[1]Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право на запровадження та формування певних внесків (плати) на утримання органів адвокатського самоврядування для їх належного та самодостатнього існування.
Такий висновок Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 816/2353/17 [2] підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд, текст постанови [2] якого нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Рішення набуло законної сили.
Нагадаємо, рішенням РАУ від 23.09.2017 № 203 [3] було встановлено плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Це рішення було оскаржене до адміністративного суду на тій підставі, що у Ради адвокатів України начебто відсутнє право запроваджувати обов’язкову плату за подачу скарг на дії (бездіяльність) адвокатів, оскільки таке право не передбачено профільним законом.
Водночас, суди виходили з того, що згідно із цим Законом утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися, в тому числі, за рахунок «інших не заборонених законом джерел».
Також у Шостому ААС звернули увагу, що згідно з п. 2 рішення РАУ від 23.09.2017 № 203 від плати звільняються:
а) заявники (скаржники), які мають відповідні пільги щодо звільнення від оплати судового збору та визначені Законом України «Про судовий збір»;
б) органи адвокатського самоврядування, їх робочі органи (комітети, центри, комісії та ін.);
в) суди, що звертаються з заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності в рамках, наданих їм повноважень процесуальним законодавством України;
г) особи, які перебувають у місцях позбавлення, обмеження волі, місцях тимчасового тримання або під вартою, якщо заява (скарга) подана через установу, в якій перебуває скаржник.
Крім того, п. 4 рішення визначено, що заявник (скаржник) має право на відшкодування витрат, понесених за організаційно-технічне забезпечення розгляду його заяви (скарги), у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за рахунок адвоката, стосовно якого прийнято відповідне рішення; у свою чергу у разі задоволення ВКДКА скарги адвоката на рішення КДКА, адвокат має право на відшкодування понесених витрат за організаційно-технічне забезпечення розгляду та підготовку скарги за рахунок заявника (скаржника), який звернувся із заявою (скаргою) до КДКА.
Таким чином, рішенням РАУ фактично введено справляння плати за розгляд заяв (скарг) та передбачено право скаржника на відшкодування витрат, понесених за організаційно-технічне забезпечення розгляду його заяви (скарги), у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за рахунок адвоката, стосовно якого прийнято відповідне рішення, що у свою чергу гарантує повернення скаржнику сплаченої суми за подання скарги за умови, якщо вона була обґрунтованою та викладені у ній обставини знайшли свого підтвердження.
«Коли у 2018 році з’явилася плата за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарг дисциплінарними органами, деякі з колег висловлювали сумніви у доцільності такої новели, втім, час розставив усе на місця і переваги такого рішення стали очевидними самим адвокатам, – зауважив голова ВКДКА Сергій Вилков.
Він нагадав, що завдяки цьому рішенню РАУ зменшилася загальна кількість необґрунтованих скарг. «Так, за даними секретаріату, набагато менше стало надходити скарг від правоохоронців, які в рамках кримінальних справ намагалися таким чином протидіяти активній позиції захисників, – пояснив С.Вилков. – Тепер кожне звернення до дисциплінарних органів адвоктаури, оскільки для сторони обвинувачення це означає витрачання бюджетних коштів, доводиться обгрунтовувати перед керівництвом, а без належних підстав зробити це практично нереально».