РІШЕННЯ № II-007/2025 від 22.02.2025 за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № II-007/2025

22 лютого 2025 року
м.Ужгород

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 29 серпня 2024 року , до КДКА Полтавської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ на дії адвоката ОСОБА_1 та притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
  2. 30.08.2024р. в.о. головою КДКА Полтавської області І.Гонжаком надано доручення члену дисциплінарної палати на проведення перевірки відомостей, вкладених у скарзі та надання відповідної письмової довідки щодо результатів перевірки.
  3. 30.08.2024 року № 372/4-24, на електронну адресу адвоката ОСОБА_1, голова ДП КДКА Полтавської області І.Гонжак направив копію скарги ВША НААУ, разом з додатками, з пропозицією надати свої пояснення та відповідні докази чи заперечення, відповідно до вимог ст.38 ч.2 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. 09.09.2024 р. адвокат ОСОБА_1 надіслала на адресу КДКА Полтавської області письмові пояснення.
  5. 27.09.2024 р. членом ДП КДКА Полтавської області надана письмова довідка про результати перевірки скарги та зазначено про те, що наявні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, оскільки в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.1 ст.34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч.3 ст.11,ч.1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
  6. Рішенням ДП КДКА Полтавської області від 24.10.2024 р., порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1, оскільки адвокат не виконала вимог щодо підвищення кваліфікації у 2020- 2023 роках, не виконала вимоги Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 03.07.2021 р. № 63. В її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3,5 ,6 ч.2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – неналежне виконання своїх професійних обов»язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  7. Рішенням ДП КДКА Полтавської області від 10.12.2024 р. адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
  8. Копію ухваленого рішення направлено на електронні адреси сторін 13.12.2024 р., що вбачається з відповідних витягів.
  9. 09.01.2025 р., вх. 25039, ВША НААУ оскаржила рішення ДП КДКА Полтавської області від 10.12.2024 р., подавши скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  10. Строки оскарження рішення регіональної КДКА не порушені та узгоджуються з вимогами, передбаченими ст.42 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
  11. У відповідності до вимог ст. 43 ч. 2 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», листом т.в.о. голови ВКДКА А.Місяця від 17.01.2025 р. № 385, витребувано з КДКА Полтавської області матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
  12. 03.02. 2025 р., вх. № 25537, матеріали дисциплінарної справи, на 52 аркушах, надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  13. Відповідно до листа т.в.о. голови ВКДКА А.Місяця від 03.02.2025 р., № 568, члену ВКДКА доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за скаргою ВША НААУ, надавши відповідну письмову довідку.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. Скаржником директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаргу до КДКА обґрунтовано наступним.
  2. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.01.2019 року .
  3. Скаржник зазначає, що відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
  4. Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ вдається встановити, що адвокат ОСОБА_1 не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
  5. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
  6. Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
  7. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  8. Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
  9. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
  10. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
  11. Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  12. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  13. Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  14. Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
  15. Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
  16. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
  17. Скаржник вважає, що зазначене свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 1,4,5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
  18. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків
  19. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
  20. Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області зазначила, що матеріали справи містять докази, які свідчать про невиконання адвокатом обов’язку підвищення кваліфікації за 2020-2023 роки. Зазначені обставини ОСОБА_1 не спростовані.
  2. Законом України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено професійний обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації ( п.4ч.1 ст.21). Відповідно до Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, відомості щодо проходження підвищення кваліфікації вносяться в дані адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  3. У профайлі адвоката ОСОБА_1 в ЄРАУ відсутні відомості про виконання нею обов»язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2020 по 2023 роки.
  4. Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне підвищення проходження підвищення кваліфікації адвокатами ; в рамках свої повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов»язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
  5. КДКА Полтавської області в складі дисциплінарної палати дійшла до висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3,5, 6 ч.2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення прави адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  6. При обранні виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням особи адвоката, яка раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася та перебувала у складних життєвих обставинах, КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до висновку про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. У скарзі ВША НААУ на рішення ДП КДКА Полтавської області від 09.01.2025 р. № 25039, про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, зазначено, що Вища школа адвокатури висловлює свою незгоду із застосуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки вважає вказану міру покарання не спів розмірною тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Рішення прийнято неправомірно та порушує вимоги законодавства.
  2. Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження застосовується у виключних випадках.
  3. Таке рішення є не обґрунтованим та незаконним з огляду, КДКА регіону не врахувала тривалого характеру правопорушення. Обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації за попередні роки ( 2020-2023) залишився невиконаним і не був виправлений у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  4. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі № 804/401/17, постанову № 490/8624/15-а від 23.05.2018 року, постанову від 25.03.2020 р. у справі № 175/3995/17-ц, від 09.08.2019 р. № 1540/4358/18. Відсутність у профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
  5. Дисциплінарний проступок є триваючим та може бути припиненим лише коли адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат, адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обов’язку.
  6. Слід звернути увагу на те, що п.3 ч.2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину даної статті є необґрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п.3 ст.2 ч.31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ.
  7. Вбачає підстави для застосування більш суворого дисциплінарного стягнення, ніж попередження. КДКА звертає увагу на системний характер порушення, але неправильно застосовує положення законодавства.
  8. Скаржник просить скасувати рішення КДКА Полтавської області від 10 грудня 2024 року в частині притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
  9. Директор ВША НААУ просить ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
  10. Письмових пояснень на скаргу ВША НААУ на рішення Полтавської області від 10 грудня 2024 року, від адвоката ОСОБА_1, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.
  11. З письмових пояснень, наданих адвокатом ОСОБА_1 до КДКА Полтавської області від 09.09.2024 р., вх. № 252/3-24, вказується, що рішення органів адвокатського самоврядування нею виконуються неухильно, в тому числі сплачуються щорічні внески.
  12. Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що двічі перехворіла коронавірусом та зараз займається – спочатку розшуком, а потім лікуванням рідного брата, який отримав проникаюче кульове поранення в голову.
  13. ОСОБА_1 вказує, що за 2024 р. отримала 3 залікових бали та подала заявку ( оплатила) участь ще в трьох заходах.
  14. Адвокат зазначає, що її проступок не порушив прав та інтересів скаржника і не може трактуватись як триваючий. Вона просить не притягувати її до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  2. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  3. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  4. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  5. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  6. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  7. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  8. Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України ( у новій редакції), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
  9. Відповідно до п. 1. Порядку підвищення кваліфікації, дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов’язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі – Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  10. Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  11. Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
  3. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  6. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  7. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  9. Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
  10. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
  11. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
  12. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
  13. ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА стосовно наявності у діях адвоката дисциплінарного проступку та відзначає, що поведінка адвоката ОСОБА_1 з невиконання професійного обов’язку щодо підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роки містить склад дисциплінарного проступку.
  14. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
  15. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 вирішено роз’яснити, що:
  16. Невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
  17. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  18. Стосовно обрання виду стягнення ВКДКА зазначає, що окремі доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області стосовно обрання такого стягнення, виходячи з наступного.
  19. Відповідно до статті 51 Положення та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  20. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
  21. Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2499/17, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
  22. Згідно з ч.2 ст.31 даного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  23. Частиною другою статті 32 цього ж Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  24. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку, керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат Трегубов Е.Л. вчинив дисциплінарний проступок який полягає у систематичному невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  25. З огляду на вищевикладене є всі підстави для накладення на адвоката Трегубова Е.Л. дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
  26. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення кваліфікації адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
  27. ВКДКА вважає співмірним застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць.
  28. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
  29. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
  30. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen.), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
  31. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:

Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.

Застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА