РІШЕННЯ № V-009/2016
26 травня 2016року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Мельченка В.І., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Піх І.Б., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, –
ВСТАНОВИЛА:
17.02.2016 року рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за скаргою ОСОБА_адвоката ОСОБА_притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (далі – Рішення ДП КДКА Київської області від 17.02.2016 року).
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА).
Скаржник не згоден з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року, вважає його невмотивованим та таким, що прийняте із порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року за № 120.
В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення скаржник стверджує про те, що його було не повідомлено про засідання на якому приймалося рішення про порушення дисциплінарної справи відносно нього, а також про засідання на якому приймалося саме рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Додатково стверджує про те, що членом дисциплінарної палати, який проводив відповідну перевірку, порушено ч. 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки не було здійснено запиту чи то до скаржника (заявника), чи то до органу досудового слідства. Одночасно у поданій скарзі до ВКДКА, в обґрунтування протиправності Рішення ДП КДКА Київської області від 17.02.2016 року, скаржник ОСОБА_також повторно описує правовідносини, які виникли з ОСОБА_ при наданні останньому правової допомоги.
ОСОБА_просить скасувати Рішення ДП КДКА Київської області від 17.02.2016 року, а провадження у дисциплінарній справі закрити.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одновола В.К., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, які надійшли з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга адвоката ОСОБА_підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (Профайлу адвоката) адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ____ від _____ року, видане Київською обласною КДКА, згідно рішення № ___. Адреса робочого місця адвоката – _______. Тобто, скарга розглянута належною КДКА, відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Інформації про оскарження в судовому порядку рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року про притягнення адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності,- не надходило.
Скаржником строки на оскарження та вимоги до складання скарги не порушені.
Щодо твердження ОСОБА_ про те, що йому не було повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення дисциплінарного провадження відносно нього як адвоката.
Так, діяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, в тому числі щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката, регламентується Конституцією України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон України), іншими законодавчими актами України, Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону, а також іншими актами з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
У відповідності до статті 37 Закону України дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Стаття 39 Закону України регулює першу стадію дисциплінарного провадження, а саме безпосередньо стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та прийняття рішення щодо порушення або відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката.
Так, положення статті 39 Закону України не встановлюють обов’язку дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону під час вирішення питання про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката повідомляти адвоката, стосовно якого ініціюється питання про його дисциплінарну відповідальність, а також особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, про місце, день та час відповідного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.
Натомість, стаття 40 Закону України встановлює обов’язок дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону повідомляти адвоката, стосовно якого ініціюється питання про дисциплінарну відповідальність, а також особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, про місце, день та час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, на другій стадії дисциплінарного провадження, а саме виключно на стадії розгляду дисциплінарної справи.
Також, згідно з пунктом 6.19. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області питання про порушення дисциплінарної справи може розглядатися на засіданні Палати за наявними документами без запрошення особи, яка звернулася зі скаргою (заявою) та адвоката, стосовно якого надійшла скарга (заява).
Положення статті 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також спеціальне правило пункту 6.19. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області допускають розгляд питання про порушення дисциплінарної справи без участі адвоката та заявника (скаржника).
Окрім того в матеріалах дисциплінарної справи наявні пояснення адвоката ОСОБА_. від 25.09.2015 року, що підтверджує факт того, що адвокату відомо було про здійснення проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Таким чином, твердження ОСОБА_ в частині зазначених мотивів протиправності оскаржуваного рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо твердження ОСОБА_про те, що йому не було повідомлено про час та місце проведення засідання на якому було здійснено розгляд дисциплінарної справи, ВКДКА встановлено наступне.
На сторінці 3 в абзаці 7 в поданій скарзі до ВКДКА, ОСОБА_повідомляє про те, що напередодні, а саме 16.02.2016 року о 16:30 працівник апарату КДКА Київської області повідомила про призначення засідання ДП КДКА Київської області на 17.02.2016 року на 12:00.
В подальшому, на сторінці 5 в абзаці 7 поданої скарги до ВКДКА, ОСОБА_стверджує про те, що про засідання ДП КДКА Київської області від 17.02.2016 року від був не повідомлений.
Отже, відомості зазначені в скарзі ОСОБА_. щодо повідомлення його про засідання ДП КДКА Київської області містять протиріччя.
Окрім того, відповідно до електронного повідомлення №9772 від 17.02.2016 року, поданого до КДКА Київської області, ОСОБА_зазначається, що про розгляд його справи на засіданні ДП КДКА Київської області він був повідомлений 15.02.2016 року.
Таким чином, ОСОБА_ стверджує про те, що йому не відомо було про засідання ДП КДКА Київської області призначене на 17.02.2016 року, разом із цим в скарзі до ВКДКА повідомляє, що про засідання йому стало відомо 16.02.2016 року, а в електронному повідомленні №9772 від 17.02.2016 року стверджує про те, що про засідання йому стало відомо 15.02.2016 року.
ВКДКА зазначає, що такі твердження ОСОБА_ протирічать один одному, у зв’язку із чим, до зазначених фактичних даних ВКДКА відноситься критично, а тому вони не можуть бути підставою для обґрунтування протиправності прийнятого рішення ДП КДКА Київської області від 17.02.2016 року.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, виходячи із змісту вищезазначених норм, члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надається право, а не встановлюються обов’язок запитувати та отримувати необхідну для здійснення повноважень інформацію та документи, та здійснювати під час перевірки дії, передбачені ч. 2 ст. 38 Закону.
Вказана вище норма не містить імперативного характеру, а лише зазначає про наявність права у члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на здійснення певних визначених законом дій підчас проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, а не обов’язок здійснювати такі дії.
Отже, твердження адвоката ОСОБА_щодо порушення ч. 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ДП КДКА Київської області є необґрунтованими.
Разом із цим, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що предметом розгляду дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року була скарга ОСОБА_щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_ котра, на його думку, має ознаки дисциплінарного проступку в вигляді порушення ним Правил адвокатської етики, Присяги адвоката та розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення.
Скаржник ОСОБА_повідомляє, що 06.03.2014 року між ним та адвокатом ОСОБА_ був складений договір надання правової допомоги (далі – Договір). Згідно з Договором він доручив адвокату, а адвокат взяв на себе зобов’язання представляти його інтереси в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220380000420 від 22.02.2014 року щодо факту шахрайських дій з боку посадових осіб ОСОБА_ і заволодіння врожаю пшениці.
В Договорі зазначено, що ОСОБА_доручає, а адвокат ОСОБА_бере на себе зобов’язання щодо забезпечення захисту прав та його законних інтересів. В свою чергу, він зобов’язується виплатити адвокату гонорар за надання юридичних послуг.
Крім того, адвокат спрямовує свої дії на виправдання ОСОБА_., не може чинити будь-які дії на шкоду йому та зберігає адвокатську таємницю (інформація, яка отримана при здійсненні професійних обов’язків захисника в кримінальному процесі за цим договором або у зв’язку з ним).
ОСОБА_зобов’язаний не розголошувати відомості, які йому стали відомі від адвоката та інформацію, яка забезпечує безпеку самого адвоката. Договір може бути припинений з ініціативи ОСОБА_.
Кримінальне провадження перебувало у Лозівському міськрайонному відділі ГУМВС України в Харківській області.
Крім вказаного кримінального провадження, починаючи з листопада 2013 року по червень 2015 року, від імені ОСОБА_адвокат ОСОБА_надавав юридичну допомогу скаржнику ОСОБА_в Лозівському міськрайонному суді Харківської області по цивільній справі № 629/5364/13-ц та виконавчому провадженню про стягнення грошових кошт з ОСОБА_.
09.06.2015 року на адресу ОСОБА_, а також Лозівської міжрайонної прокуратури, Лозівського міськрайонного відділу ГУМВС України у Харківської області та Лозівського міськрайонного суду Харківської області за підписом адвоката ОСОБА_було направлено повідомлення, в якому вказується, що він в односторонньому порядку відмовляється від виконання договору про надання правової допомоги від 06.03.2014 року. Вказує, що подальше виконання договору та представлення інтересів ОСОБА_суперечить його інтересам, як адвоката та професійним його обов’язкам.
Крім того, договір припиняє, оскільки ним виявлено, що в діях ОСОБА_за кримінальним провадженням № 12014220380000420 від 22.02.20014 року та за цивільною справою № 629/5364/13-ц є ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ст. 358 КК України. Матеріали за справою щодо ОСОБА_підлягають направленню до правоохоронних органів та суду.
У вказаному повідомленні адвокатом не роз’яснено на чому ґрунтуються його відмова від виконання умов Договору та звинувачення і твердження про вчинення ОСОБА_дій, які містять ознаки злочину. При цьому, здійснюється посилання на ч. 2 статті 29 Закону України.
Так, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 21 Закону України під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Договір може припинений з ініціативи Клієнта.
Також п. 2.2. Договору передбачено те, що адвокат не може чинити будь-яких дій на шкоду клієнта.
Розірвавши укладений Договір від 06.03.2014 року в одноособовому порядку, направивши повідомлення від 09.06.2015 року на адресу клієнта ОСОБА_та адресу правоохоронних органів, в тому числі і суду, при цьому стверджуючи про вчинення клієнтом злочинів, адвокат ОСОБА_ фактично порушив частину 2 статті 29 Закону України, пункт 6 частини 1 статті 21 Закону України, що є дисциплінарним проступком передбаченим пунктом 5 частиною 1 статті 34 Закону України у вигляді невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
Разом із тим стаття 36 Правил адвокатської етики передбачає вчинення адвокатом відповідних обов’язків при розірванні договору. Ані адвокатом, ані відповідними документами наявними в матеріалах дисциплінарної справи не підтверджено факти того, що адвокатом виконанні в повному обсязі обов’язки зазначені в статті 36 Правил адвокатської етики при розірванні з власної ініціативи укладеного Договору.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України особа при складанні Присяги адвоката України урочисто присягає у своїй адвокатській діяльності дотримуватися Правил адвокатської етики.
Згідно з пунктом 2, 3 статті 34 Закону України підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного порушення у вигляді порушення Присяги адвоката, порушення Правил адвокатської етики.
Таким чином, адвокат порушивши статтю 36 Правил адвокатської етики, порушив також частину 1 статті 11 Закону України, а саме Присягу адвоката України в частині не дотримання Правил адвокатської етики, що є у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 32 Закону України підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Зазначена кваліфікація здійсненна системно також з урахуванням порушень частини 2 статті 29 Закону України, пункту 6 частини 1 статті 21 Закону України, які були вчинені адвокатом.
Окрім того, адвокатом ОСОБА_подано до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківські області заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_від 19.08.2015 року. У вказаній заяві адвокат ОСОБА_ повідомляє правоохоронні органи про відповідні фактичні обставини, які йому стали відомі в рамках надання правової допомоги за Договором. В заяві зазначено: «… вказували на ознаки злочинної діяльності ОСОБА_а саме: внесення до правоохоронних органів завідомо не правдивих відомостей, отримання ним завідомо неправосудних для нього рішень місцевого суду, що стали підставою для примусового їх виконання і отримання грошових коштів з третіх осіб».
З вищезазначених фактів, ВКДКА вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 59 Конституція України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Частиною 1 статті 2 Закону України передбачено, що Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з статті 43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» завданнями адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012 року, Конституція України в статті 59 проголосила що найважливіша соціальна функція адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі на закріплених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.
При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.
Ці Правила слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
З огляду на викладене, діяльність органів адвокатського самоврядування спрямована на забезпечення діяльності адвокатів у сфері реалізації важливого суспільного публічного інтересу – захисту від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Таким чином, сам факт подання адвокатом заяви (повідомлення) про вчинення його клієнтом кримінального правопорушення до правоохоронних органів із формальним ствердженням та повідомленням про вчинення його клієнтом кримінального злочину в рамках справи, в якій адвокат надає адвокатський захист, свідчить про вчинення грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України в частині забезпечення реалізації публічного суспільного інтересу – захисту від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Разом із цим, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною 1 статті 11 Закону України передбачено в присязі адвоката дотримання принципу конфіденційності.
Згідно з частино 1 статті 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Відповідно до частини 1 статті 22 Правил адвокатської етики адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може потягнути розголошення відомостей, які складають предмет адвокатської таємниці згідно із Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, крім випадків, коли на це буде отримано письмову згоду особи, зацікавленої в збереженні конфіденційності такої інформації, за умови, що її інтересам при цьому об’єктивно не загрожує завдання шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до підпунктів 1, 2 частини 2 статті 21 Закону України адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Подання адвокатом ОСОБА_ заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення його клієнтом, із використанням наступних фраз: «… вказували на ознаки злочинної діяльності ОСОБА_ а саме: внесення до правоохоронних органів завідомо не правдивих відомостей, отримання ним завідомо неправосудних для ного рішень місцевого суду, що стали підставою для примусового їх виконання і отримання грошових коштів з третіх осіб», ВКДКА розцінює як можливе порушення адвокатської таємниці адвокатом.
Разом з цим, адвокатом не виконано вимоги статті 33 Правил адвокатської етики щодо підстав та порядку розірвання Договору.
Зазначені дії адвоката ОСОБА_також свідчать про грубе порушення частини 1 статті 10, частини 1 статті 22, статті 33 Правил адвокатської етики, частини 1 статті 11, частини 1 статті 22, підпунктів 1, 2 частини 2 статті 21 Закону України, що в сукупності з вищезазначеним фактами також підтверджують вчинення адвокатом дисциплінарного порушення у вигляді грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Разом з цим, ВКДКА звертає особливу увагу на наступне. Незважаючи на те, що сам факт направлення повідомлення (скарги) підриває авторитет адвокатури України, ВКДКА об’єктивно, повно та всебічно досліджено всі обставини справи, в тому числі обов’язок кожного повідомити про вчинення злочину відповідні правоохоронні органи. Зазначеного обов’язку не позбавлений також і адвокат.
Однак, адвокатом не було доведено, що саме такий спосіб захисту його адвокатської діяльності був необхідний при вчиненні дій щодо звернення в правоохоронні органи із повідомленням (заявою) про вчинення кримінального правопорушення його клієнтом.
В даному випадку ВКДКА досліджено баланс інтересів виконання обов’язку адвокатом щодо забезпечення дотримання важливого суспільного публічного інтересу – захисту від обвинувачення та надання правової допомоги клієнту, захисту адвокатської таємниці та інтересів клієнта, та права адвоката на повідомлення правоохоронні органи про вчинення його клієнтом відповідного злочину.
Перевірка відомостей про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку відносно адвоката ОСОБА_ була проведена членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_, про що складена відповідна довідка.
В матеріалах дисциплінарної справи наявне рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у вигляді у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
Відповідно до частини1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Ці обставини були досліджені дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, котра прийшла до висновку про вчинення адвокатом ОСОБА_дисциплінарного проступку в вигляді порушення ним вимог ч. 2 статті 21, 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 10, 33, 36 Правил адвокатської етики, котрі регламентують поведінку адвоката при здійсненні виконання договору про надання правової допомоги та дотримання вимог зберігання адвокатської таємниці.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області не в повній мірі дослідила негативну поведінку адвоката ОСОБА_в тому числі щодо впливу на авторитет адвокатури України, неправильно дала їй оцінку, що привело до необ’єктивного, несправедливо м’якому дисциплінарному стягненню, у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури, погоджуючись з висновком дисциплінарної палати КДКА Київської області, що адвокатом ОСОБА_вчинений дисциплінарний проступок у вигляді порушення ним вимог частини 2 статті 21, статті 22, частини 2 статті 29, пункт 6 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 10, 22, 33, 36 Правил адвокатської етики, котрі регламентують поведінку адвоката при здійсненні виконання договору про надання правової допомоги та дотримання вимог зберігання адвокатської таємниці.
Так, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 першою статті 34 Закону України підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є порушення Правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 35 Закону України за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
- попередження;
- зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
- для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 32 Закону України накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Встановлена поведінка адвоката ОСОБА_свідчить про грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, при цьому порушено також Присягу адвоката України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що дискредитує звання адвоката України.
Таким чином, беручи до уваги всі вищезазначені факти, в системності аналізуючи сукупність порушень, які допущені адвокатом та на підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатура, керуючись п. 3 ч. 5 ст. 52, п. 4 ч .2.ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката ОСОБА_задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.02.2016 року про притягнення адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності та застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, – скасувати.
- Прийняти нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Рішення може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М.Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко