подається у письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником.
- Пункт 2 ст. 14 Положення визначає, що у заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено: – найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти (за наявності); – ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; – виклад обставин, якими заявник обгрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; – вимоги заявника (скаржника).
- Пункт 3 ст. 14 Положення встановлює, що на підтвердження обставин, якими обгрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
- Скаржник до своєї скарги додав копії судових рішень – Ухвалу Київського апеляційного суду від 02.10.2020 року по справі № Інформація_1, Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2020 р. по справі № Інформація_1, Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2020 р. по справі № Інформація_1, Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2019 р. по справі № Інформація_1, а також Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва по справі № Інформація_1 від 19.03.2019 р., від 04.03.2019 р., з яких вбачається, що адвокат Особа_3 представляв інтереси Компанії ОСОБА_8 у цивільній справі.
- Всі докази у сукупності з доводами скарги повинні досліджуватися дисциплінарною палатою КДКА регіону, а не Головою КДКА одноособово.
- Відповідно ст. 21 Положення, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- Згідно ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (стаття 32 Положення).
- З наведеного вбачається, що право встановлювати наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку в поведінці адвоката належить дисциплінарній палаті КДКА регіону, а не Голові КДКА регіону.
- ВКДКА не погоджується з висновками КДКА м. Києва, викладеними в листі Голови КДКА м. Києва Особа_4 про те, що скарга не може бути прийнята до розгляду.
- Дії Голови КДКА м. Києва щодо відмови в прийнятті скарги та повернення матеріалів скарги заявнику Особа_1 є необґрунтованими, не відповідають вимогам закону.
- Керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника скаржника Особа_1 – Особа_2, на бездіяльність КДКА м. Києва щодо нерозгляду його скарги № А6 від 15.04.2021 року відносно адвоката Особа_3, – задовольнити частково.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська