- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - https://vkdka.org -

Рішення № VIІІ-022/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VІІІ-022/2021

04 серпня 2021 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 31.03.2021 року на адресу КДКА Полтавської області надійшла скарга ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, про порушення перед КДКА Полтавської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_4.
  2. 28.04.2021 року за результатами розгляду скарги ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, щодо поведінки адвоката Особа_4, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4.
  3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 27.05.2021 року ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, звернулося до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України із скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.04.2021 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
  4. Листом за вих. № 1067 від 02.06.2021 скаргу було повернуто Скаржнику у зв’язку з тим, що до ВКДКА не надано підтвердження направлення копії зазначеної скарги на адресу КДКА Полтавської області.
  5. 24.06.2021 року ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, вдруге звернулося до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України із скаргою.
  6. Строк на оскарження рішення Скаржником пропущено, тому Особа_2 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку.
  7. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
  8. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом № 1319 від 05.07.2021 витребувала у КДКА Полтавської області матеріали відносно адвоката Особа_4.
  9. 15.07.2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали перевірки відносно адвоката Особа_4.
  10. 22.07.2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У своїй скарзі ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, зазначає про те, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області незаконно та необґрунтовано відмовила у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
  2. Скаржник посилається на те, що 01.07.2020 року між генетичними батьками, як замовниками, громадянкою Особа_5, як виконавцем, та агентом центру репродукцій та сурогатного материнства клініки професора Особа_2, фізичною особою-підприємцем Особа_6, укладено договір про виношування вагітності, що настала у результаті переносу в порожнину матки виконавця ембріону людини, зачатого подружжям (чоловіком та дружиною), в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, предметом якого є народження Особа_5 генетично чужої для неї дитини, з метою подальшого передання дитини на виховання біологічним батькам – замовникам.
  3. 27.11.2020 року до Центру репродукції людини «Клініка професора Особа_2» прийшла сурогатна мати Особа_5 у супроводі малолітнього сина та, як пізніше з’ясувалося, адвоката Особа_4, які поводили себе зухвало, кричали, використовуючи нецензурну лайку, проводили відеозапис на відеокамеру мобільного телефону, погрожували розповсюдити в мережі Інтернет відеозапис про вчинення працівниками клініки стосовно них насильницьких дій. Вимагали долари (дослівно). Адвокат голосила, що «натравить» на клініку контролюючі органи, погрожувала розправою за допомогою правоохоронних органів та суду. Вимогу про припинення відеозйомки проігнорували. Після цього Особа_5 прослідувала на плановий прийом до лікаря, де відмовилася від проходження огляду, здачі аналізів та продовжувала здійснювати відеозйомку, у тому числі, медичної документації. Адвокат Особа_4 почала розкидати документи, жбурнула карту обміну в обличчя секретаря лікаря. Надалі Особа_4 та Особа_5 намагалися прорватися до головного лікаря клініки, відеокамеру мобільного телефону направляли на документи, що знаходилися на столі секретаря Особа_7, які містять конфіденційну інформацію та персональні дані клієнтів клініки. Було паралізовано нормальну роботу реєстратури та приймальні головного лікаря. Через такі дії одна з відвідувачок звернулась за медичною допомогою.
  4. Адвокат Особа_4 неодноразово приходила до юриста клініки з метою отримання контактних даних замовників, з метою визначення порядку розрахунку з сурогатною матір’ю. У адвокатському запиті від 26.11.2020 року адвокат Особа_4 зазначила, що, у разі «відмови у наданні договорів та не наданні запитуваної інформації Особа_5 буде вимушена донести наявну у неї інформацію до біологічних батьків, суду та інших перевіряючих органів та можливо підключити ЗМІ, поділитися інформацією про специфіку роботи з іншими сурогатними матерями у соціальних мережах». Крім того, Скаржник зазначив, що адвокат наполегливо телефонувала та направляла повідомлення генетичних батькам дитини задля отримання грошових коштів.
  5. Скаржник зазначає, що під час перевірки відомостей, викладених у скарзі, та прийняття рішення за результатами такої перевірки, КДКА Полтавської області неправомірно проігнорувала докази, надані Скаржником, та віддала перевагу неналежним доказам адвоката, які могли бути сфальсифіковані з метою уникнення дисциплінарної відповідальності.
  6. Скаржник наполягає на тому, що КДКА Полтавської області передчасно дійшла висновку, що фактичних даних, які б підтверджували, що адвокат Особа_4 не дотримувалась принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, оскільки встановлення фактичних даних, які б підтверджували або спростовували вчинення адвокатом дисциплінарного проступку припадає не на стадію перевірки відомостей, викладених у скарзі, а на стадію розгляду дисциплінарної справи по суті, яка відбувається з повідомленням та викликом сторін з метою дотримання змагальності.
  7. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 28 квітня 2021 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_4.
  8. Адвокат Особа_4 надала письмові пояснення на скаргу ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, в яких просила рішення КДКА Полтавської області від 28.04.2021 залишити без змін, а скаргу – без задоволення.
  9. Адвокат вважає, що головною метою цієї скарги є спонукання її як адвоката Особа_5 для припинення надання правової допомоги, оскільки її клієнтка є потерпілою по кримінальному провадженню № Інформація_2 від 16.08.2019, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, за фактом здійснення на території України, Чеської республіки та інших країн особами, які діють в складі організованої групи, пошуку, підбору та вербування громадянок України, з метою їх запліднення та продажу новонароджених дітей іноземцям (замовникам) під видом сурогатного материнства.
  10. Адвокат звертає увагу на те, що із суті скарги Особа_2 також не зрозуміло, хто він та ТОВ «ОСОБА_1» взагалі у цій справі по відношенню до клієнтки Особа_5, та в чому саме його інтереси порушені, оскільки клієнтка брала участь у програмі «Сурогатне материнство» через клініку професора Особа_2, через агента ФОП «Особа_6» ТОВ «ОСОБА_1» не приймало участі у даному договорі.
  11. Адвокат категорично заперечує свою присутність в клініці професора Особа_2 27.11.2020 року о 16:30. На підтвердження своєї відсутності Особа_4 додала роздруківки з Гугл аккаунту та роздруківку її телефонних дзвінків в цей проміжок часу з 8 різними абонентами.
  12. Крім того, адвокат надала оригінал показань клієнтки Особа_5 з приводу того, що остання знаходилася 27.11.2020 року в клініці без адвоката.
  13. Адвокат Особа_4 наголошує на тому, що підставою для даної скарги було скоріше всього те, що в результаті надання правничої допомоги Особа_5 клініка професора Особа_2 залишилася без дитини, яка повинна була народитися і яку, є підстави вважати, Клініка хотіла передати чужим людям, які не є її батьками, для невідомих цілей.

Встановлені фактичні обставини

  1. Як вбачається із відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_4 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
  2. Згідно даних ЄРАУ, робоче місце адвоката: 36021, Полтавська область, Адреса_1.
  3. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розгляд скарги щодо дій адвоката Особа_4 було здійснено належною КДКА.
  4. 31.03.2021 на адресу КДКА Полтавської області надійшла скарга ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, відносно адвоката Особа_4.
  5. На виконання вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатурі вказані документи прийняті та зареєстровані.
  6. 01.04.2021 Голова дисциплінарної палати КДКА Полтавської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області адвокату Особа_8 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (а.с. 46).
  7. Листом від 01.04.2021 адвоката Особа_4 було повідомлено про надходження до КДКА Полтавської області скарги ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, про неналежне виконання професійних обов’язків, порушення присяги та Правил адвокатської етики та запропоновано в строк до 15.04.2021 надати свої пояснення (а.с.47).
  8. 13.04.2021 адвокат Особа_4 подала до КДКА Полтавської області письмові пояснення по суті обставин, які викладені в скарзі Особа_2 (а.с.49 -58).
  9. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Особа_8 провела перевірку за скаргою, дослідила всі надані докази та 26 квітня 2021 року склала довідку за результатами перевірки.
  10. 28 квітня 2021 року, згідно з вимогами ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні скарги ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, довідки про результати перевірки обставин, викладених у вказаній вище скарзі, та матеріалів, які знаходяться у матеріалах перевірки, дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
  11. Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 28 квітня 2021 (а.с. 64-67), а також змісту рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи, при його прийнятті враховувалися та досліджувалися довідка члена дисциплінарної палати Особа_8 та інші матеріали перевірки.
  12. Супровідним листом за вих. № 133/2/21 від 28.04.2021 копія рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 28.04.2021 про відмову у порушенні дисциплінарної справи була направлені на адресу адвоката (а.с.74).
  13. Супровідним листом за вих. № 132/2/21 від 28.04.2021 копія рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 28.04.2021 про відмову у порушенні дисциплінарної справи була направлені на адресу Скаржника (а.с.75).
  14. Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 28.04.2021 про відмову у порушенні дисциплінарної справи ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, звернулося зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. На основі відомостей, викладених у скарзі ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, доданих Скаржником копій документів, наданих адвокатом Особа_4 пояснень з відповідними додатками, КДКА регіону зробила висновок про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4.
  2. При прийнятті рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4 дисциплінарна палата прийняла до уваги матеріали перевірки та пояснення адвоката, яка категорично заперечувала проти доводів скарги, наполягала на тому, що усі свої дії вчиняла для належного захисту й представництва прав та законних інтересів Особа_5.
  3. На підставі викладеного дисциплінарна палата дійшла висновку, що долучені до звернення докази на підтвердження обставин, викладених у скарзі ТОВ «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, не дають можливості зробити висновок щодо наявності в діях адвоката Особа_4 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
  2. Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
  3. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).
  4. Згідно статті 20 Закону 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
  5. Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  6. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  7. Згідно зі статтею 34 Закону 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  8. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
  9. Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  10. Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  11. Відповідно до частини третьої статті 39 Закону № 5076-VI, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  12. Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  13. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15 лютого 2019 року (далі – ПАЕ). Відповідно до Преамбули ПАЕ, Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
  14. Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  15. Згідно з вимогами ст. 25 ПАЕ, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  16. При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва (абз. 2 ст. 27 ПАЕ).
  17. Відповідно до ст. 70 ПАЕ, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави, що діють в країнах, в яких адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  18. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами (далі – Положення № 120).
  19. Згідно з ст. 2 Положення №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
  20. Відповідно до ст. 3 Положення №120, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  21. Як передбачено ст. 9 Положення № 120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  22. Згідно ст. 12 Положення № 120, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  23. Вимоги до заяви (скарги) визначені ст. 14 Положення № 120.
  24. Відповідно до ст. 24 Положення №120, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
  25. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (ст.25 Положення №120).
  26. Згідно вимог ст. 26 цього Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії його документів із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
  27. Положеннями ст. 31 Положення № 120 встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
  28. Згідно ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  3. Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
  4. Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  5. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
  6. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  7. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. Згідно статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
  9. Відповідно до ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  10. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  11. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено наступне.
  12. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання (абз. 2 ст. 17 ПАЕ).
  13. Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  14. Відповідно до абз. 2 ст. 27 ПАЕ, при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
  15. Одночасно, згідно з вимогами ст. 25 ПАЕ, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  16. В матеріалах перевірки наявна копія адвокатського запиту від 26.11.2020 року № 26/2, з яким адвокат Особа_4 звернулася до Центра репродукції людини «Клініка професора Особа_2», в якому адвокат зазначила: «Додатково повідомляю, що у випадку відмови у наданні договорів та інформації, запитаної у даному адвокатському запиті, Особа_5 буде змушена довести цю інформацію до відома біологічних батьків, суду та інших перевіряючих органів та можливо підключити ЗМІ, поділитись інформацією про специфіку роботи з Вами з іншими сурогатними матерями у соціальних мережах».
  17. Крім того, під час проведення перевірки КДКА Полтавської області зі змісту приєднаних Скаржником до скарги скрін-шотів переписки адвоката Особа_4 з її мобільного телефону Інформація_4), відомості про який містяться в ЄРАУ, у меседжері «VIBER», в період часу з 13.11.2020 по 02.12.2020, встановлено, що у своїх повідомленнях адвокат Особа_4 повідомляє іншу особу про зміст розмов з представниками клініки та проблеми з грошовими виплатами для Особа_5 (а.с. 72 – рішення КДКА Полтавської області від 28.04.2021).
  18. Проте, ці факти не були належним чином проаналізовані КДКА Полтавської області з точки зору вимог ст. 25 ПАЕ.
  19. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що в діях адвоката Особа_4 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення ст.ст. 7, 25 Правил адвокатської етики.
  20. З урахуванням вищевикладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України вважає, що рішення КДКА регіону є необґрунтованим, відповідно наявні підстави для його скасування.
  21. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

  1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, – задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська