[1]Приймаючи присягу адвоката, особа бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.
Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС у постанові від 04.09.2019 у справі №826/1520/15 [2].
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області внаслідок наявності правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат протягом тривалого часу, з 2006 року по 2014 рік, своєю поведінкою чинив перешкоди іншій особі – власнику житла у користуванні власністю. Правник одноособово, без узгодження із співвласником, здійснив переобладнання житла, на власний розсуд розпорядився майном, що було в квартирі.
На час розгляду скарги у регіональній КДКА адвокат заявляв, що не допускає і не буде допускати скаржника в квартиру, оскільки це його правова позиція та у спірній квартирі проживає він з сім’єю. Оскільки квартира однокімнатна, зважаючи на розмір житлової площі, яка у розрахунку на одну особу нижче санітарної норми, проживання двох сімей в однокімнатній квартирі неможливе.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області у листопаді 2013 року винесла попередження адвокату. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури скасувала це рішення та позбавила адвоката права на здійснення адвокатської діяльності (див. рішення ВКДКА №VI-006/2014 від 11.12.2014 [3]).
Адвокат оскаржив це рішення до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, в позові відмовлено.
Суди виходили з того, що факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та недотримання вимог закону у своєму приватному житті підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, а відтак оскаржувані рішення відповідачів прийняті з дотриманням норм чинного законодавства. Обгрунтовуючи касаційну скаргу, правник посилався на те, що правовідносини, у зв’язку із якими були винесені оскаржувані рішення, мали цивільно-правовий характер і не були пов`язані зі здійсненням адвокатської діяльності. А це, на думку позивача, свідчило про відсутність у діях порушень Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України.
Проаналізувавши релевантні джерела права й акти їх застосування, у Верховному Суді дійшли висновку що особа, приймаючи присягу адвоката, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті. Таким чином порушення Правил адвокатської етики та, відповідно, й присяги адвоката є правовою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Нагадаємо, у редакції Правил адвокатської етики, чинній на момент розгляду справи органами адвокатського самоврядування, існувала норма, згідно з якою адвокат у своєму приватному житті був зобов’язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти їх скоєнню іншими особами. Ця норма не була включена до нової редакції ПАЕ, ухваленої з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року. Втім, вимога поважати адвокатську професію у загальному вигляді залишилася: відповідно до чинної ст. 12 всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.