Публікації в ЗМІ

Print This Post
600688_507205895995670_213347876_n

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  Валентин Загарія, перебуваючи в Криму, вперше відвідав Апеляційний суд Автономної Республіки Крим на особисте запрошення Голови суду Валерія Чорнобука.  В ексклюзивному інтерв’ю Валентин Миколайович розповів про амбітні цілі та досягнення АПУ, адвокатську таємницю, медійну відкритість та  основні здобутки Комісії.

«Є передумови для того, щоб ставити амбітніші цілі і завдання»

– Нещодавно відбулася X Щорічна правнича конференція Асоціації правників України, яка зібрала рекордну кількість учасників.  Які основні  тези Ви для себе відзначили?

Цьогорічна конференція відбувалася одночасно із засіданням Правничої асамблеї АПУ,  метою якого було обрання нового керівництва – Президента, Віце-президента та членів Правління Асоціації на наступні два роки.

Конференція була не вузькоспеціалізованою, а охоплювала повний спектр галузевих панелей, які можуть бути цікавими для будь-якого юриста. Власне цим конференція і привертає увагу широкого загалу правників, членів АПУ. Для себе я відзначив панель присвячену кримінальному праву. Саме до цієї галузі наразі спостерігається підвищений інтерес, пов’язаний із прийняттям нового Кримінально-процесуального Кодексу України і нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Цікавими були дискусії, які точилися в сесії, присвяченій процесуальному праву та кримінально-процесуальному праву. Адже проблеми цих галузей, напевно, найактуальніші. Традиційно порушували питання, присвячені корпоративному праву та нерухомості. Відтак захід презентував повний спектр проблем для фахівців з усіх галузей права.

– Валентине Миколайовичу, чи задоволені Ви кандидатурою Президента Асоціації правників України, обраною юридичною спільнотою?

Так, вибір мене повністю задовольнив, оскільки я рекомендував кандидатуру Дениса Бугая. Ми з ним знайомі понад шість років, протягом чотирьох із них працювали у правлінні, а до цього часу – в раді відділення Асоціації правників України. Тому спільний професійний шлях в Асоціації почався доволі давно, за цей час Денис зарекомендував себе як активна людина, яка вболіває за інтереси Асоціації, опікується ними, тому я переконаний, що з усіх можливих це – найкраща кандидатура.

Коли у 2011 році Вам довірили очолити АПУ, лобіювання професійних інтересів та участь у законотворчій діяльності у цьому напрямі були пріоритетними завдання для Вас. Так ви зазначили в одному із інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес». Ви задоволені результатами?

Для розвитку законотворчої діяльності було створено багато робочих груп, в тому числі з питань Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з питань Кримінально-процесуального Кодексу України і з питань Закону України «Про захист персональних даних», питань реформування законодавства в галузі енергетики, реформування корпоративного права, зокрема, щодо нового Закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Але це лише початок. Метою діяльності численних робочих груп було напрацювання змін, пропозицій для подання їх до парламентаріїв та лобіювання інтересів юридичної спільноти. Приймаючи ці закони, Парламент врахував  деякі наші напрацювання та зауваження правників. Але ми вважаємо, що Асоціація може досягати більшого. Тому я поставив би собі оцінку, можливо, «добре», але не «відмінно», тому що є передумови для того, щоб ставити амбітніші цілі і завдання. Денис Бугай як новообраний Президент Асоціації Правників України наголосив, що питання співпраці з державними органами та питання законотворчої  діяльності, лобіювання інтересів правників – є основними пріоритетами. Тому я думаю, що цей процес вийде на вищий щабель, що АПУ ще досягне нових висот у цьому напрямі. Я переконаний, що упродовж двох наступних років буде створена більша кількість робочих груп, можливо, по завершенню свого терміну новий Президент та правління зможуть відзвітувати про ще ефективнішу діяльність в цьому аспекті.

«ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – це перемога»

– Що змінилося в адвокатській діяльності із набранням чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Кримінального процесуального кодексу України?

Вперше в історії України були сформовані органи адвокатського самоврядування в тій формі, в якій вони створюються відповідно до кращих світових традицій. Ми маємо самоврядну Національну асоціацію адвокатів України, систему органів самоврядування від Рад адвокатів і Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на регіональному рівні до Ради адвокатів України і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на загальнодержавному рівні. Новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» окрім того, що прописав структуру нових органів адвокатського самоврядування, розподілив функції між ними. В цьому документі також прописано певні положення щодо посилення гарантій захисту адвокатів. Поява Закону поставила крапку в питаннях форм здійснення адвокатської діяльності. Детально окреслено ті гарантії, які адвокати можуть використовувати в своїй повсякденній діяльності. Серед інших, це питання здійснення оперативно-розшукової діяльності щодо адвоката, яка наразі неможлива без рішення суду в особі слідчого судді, що виноситься лише за поданням прокурора (відповідно Генерального прокурора, його заступників,  прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя). Відтак новий Закон підтвердив ті засади адвокатської таємниці, які існували, зокрема, і в питаннях адвокатської таємниці. А саме – адвокат, його помічник, стажист, будь-хто з працівників адвокатського бюро, адвокатського  об’єднання не може бути допитаний з питань, що становлять адвокатську таємницю. І це забезпечує основу гарантій адвокатської діяльності – збереження адвокатської таємниці. Було також вжито заходів для посилення такого інструменту, як адвокатський запит. Нині впроваджено адміністративну відповідальність у вигляді адміністративного штрафу за порушення термінів чи відмову відповісти на адвокатський запит.  Очікується, що цей механізм буде дуже дієвим, планується його активне використання адвокатами в їх щоденній діяльності.

– Як на Вашу думку чи можна вважати  певною перемогою для правничої спільноти прийняття ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»? Закон виправдав Ваші сподівання?

Звісно, це перемога. Про причини сказано вище. Жоден Закон не можна вважати довершеним, але я гадаю, що на нинішньому етапі розвитку адвокатури, суспільства це – найоптимальніший, компромісний варіант Закону з тих, які могли би бути. Вже є ідеї, які ми б хотіли імплементувати, є певні напрацювання, але я сподіваюсь, що це достатньо хороший інструментарій, який вже зараз є в руках адвокатів. Водночас є ідеї відносно того, що можна було б удосконалити в Законі. Сподіваюся, що протягом кількох найближчих років ці ідеї втіляться вже у змінах до Закону.

Як Ви вважаєте, чи відіграє позитивну роль представництво у судах виключно адвокатів? Чи сприяє  це підвищенню авторитету професії адвоката?

Нині згідно з чинним Кримінально-процесуальним Кодексом України захисником в кримінальному провадженні може бути лише адвокат. Звісно, щодо прийняття Закону було багато законопроектів, які передбачали абсолютну монополію на представництво інтересів клієнтів у судах. На мою думку, це абсолютно логічно і необхідно рухатися в напрямі, щоб зробити так аби право представництва в судах було надано лише адвокатам. Це пов’язано з багатьма чинниками, в тому числі представники судової влади, саме судді вважають, що адвокати професійніше працюють у судах, тому що представником згідно з чинним процесуальним законодавством може бути будь-хто. Але адвокат все-таки є найбільш підготовленим професіоналом у галузі права, оскільки він складає кваліфікаційний іспит, має досвід і освіту. Закон посилив ці чинники, додатково запровадивши піврічне стажування, яке є обов’язковим. І лише після складання кваліфікаційного іспиту і проходження стажування особа, яка претендує на те, щоб отримати високе звання адвоката, може ним стати. Все це сприяє тому, щоб в адвокатуру приходили по-справжньому гідні люди за своїми професійними якостями. Вкрай важливий аспект – це етичні правила, які поширюються лише на адвокатів. Ані юристи, які не є адвокатами, ані будь-хто, хто може працювати в судах, згідно із законодавством не підпадає під дію правил адвокатської етики. Це нормальна практика в усіх розвинених країнах. Професіонали, які представляють людей в судах, підпадають під суворе етичне регулювання («code of conduct» або «code of ethics»). У нас – це правила адвокатської етики. Тому немає іншого шляху, аніж зробити так, щоб люди, які представляють громадян і юридичних осіб у судах, дотримувалися основних засад представництва, зокрема питань конфлікту інтересів, поводження в суді, питань взаємодії з суспільством, і підпадали під етичні правила.

Тому, на наш погляд, було б логічно, щоб така складна частина правової роботи, як представництво в судах, була надана адвокатам. І ми сподіваємося, що законодавчі органи найближчими роками зроблять цей крок, щоб надати можливість мати монополію в судах лише для адвокатів.

«Аttorney–client privilege»

– Під час впровадження вищезгаданого Закону, принциповим залишалося питання адвокатської таємниці. Чи достатньо у новому Законі гарантій щодо охорони адвокатської таємниці?

На мій погляд, так. Згідно ч.1 ст.23  Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Єдиний виняток стосується того, що інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта. Але, на мій погляд, це нормально якщо клієнт вважатиме, що з певної інформації можна зняти статус адвокатської таємниці і на це є письмова згода. На заході це називається «аttorney–client privilege», тобто привілей, який стосується відносин адвоката і клієнта. І саме клієнту вирішувати чи зберігати цей привілей, чи ні. Тому, на мій погляд, зараз Закон захищає і адвоката, і всіх осіб, які з ним співпрацюють. Тобто будь-яка особа, яка працює в адвокатському об’єднанні або адвокатському бюро, яка має трудові відносини з адвокатом (чи то помічник, чи то стажист, чи то секретар), фактично є захищеною і до неї застосовуються правила захисту адвокатської таємниці. Тобто ця особа не може бути допитана в кримінальному провадженні щодо інформації, яка стала їй відома у зв’язку з наданням правової допомоги. Тому, на наш погляд, це є достатньо дієвим інструментом для того, щоб захищати таємницю клієнта.

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  гарантує  рівність сторін, які беруть участь у процесі. Як на практиці здійснюється ця рівність?

Ці речі, які прописані в гарантіях, вже імплементуються безпосередньо в законах, зокрема в КПК України, який був прийнятий і набрав чинності 19 листопада 2012 року. Цей документ запровадив гарантії щодо рівності сторін в процесі та їх змагальність.  Все, що зараз робиться в адвокатурі, має на меті прирівняти статус адвоката до прокурора, щоб дійсно зробити суддю особою, яка є арбітром, і заслуховує доводи першої і другої сторони, виносячи вердикт. На мій погляд, саме ці зрушення відбулися зараз і втілюються в життя. На це було направлено прийняття КПК і сподіваюсь, що будуть ще й інші закони, які  спрямовуватимуться на реалізацію гарантій, передбачених в тому числі Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто законодавець послідовно робить кроки в напрямку того, щоб статус адвоката був гідний, і він міг виступати достойною стороною, тобто рівним учасником судового процесу.

Чи існують на сьогодні труднощі щодо функціонування Єдиного реєстру адвокатів України?

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ведення реєстру віднесено до компетенції Ради адвокатів України. Впровадження реєстру   відбулося дуже швидко, буквально за декілька тижнів. Тому на практиці не так просто  зробити роботу реєстру у новому вигляді бездоганною. Але, як ми бачимо, реєстр запрацював у терміни, передбачені Законом, і нині функціонує як абсолютно публічний, доступний. Кожна людина може зайти до реєстру, перевірити дані щодо адвоката. На мій погляд, проблем з реєстром немає, були лише певні труднощі із внесенням даних до реєстру. Іноді, коли ми робимо роздруківку, бачимо, що дані не підтверджені.  Це свідчить про те, що існували певні технічні складнощі, пов’язані з тим, що секретаріат Національної асоціації адвокатів України обробляв інформацію з певною затримкою. Але це суто людський фактор. Зараз, наскільки мені відомо, майже вся інформація, яка була направлена адвокатами для внесення до реєстру, введена, більше того, Рада адвокатів, яка також має право вносити відомості в реєстр, вже працює над цим. Якщо й були недоліки, то  найближчим часом вони будуть знівельовані, тому що робота з реєстром налагоджується, і нині він працює нормальним чином.

«Робитимемо усе можливе, щоб Комісія стала органом адвокатського самоврядуванням з європейським стилем роботи»

– Ви відомі своєї активною громадською діяльністю – Президент АПУ, член різних міжнародних професійних організацій юристів тощо. Які плани на майбутнє?

Плани на майбутнє пов’язані з ВКДКА. Маємо зробити так, щоб питання адвокатської етики були ключовими в регулюванні професії адвоката. Завжди на часі питання захисту адвокатів, питання дотримання адвокатських гарантій, зміцнення статусу адвоката, зокрема через посилення дієвості певних механізмів, приміром таких, як адвокатський запит.

– Як Ви ставитеся до медійної відкритості та проведення судових засідань у присутності журналістів?

Ставлюсь до медійної відкритості позитивно. Ми вже сьогодні бачимо, що велика кількість процесів відбувається в прямій трансляції, представників ЗМІ допускають до найрезонансніших судових засідань, наприклад, процес у справі Юлії Тимошенко іде в прямих трансляціях багатьох інтернет-видань. Ми тільки за відкритість, яка декларується та активно впроваджується. Зауважу, що всі засідання ВКДКА проходять в присутності преси, є відкритими в тих випадках, де немає загрози адвокатській таємниці.

– Які основні здобутки Ви можете відзначити в роботі ВКДКА?

Насамперед серед здобутків хотілося б відзначити, що в діяльності ВКДКА реалізовано такі принципи, як прозорість та транспарентність, максимальна відкритість для суспільства. Оскільки ВКДКА є одним із найвищих органів адвокатського самоврядування, ми вважаємо, що по відношенню до суспільства, до адвокатів, до членів Національної асоціації адвокатів, є принциповою наша прозора діяльність. Представники ЗМІ присутні на кожному засіданні. Ми регулярно оновлюємо сайт, який, на наш погляд, є достатньо актуальним, в режимі он-лайн підтримуємо свою сторінку в соціальній мережі Facebook. Нещодавно створили Youtube канал. Головна мета якого – встановити зворотній зв’язок, надаючи відповіді, на  актуальні, найбільш гострі питання, які постають перед адвокатами щодо діяльності ВКДКА, щодо того, що відбувається в адвокатському середовищі, щодо практики розгляду скарг, політики ВКДКА по відношенню до певних процесів, певних категорій скарг. Звичайно, не плануємо зупинятися на досягнутому і надалі робитимемо усе можливе, щоб ВКДКА стала органом адвокатського самоврядуванням з європейським стилем роботи.

«Прагну надихати команду власним прикладом»

– Декілька років поспіль Ви входите до числа кращих менеджерів українського юридичного ринку. Одним із головних чинників досягнення таких результатів Ви назвали саме ефективність роботи команди. Яким чином Вам вдається так налагодити роботу?

На мою думку, керівник повинен бути неформальним лідером, який гуртує навколо себе ініціативних людей, сильних особистостей, які скеровані на досягнення спільної мети. Практично для кожної людини вагомою є значущість її ідей, що багатший професійний досвід у фахівця, то важливіше для нього визнання. Саме визнання досягнень співробітників є запорукою успіху для бізнесу, тільки людина, яку по-справжньому цінують, може реалізувати свій потенціал повністю. У повсякденному менеджменті я керуюся саме цим підходом і, звісно, прагну надихати команду власним прикладом, щоб колектив відчував себе єдиним цілим.

– На Вашу думку, що потрібно для перемоги у тому чи іншому судовому процесі: аргументована правова позиція, сила академічних знань, можливо, інші чинники?

Звісно, що це симбіоз аргументованої правової позиції, сила академічних знань та досвід.

– Якими якостями повинен володіти адвокат – і особистими, і професійними?

Етичність і компетентність – дві основні риси. Компетентність включає в себе академічні знання і досвід, а етичність це дотримання усіх стандартів правил адвокатської етики.

– Ваші побажання читачам?

Ми живемо в період змін, безперечно, змін на краще. Тому хочеться побажати читачам позитивного життєвого тонусу, поміркованості і, звичайно ж, натхнення в усіх починаннях!

Статтю взято з http://www.acarc.gov.ua/news/Golova-VKDKA-Valentin-Zagar%D1%96ya-%C2%ABPitannya-advokatsko%D1%97-etiki-maut-buti-kluchovimi-v-reguluvann%D1%96-profes%D1%96%D1%97-advokata%C2%BB-509