РІШЕННЯ № V-007/2016
26 травня 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Беляєва О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Мельченка В.І., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Піх І.Б., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
31 березня 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржниця вважає це рішення необґрунтованим, несправедливим і таким, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що адвокат ОСОБА_ порушив Закон України «Про адвокатуру, та адвокатську діяльність», присягу адвоката України, Правила адвокатської етики, неналежним чином виконував свої професійні обов’язки, що призвело до серйозних наслідків щодо захисту інтересів у кримінальному процесі її сина при обранні йому запобіжного заходу, доведенні її сина до спроби самогубства. Адвокат не брав участі у судовому засіданні, де вирішувалось питання накладення арешту на майно підзахисного, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того вважає, що саме внаслідок непрофесійних дій, а також навмисної бездіяльності адвоката її сина було доведено до стану самогубства, оскільки адвокат замість виконання функції правового захисту створював психологічний фон безнадійності та не робив нічого для з’ясування причин та встановлення факту неосудності та здатності адекватно сприймати реальність та здатність брати участь у слідчих діях.
Просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 січня 2016 року та притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності, позбавивши його права на зайняття адвокатською діяльністю.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №__, видане _____ року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Полтавської області, його робоче місце знаходиться за адресою: ________________.
Отже, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Стройванса В.Л., пояснення скаржниці, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_ підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів, що надійшли з КДКА Полтавської області, вбачається, що за дорученням голови палати КДКА Полтавської області, відповідно до статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», перевірку скарги ОСОБА_ проводив член дисциплінарної палати ОСОБА_ який за результатом перевірки склав довідку.
У своєму поясненні адвокат ОСОБА_ підтвердив надання правової ОСОБА_, з яким була укладена угода про надання правової допомоги від 11 лютого 2013 року, заперечує невиконання ним своїх професійних обов’язків та не вжиття заходів по припиненню затримання підозрюваного 11 лютого 2013 року, також свою відсутність при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_ оскільки він як захисник був допущений до справи тільки 12 лютого 2013 року. Вважає безпідставними висловлювання скаржниці з приводу нанесення останній значних матеріальних збитків, оскільки вилучені під час обшуку за місцем проживання її сина грошові кошти та матеріальні цінності були описані у протоколі обшуку, а він не брав участі у цій слідчій дії. Крім того зазначає, що вносив відповідні клопотання та скарги для полегшення стану арештованого, оскільки ним висловлювались думки про скоєння самогубства і за його клопотанням підзахисного було взято на диспансерний облік лікарем-психіатром Полтавського СІЗО з приводу невротичної реакції, членоушкодження, наслідків перенесеної закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку. Він неодноразово відвідував ОСОБА_ в слідчому ізоляторі з приводу його здоров’я, узгодження позиції та вирішення інших питань, які виникали у підзахисного протягом дванадцяти побачень. Зазначає, що згідно договору від 11 лютого 2013 року отримав кошти за надання правової допомоги і після розірвання договору повернув частину грошей, як невідпрацьований гонорар.
Згідно Угоди про надання правової допомоги від 11 лютого 2013 року адвокат ОСОБА_ зобов’язувався здійснювати захист ОСОБА_ у кримінальному провадженні за підозрою останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України і за умовами договору адвокату було сплачено грошові кошти за її надання.
Ухвалюючи рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до висновку про відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Вирішуючи питання про законність і обґрунтованість рішення регіональної КДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить із наступного.
Складаючи присягу адвокат присягав, що у своїй діяльності буде дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки, бути вірним присязі.
Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Згідно з п. 2 статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновком регіональної КДКА про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, оскільки скарга містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку. Скаржниця вказує на неналежне виконання адвокатом ОСОБА_ професійних обов’язків за Угодою про надання правової допомоги від 11.02.2013 року, неналежне ставлення адвоката до захисту її сина ОСОБА_, на відсутність адвоката в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого, що стосується підзахисного, на неналежне виконання умов Угоди між адвокатом та клієнтом, тобто, ознак порушення адвокатом ОСОБА_ присяги адвоката, п. 1 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 2 статті 11, п.п. 1 та 3 статті 7, статті 27 Правил адвокатської етики.
Ухвалюючи рішення, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області не надала належної оцінки доводам скаржниці, яка зазначила, що адвокат ОСОБА_ 11.02.2013 року до захисту ОСОБА_ затриманого 11.02.2013 року, не приступав, неналежним чином виконував професійні обов’язки чим захисника було допущено до справи лише 12.02.2013 року, в яких слідчих діях він приймав участь, чи оскаржував він затримання ОСОБА_, чи приймав участь у розгляді клопотання слідчого про обрання ОСОБА_ запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи подавав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, чи приймав участь при її розгляді, чи подавав скарги на незаконні дії правоохоронних органів, якщо про такі йому було відомо, по якій причині він не прибув в судове засідання на розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на будинок, якій належить дідові підозрюваного, та про інші доводи, на які посилається скаржниця, стверджуючи про неналежне та недобросовісне виконання адвокатом професійних обов’язків по захисту її сина, який став інвалідом в слідчому ізоляторі. В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні відомості про те, коли була розірвана угода, укладена між адвокатом ОСОБА_ та Клієнтом, на якій стадії розслідування, а також підстави її розірвання. Довідкою Полтавського слідчого ізолятора від 15.01.2014 року підтверджено те, що ОСОБА_ неодноразово відвідували у слідчому ізоляторі, однак в ній не вказано те, яку кількість разів відвідував останнього адвокат, і це питання також не досліджувалось дисциплінарною палатою.
Виходячи з наведеного, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_. не є обґрунтованим, а висновки, зазначені в ньому, є передчасними.
Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 липня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ скасувати. Ухвалити нове рішення, про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ та направити дисциплінарну справу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцята днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко